Справа № 761/13337/26
Провадження № 1-кс/761/9079/2026
14 квітня 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
власника майна - ОСОБА_5 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №2202400000000060 від 19.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна,
До слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №2202400000000060 від 19.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України, про арешт майна, яке вилучене 03.04.2026 під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на: мобільний телефон Galaxy S24 Ultra, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , с/н НОМЕР_3 із сім-картками: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; ноутбук «Lenovo», С/Н MP2HA5BE.
Клопотання мотивоване тим, що Головним слідчим управлінням Служби безпеки України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №2202400000000060 від 19.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено факти, що свідчать про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах службовими особами та засновниками ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ», фактичний власник ОСОБА_8 ) та легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом підсанкційним громадянином України та рф ОСОБА_8 , а також вчинення ним та іншими невстановленими особами з метою ослаблення держави дій, спрямованих на руйнування або пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення.
Встановлено, що ОСОБА_8 в особі TOP STONE LTD (реєстр. № 142116, Сейшельські острови) 11.04.2017 придбав у афілійованих з «ВЭБ.РФ» (російський державний банк) нерезидентів 100% корпоративних прав UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED (реєстр. № НЕ 257132, Республіка Кіпр, власник ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») за номінальною вартістю статутного капіталу (1000 євро) з метою встановлення фактичного контролю за Компанією та подальшої реалізації прав вимоги до КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» на орієнтовну суму понад 2 млрд грн у протиправний спосіб.
При цьому, реальний розрахунок за придбаний актив ймовірно відбувався шляхом проведення паралельних платежів з метою легалізації (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.
Так, у липні 2009 року між ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») та КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» укладено договір на постачання у лізинг 100 вагонів метрополітену (25 ? виробництва ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (м. Кременчук, Україна), 33 виробництва «Вагонмаш» (рф) і 42 «Метровагонмаш» (рф) протягом 2009 року. Фактичне ж постачання вказаних вагонів було здійснено до кінця 2013 року.
Крім того, 25.02.2010 ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») було укладено кредитний договір із материнською компанією UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED (Республіка Кіпр) про отримання кредиту на суму понад 42 млн дол США.
Відповідно до наявних даних, встановлено, що станом на 01.03.2016, Метрополітеном було виплачено в адресу ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» - 817, млн грн (у т.ч. аванс 90 млн грн, предмет лізингу 313, 7 млн грн, винагороду лізингодавця 413, 5 млн грн).
Поміж тим, 28.07.2015 ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») укладено договір відступлення права вимоги із UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED, яка звернулась з позовом до КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» про стягнення заборгованості. Проте вказаний договір відступлення рішенням Господарського суду міста Києва від 16.11.2015, яке залишено у силі Постановою Вищого господарського суду України, визнано недійсним.
У травні 2016 року ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») розпочато судові процеси із КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН», відповідно до яких було прийнято рішення про стягнення з останнього понад 1,9 млрд грн (750 млн грн ? заборгованість з оплати вартості частини предмету лізингу, з оплати відсотків за користування предметом лізингу, інфляційні втрати, пеня за неналежне виконання зобов'язання; 1,2 млрд ? результат коефіцієнта коригування (KNBU), який включеного до договору вже після його підписання).
Крім того, встановлено, що 11.04.2017 компанія-нерезидент TOP STONE LTD (Сейшельські острови, власник ? ОСОБА_8 ) придбало 100% корпоративних прав у статутному капіталі UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED та відповідно ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ»).
Після зміни кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») на ОСОБА_8 між КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» та ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» укладено Мирову угоду від 20.11.2018, відповідно до якої сума боргу зменшилася майже на чверть (до 1,65 млрд грн), а КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» погоджувався її виплатити. При цьому боржник зобов'язався погасити весь борг у наступні терміни: 656 млн грн ? до 31.12.2018 та 994 млн грн ? до 31.12.2019.
За наявними даними, встановлено, що КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» перераховано на рахунок ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ»), відкритий в АТ «ОТП БАНК» кошти на загальну суму 1 056,1 млн грн (призначення платежу: «Оплата зг. Мирової угоди від 20.11.18»), а також у період з 18.10.2018 до 26.07.2022 кошти на загальну суму 694,1 млн грн (призначення платежу: «Перерах.коштів, як погаш.боргу згідно наказу №910/8397/16 від 06.02.2017 Господ. суду м.Києва про стягнен. з КП «Київський метрополітен»).
