Рівненський апеляційний суд
29 квітня 2026 року м. Рівне
Справа № 569/15795/25
Провадження № 33/4815/137/26
Суддя Рівненського апеляційного суду - Збитковська Т.І.
з участю:
захисника - адвоката Ящука Л.А.
секретаря судового засідання - Супрунюк К.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції з власними технічними засобами апелянта матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Ящука Л,А. на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року,-
Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення - штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
В апеляційній скарзі захисник Лазанюка Д.А. зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував усі фактичні обставини справи, не надав належної оцінки змісту протоколу та наявним в матеріалах справи доказам, у зв'язку з чим оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою.
На думку апелянта, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення не доведена належними та допустимими доказами, оскільки матеріали справи не містять доказів керування автомобілем ОСОБА_1 , обставин його зупинки працівниками поліції, належних доказів його згоди з результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля, які є необ'єктивними, адже отримані за допомогою технічного приладу, який не пройшов вчасно технічне калібрування.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, пропущений з поважних причин, постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Заслухавши доводи апелянта на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали адміністративної справи й викладене в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - відхиленню.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є в тому числі всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп'яніння визначається ст. 266 КУпАП, Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду" від 17 грудня 2008 року № 1103 та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі по тексту - Інструкція).
Судом встановлено, що 13.07.2025 року близько 04 год. 30 хв. в м. Рівне по вул. Фабричній 8 ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Опель» р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9(а) Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Досліджений відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції відображає із достатньою повнотою обставини, за яких патрульні пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 проводився на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, що підтверджується тестом №2747 від 13.07.2025, результат огляду становить 1,70 проміле. ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на місці зупинки, що підтверджується відеозаписом та його власноручним підписом в акті огляду, і відмовився від освідування в медичному закладі.
Доводи захисника про те, що газоаналізатор "Alcotest Drager 6820" має проходити технічне обслуговування кожні 6 місяців, не є переконливими, адже наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочний інтервал вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, - 1 рік.
Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
При цьому, не вбачається підстав для висновку, що працівниками поліції не вірно встановлено особу водія, адже на місці події ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним автомобілем.
Враховуючи наведене, апеляційний суд не вбачає обставин, які б свідчили про упередженість дій працівників поліції стосовно ОСОБА_1 , підстав для визнання необ'єктивними результатів його освідування чи порушень під час оформлення адміністративних матеріалів щодо нього, які б ставили під сумнів вину у вчиненні інкримінованого правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, які узгоджуються між собою, є належними та допустимими.
Застосований місцевим судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення відповідає нормі закону і є мінімальним.
Керуючись ст. 294 КУпАП,-
Поновити апелянту строк на апеляційне оскарження.
Постанову Рівненського міського суду Рівненської області від 31 жовтня 2025 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського
апеляційного суду Т.І.Збитковська