Справа № 761/9062/25
Провадження № 1-кп/761/2872/2026
23 квітня 2026 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду під час судового розгляду кримінального провадження №12024100100004396 від 01.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 355 КК України, -
У провадженні Шевченківського районного суду міста Києва перебуває кримінальне провадження № 12024100100004396 від 01.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Захисником подано клопотання, в якому він просив зупинити провадження у справі на час проходження обвинуваченим військової служби за призовом під час мобілізації.
Прокурор у судовому засіданні клопотання захисника підтримав.
Обвинувачений у судове засідання не з'явився, на електронну адресу суду надійшла заява від його імені, в якій повідомлено про неможливість прибуття до суду з поважних причин, а саме у зв'язку із призовом за мобілізацією.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників, прийшов до наступного висновку.
Положення ст. 22 Конституції України передбачають, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України).
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції (ст. 64 Конституції України).
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2402-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому був неодноразово продовжений та діє на теперішній час.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
За рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов'язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності (ст. 16 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
Відповідно до ч. 1 ст. 335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб (ч. 1 ст. 335 із змінами, внесеними згідно із Законом № 767-VII від 23.02.2014, в редакції Закону № 2201-IX від 14.04.2022).
Із змісту пояснювальної записки до проєкту Закону «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах воєнного, надзвичайного стану» № 2201-IX від 14.04.2022 вбачається, що цей Закон спрямований на удосконалення порядку здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану. Прийняття відповідного проєкту Закону підвищить ефективність і забезпечить своєчасність здійснення кримінального провадження в умовах введення в Україні або окремих її місцевостях воєнного, надзвичайного стану, а також посилить кримінальні процесуальні гарантії виконання завдань кримінального провадження.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні у справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які заважають здійснювати її розгляд (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2021 у справі №11-398сап20).
Положення ч. 1 ст. 318 КПК України регламентують, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень (ч. 1 ст. 28 КПК України).
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 28 КПК України на суд покладається обов'язок забезпечити проведення судового провадження у розумні строки, а обвинувачений має право брати участь у проведенні процесуальних дій та зобов'язаний прибути за викликом до суду (ч. 3 та 7 ст. 42 КПК України).
Європейський Суд з прав людини неодноразово повторював значення гарантій розумного строку щодо кримінального провадження, згідно з якими: обвинувачений, якщо не скоював карного діяння, повинен мати можливість виправдати себе без зволікань, тоді як обвинувачений, вина якого доведена, не повинен піддаватися додатковому покаранню у формі надмірних зволікань з розглядом його справи, що може мати негативні наслідки для його інших прав, гарантованих конвенцією. Так, обвинувачений у кримінальній справі повинен мати право розраховувати на здійснення провадження в його справі з особливою ретельністю і що положення ст. 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (рішення ЄСПЛ у справі «Вемхофф проти Німеччини»/Wemhoff v. Federal Republic of Germany від 27.06.1968, заява №2122/64; рішення ЄСПЛ у справі «Стогмюллер проти Австрії»/ Stogmuller v. Austria від 10.11.1969, заява №1602/62; рішення ЄСПЛ у справі «H. проти Франції»/H. v. France від 24.10.1989, заява №10073/82; рішення ЄСПЛ у справі «Іванов проти України» від 07.12.2006, заява №15007/02).
На переконання суду, норми ст. 335 КПК України встановлюють, що для зупинення кримінального провадження у зв'язку з призовом обвинуваченого на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, слід установити, чи перешкоджають ці об'єктивні обставини брати участь обвинуваченого у судових засіданнях.
З наданих захисником документів, а саме довідки від 20.04.2026, вбачається, що ОСОБА_5 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в Національному військо-медичному клінічному центрі «Головний військовий клінічний госпіталь» з 31.07.2023 по теперішній час.
При цьому, обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, надійшов до суду 04.05.2025 та під час судового розгляду ОСОБА_5 неодноразово був присутнім у судових засіданнях.
Також вбачається, що Національний військо-медичний клінічний центр «Головний військовий клінічний госпіталь» розташований в Печерському районі міста Києва.
Обвинувачений ОСОБА_5 у своєму клопотанні посилався на те, що не може приймати участь в судових засіданнях у зв'язку з покладеним на нього обв'язками щодо надання невідкладної медичної допомоги.
Проте, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять будь-яких доказів неможливості участі обвинуваченого ОСОБА_5 у судових засіданнях з розгляду даного кримінального провадження.
Сам факт перебування обвинуваченого ОСОБА_5 на військовій службі не може бути безумовною підставою для зупинення даного провадження, без підтвердження належних доказів неможливості прибувати до суду у визначений день та час.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність обставин, які би об'єктивно перешкоджали обвинуваченому ОСОБА_5 брати участь у призначених судових засіданнях, відтак у задоволенні клопотання захисника про зупинення судового провадження слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 28, 335, 372, 376 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання захисника про зупинення судового провадження - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення щодо ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1