Поміж тим, у період з 03.05.2019 до 09.02.2022 ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») перераховано на рахунки UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED кошти у сумі 28,88 млн євро (екв. 886,5 млн грн, призначення платежу: «Повернення кредиту за Договором від 25.02.2010»). Водночас у період з 30.11.2018 до 07.12.2018 кошти у розмірі 456 млн грн (з призначенням платежу: «Надання поворотної фінансової допомоги») перераховано на банківський рахунок ТОВ «ДЗМ» (власник ? ОСОБА_9 ).
Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, що наявна інформація свідчить, що КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН» загалом перераховано в адресу ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») кошти на суму понад 2,5 млрд грн, які у більшій частині, без сплати відповідних податків на прибуток (як в Україні так і за кордоном), виведено за кордон на рахунки UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED у якості погашення заборгованості (тіло та відсотки) за кредитним договором №25/02-2010 від 25.02.2010, а також на рахунки ТОВ «ДЗМ», стосовно якого, відразу ж після перерахування коштів, ініційовано процедуру припинення юридичної особи, а надані кошти у розмірі 456 млн грн, не повернуто (ймовірно вказані кошти у подальшому переведено у неконтрольований готівковий обіг за вказівкою ОСОБА_8 ).
За наявними даними, згідно попереднього аналізу фінансової звітності UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED остання визнавала витрати пов'язані з очікуваними витратами на утриманий податок на відсотки по кредиту наданому ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») у звітності починаючи з 2016 року. Станом на 31.12.2019 зобов'язання UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED щодо сплати податків та відповідні очікувані витрати в Україні були нараховані у сумі - 2 016 273 доларів США. При цьому, у фінансовій звітності Компанії сплата такого податку відсутня.
Оскільки фактичний бенефіціарний власник ( ОСОБА_8 ) всієї групи компаній знаходився в Україні, керування діяльністю холдингових компаній за кордоном фактично теж здійснювалося з України і такі компанії мали лише номінальних директорів, то відповідно до Податкового кодексу України такі компанії-нерезиденти є податковими резидентами України та мають сплачувати податок на прибуток на території України. У тому числі до них не застосовуються пільгові ставки податків відповідно до міждержавних угод.
Отже, є підстави вважати, що ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») ухилилось від сплати податку на прибуток на суму близько 54 млн грн, що є особливо великим розміром.
Крім того, слід зазначити, що за результатами аналізу фінансової звітності UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED встановлено, що станом 31.12.2011 борг останньої перед «ВЭБ.РФ» складав 83,89 млн доларів США. Відповідно до фінансової звітності UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED вказану кредитну заборгованість перед державним російським банком погашено у період 2011-2015 рр. При цьому, разом із погашенням зазначеної заборгованості, у UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED у період 2014-2019 рр. виникли інші боргові зобов'язання перед невстановленим контрагентом. Так, станом на 31.12.2019 борг UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED перед невстановленим контрагентом складав 83,84 млн доларів США, що відповідає розміру кредитної заборгованості останньої перед «ВЭБ.РФ» станом на 2011 рік, та може свідчити про легалізацію (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом.
Отже, придбання корпоративних прав UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED ОСОБА_8 відбулося за рахунок коштів, які мають невідоме походження, оскільки покупець ( ОСОБА_8 ) на момент здійснення операцій був громадянином та податковим резидентом України та відповідно до чинного законодавства мав би отримати індивідуальну ліцензію від Національного банку України на вивід коштів та інвестування за кордон. Водночас відповідно до наявної інформації ОСОБА_8 не отримував зазначену ліцензію у НБУ.
Прокурор в своєму клопотанні також зазначає, що 11.07.2023 у рамках судової справи №910/8397/16 Північним апеляційним господарським судом винесено Постанову про поворот виконання рішень попередніх судів та рішення стягнути з Компанії 1 924 212 006,77 грн.
Таким чином, з метою ослаблення держави Компанія в особі ОСОБА_8 у змові із іншими невстановленими особами, здійснила дії, спрямовані на руйнування або пошкодження об'єктів Київського метрополітену, що виразились у штучному створенні значного боргового навантаження КП «КИЇВМЕТРОПОЛІТЕН», у результаті якого останнє опинилось на межі банкрутства. При цьому, у зв'язку із нестачею коштів, обслуговуючою компанією вчасно не здійснено поточних та капітальних ремонтів станцій Київського метрополітену, що у свою чергу призвело до їх руйнування та пошкодження.
Крім того, допитаний як свідок директор ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») в період 2014-2016 ОСОБА_10 повідомив, що діяльності підприємства не здійснював, а лише виконував задачі кураторів із москви.
Допитаний як свідок директор ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») в період 2016-2017 ОСОБА_11 повідомив, що усі дії щодо фінансово-господарської діяльності підприємства виконував лише за вказівкою ОСОБА_12 .
Крім того, прокурор в своєму клопотанні також зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 , за довіреністю від 25.05.2017 та від 19.07.2018, виданою Генеральним директором ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (теперішня назва ? ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») ОСОБА_13 , відповідно до якої вона уповноважена бути представником підприємства із питань, пов'язаних із державною реєстрацією змін відомостей про юридичну особу та змін установчих документів в усіх державних установах, підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності, у тому числі в органах державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, органах податкової інспекції ГУ ДФС України, державної статистики, органах Пенсійного фонду України тощо.
На підставі вищевказаних довіреностей, ОСОБА_7 безпосередньо займалась питаннями внесення інформації до Єдиного державного реєстру щодо зміни кінцевого бенефіціара ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») на ОСОБА_8 , а згодом на формального кінцевого бенефіціара ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») ОСОБА_14 .
Органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює зберігання документів щодо фінансово-господарської діяльності ТОВ «УКРРОСЛІЗИНГ» (ТОВ «АВСТРО-УГОРСЬКА ЛІЗИНГОВА КОМПАНІЯ») (код ЄДРПОУ 36258787), TOP STONE LTD (реєстр. № 142116, Сейшельські острови), UKRROSLEASING CYPRUS LIMITED (Республіка Кіпр), КП «КИЇВСЬКИЙ МЕТРОПОЛІТЕН», а також спілкується з іншими особами, причетними до вчинення вказаного кримінального правопорушення.
На підставі викладеного, ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 27.03.2026 (справа №761/11678/26) надано дозвіл на проведення обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , що на праві власності належить ОСОБА_15 та використовується адвокатом ОСОБА_7 з метою відшукання речей та документів, які містять відомості щодо обставин вчинення вказаного злочину.
03.04.2026 на підставі вищевказаної ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва проведено обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено наступне: мобільний телефон Galaxy S24 Ultra, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , с/н НОМЕР_3 із сім-картками: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; ноутбук «Lenovo», С/Н MP2HA5BE.
В ході огляду вказаного мобільного телефону та ноутбука встановлено, що на них містяться документи та відомості щодо господарської діяльності ТОВ «Укррослізинг», тому вони були вилучені для проведення комп'ютерно-технічної експертизи.
03.04.2026 постановою слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, є достатні підстави вважати, що вищевказані предмети, які були вилучені під час проведення обшуку, мають доказове значення у кримінальному провадженні.
Відтак, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, прокурор просить накласти на вищезазначене майно арешт.
Прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому зазначених. Крім того, прокурор на підтвердження необхідності накладення арешту на майно, просив долучити до матеріалів справи копію постанови про призначення комп'ютерної техніки та програмних продуктів.
Представник власника майна - адвокат ОСОБА_6 , власник майна ОСОБА_5 , заперечували щодо вказаного клопотання, просили відмовити у його задоволенні, вказані доводи мотивували тим, що вилучене майно не має будь якого доказового значення у межах даного кримінального провадження.
Заслухавши доводи прокурора, адвоката, власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Так, у провадженні Головного слідчого управління Служби безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження № 2202400000000060 від 19.01.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 113, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 212 КК України.
Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 від 03.04.2026 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Постановою слідчого Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_4 від 06.04.2026 відносно вказаного майна призначено судову експертизу комп'ютерної техніки та програмних продуктів.
Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.
Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою слідчого від 03.04.2026, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 03.04.2026 під час проведення обшуку у квартирі за місцем проживання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, на:
-мобільний телефон Galaxy S24 Ultra, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , с/н НОМЕР_3 із сім-картками: НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ;
-ноутбук «Lenovo», С/Н MP2HA5BE.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1