Справа № 760/15230/25
Провадження № 2/761/4282/2026
21 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:
головуючого судді: Савчук Ю.Н.,
при секретарі: Фортуні М.А.,
за участі представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву представника відповідача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів,
В провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 30.09.2025 року було відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання.
У ході судового розгляду представником відповідача заявлено клопотання про витребування доказів, про що останній зазначив, що у ІНФОРМАЦІЯ_1 містяться відомості військового обліку, які можуть підтвердити або спростувати обставини щодо місця проживання (перебування) позивача, а також інші дані, що мають значення для правильного вирішення справи.
Представник відповідача у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що витребувані відомості є необхідними для встановлення фактичного місця перебування позивача, що має значення для оцінки його участі у утриманні дитини, а також для з'ясування обставин, які можуть впливати на виконання ним аліментних зобов'язань.
Представник позивача у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та подане клопотання, дійшов наступного висновку.
Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Положеннями ч.1 ст. 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ч. 4 ст. 83 Цивільного процесуального кодексу України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Як вбачається зі змісту заявленого клопотання, запитувані відомості перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 та містяться у військово-облікових документах.
Відповідно до ч.2 ст. 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки за місцем проживання.
Згідно ч.3 ст.14 зазначеного закону, щороку з 1 січня до 31 липня громадяни України чоловічої статі, яким у рік взяття на військовий облік виповнюється 17 років, беруться на військовий облік призовників із внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів шляхом:
- проходження електронної ідентифікації та уточнення своїх персональних даних засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;
- особистого прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки з поданням необхідних документів, перелік яких встановлюється Міністерством оборони України.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ч.3 ст.13 Закону до Реєстру вносяться відомості, визначені статтею 6 цього Закону, одержані від призовників, військовозобов'язаних та резервістів або шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені частиною третьою статті 14 цього Закону.
Ч.1 ст.6 Закону передбачено, що до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч.1-3 ст.14 Закону ведення Реєстру включає: 1) внесення запису про призовників, військовозобов'язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних та резервістів існуючим обліковим даним; 2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов'язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов'язаними, резервістами; 3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення. . У разі якщо відомості про призовника, військовозобов'язаного, резервіста вносяться до Реєстру вперше, автоматично формується окремий номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка здійснила запис (у електронній формі). Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Відповідно до ч.1,5 ст.5 Закону Держателем Реєстру є Міністерство оборони України, розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру. Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:уповноважений орган адміністрування держателя Реєстру; оперативні командування; територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя; Центральне управління Служби безпеки України; відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Згідно з ст.13 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» для формування бази даних Реєстру Центральна виборча комісія, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, подають шляхом електронної взаємодії Держателю Реєстру відомості, передбачені статтею 7 цього Закону, стосовно усіх громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік (приписці до призовних дільниць) відповідно до статті 14 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", віком до 60 років.
Ч.3 ст.14 цього Закону передбачено, що актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною.
Таким чином, зазначені відомості щодо позивача як військовозобов'язаного, містяться у відповідному Реєстрі, органами адміністрування якого є відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, вказані дані є офіційними, актуальними та такими, що підлягають регулярному оновленню, а тому можуть достовірно відображати зареєстроване місце проживання або фактичне місце перебування особи.
Крім того, відповідно до п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
За приписами п.34 Порядку № 560, у разі уточнення військовозобов'язаним своїх облікових даних повістка йому повинна надсилатися за адресою місця проживання, зазначеною під час уточнення облікових даних.
Таким чином, в ІНФОРМАЦІЯ_1 може наявна, в тому числі, інформація про фактичне місце проживання позивача, яке могло бути повідомлено ним під час уточнення своїх облікових даних.
Зазначені відомості можуть підтвердити або спростувати обставини фактичного проживання позивача разом із дитиною, та, відповідно, її утримання позивачем, що має істотне значення для правильного вирішення спору про стягнення аліментів.
Згідно з ст.20 Закону України «Про інформацію» за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до ст.21 цього Закону інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація. Порядок віднесення інформації до таємної або службової, а також порядок доступу до неї регулюються законами.
В силу приписів ч.1 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація;3) службова інформація.
Ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» передбачено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
За змістом ч.2 ст.5 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані можуть бути віднесені до конфіденційної інформації про особу законом або відповідною особою.
Відповідно до ч.1,2 ст.11 Закону України «Про інформацію» інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
За приписами ч.2 ст.22 Закону України «Про інформацію» конфіденційною є інформація про фізичну особу, інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, а також інформація, визнана такою на підставі закону. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» внесена до Реєстру інформація про призовника, військовозобов'язаного або резервіста є конфіденційною. Нерозголошення конфіденційної інформації гарантується державою. Збирання, зберігання, використання та захист інформації, що міститься у Реєстрі, здійснюються відповідно до закону.
Отже, судом береться до уваги те, що зазначена інформація перебуває у володінні державного органу та є обмеженою у доступі для сторонніх осіб, у зв'язку з чим відповідач позбавлений можливості отримати її самостійно.
За таких обставин, з метою забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, суд дійшов висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 76, 84, 95, 259-261, 353 ЦПК України, суд
Клопотання представника відповідача про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів - задовольнити.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) направити на адресу Шевченківського районного суду м.Києва (03057, м.Київ, вул.Дегтярівська, 31-А, кабінет № 703) протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали відомості щодо того, яке зареєстроване місце проживання або фактичне місце перебування ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зазначено у його військово-облікових документах.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: