СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/28/26
ун. № 759/13806/22
01 травня 2026 року м. Київ
Святошинський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Твердохліб Ю.О.,
за участю секретаря судових засідань Жиглій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С.,
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить поновити йому строк для оскарження розрахунку заборгованості по аліментам від 24.07.2024 року, який складений державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д.С.
Визнати неправомірним розрахунок заборгованості по аліментам від 24.07.2024 року, який складений державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д.С.
Зобов'язати державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошею Д.С. здійснити перерахунок заборгованості по аліментам за період часу з 01.10.2022 року по 04.02.2024 року, врахувавши сплачені мною кошти на банківський рахунок стягувача ОСОБА_2 , відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», згідно квитанції від 01.10.2022 р.на суму 30 000,00грн та на банківський рахунок мого сина ОСОБА_3 , відкритого в АТ «Ощадбанк», згідно квитанцій від 07.12.2022 р. на суму 15 000,00 грн, від 05.02.2023 р. на суму 5 000,00 грн, від 22.03.2023р. на суму 5 000,00 грн, від 02.05.2023р. на суму 5 000,00 грн, від 30.06.2023 р. на суму 3 000,00 грн, від 29.07.2023 р. на суму 2 000,00 грн, від 12.08.2023 р. на суму 2 000,00 грн, від 04.09.2023 р. на суму 10 000,00 грн, від 13.10.2023 р. на суму 9 000,00 грн, від 27.12.2023 р. на суму 20 000,00 грн, від 04.02.2024 р. на суму 10 000,00 грн.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивує тим, що рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 26.01.2023 року по справі №759/13806/22 стягнуті з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, у розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 14.10.2022 р. і до повноліття дітей.
До 01.10.2022 р. включно скаржник перераховував аліменти зі свого банківського рахунку, відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», на банківський рахунок ОСОБА_2 , також відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк».
3 07.12.2022 р. і до 04.02.2024 р. (включно) перераховував аліменти зі свого банківського рахунку відкритого в ПАТ КБ «ПриватБанк», на банківську картку в АТ «Ощадбанк», яка належала старшому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким способом ОСОБА_1 сплатив аліменти в загальній сумі 116 000 гривень згідно квитанцій
?від 01.10.2022р.на суму 30 000,00грн. (на рахунок ОСОБА_2 )
?від 07.12.2022р. на суму 15 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 05.02.2023р. на суму 5 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 22.03.2023р. на суму 5 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 02.05.2023р. на суму 5 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 30.06.2023р. на суму 3 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 29.07.2023р. на суму 2 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 12.08.2023р.на суму 2 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 04.09.2023р. на суму 10 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 13.10.2023р. на суму 9 000,00 грн., (на рахунок сина)
?від 27.12.2023р. на суму 20 000,00грн., (на рахунок сина)
?від 04.02.2024р. на суму 10 000,00грн. (на рахунок сина)
20.06.2023 року ОСОБА_2 подала до державної виконавчої служби Подільського району заяву про примусове стягнення аліментів, в заяві вона не вказала, що отримувала аліменти.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_5 виповнилося 18 років.
12.07.2023 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 (Постановою державного виконавця подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошея Д.С.)
24.05.2024 року та 17.06.2024 року ОСОБА_1 звертався до державного виконавця, надавав копії квитанцій про сплату аліментів на картку дружини та сина, просив здійснити перерахунок заборгованості по аліментам.
24.07.2024 року був здійснений розрахунок заборгованості, однак при розрахунку заборгованості не враховані надані квитанції про сплату аліментів.
Враховуючи викладене, скаржник просить здійснити перерахунок заборгованості з урахуванням наданих квитанцій.
Стосовно пропущеного строку для оскарження розрахунку заборгованості по аліментам від 24.07.2024 р., який складений державним виконавцем Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кривошеєю Д.С., зазначає, що не звернувся раніше, оскільки проходить військову службу.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 22.01.2026 року визначено головуючого суддю Твердохліб Ю.О.
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 24.03.2026 року прийнято до провадження скаргу.
В судове засідання сторони не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Скаржник при подачі скарги просив розгляд скарги проводити без його участі, так як він знаходиться на військовій службі в зоні бойових дій.
З огляду на викладене, керуючись приписами ч. 2 ст. 450 ЦПК України, суд ухвалив розглянути скаргу за відсутності представника органу виконавчої служби та стягувача, оскільки це не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали справи та докази у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутись до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч. 1 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах.
Так, відповідно до ст. 447 ЦПК, ч. 1 ст. 19, ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» право на оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК, мають сторони виконавчого провадження, якщо вважають, що порушено їх права чи свободи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 26.04.2023 року Святошинським районним судом м. Києва видано виконавчий лист, згідно якого 26.01.2023 року розглянуто справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів. Ухвалено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 14.10.2022 року і до повноліття дітей.
12.07.2023 року державним виконавцем Кривошеєю Д.С. Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження відносно з виконання виконавчого листа № 759/13806/22 виданого 26.04.2023 року Святошинським районним судом м. Києва про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання синів ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно, у розмірі 1/3 частки з усіх видів його заробітку, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для кожної дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до суду - 14.10.2022 року і до повноліття дітей.
Приписами ст. 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Розділом VII ЦПК України унормований судовий контроль за виконаннями рішень.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Відтак, ЦПК України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю за виконанням судових рішень виключно шляхом розгляду скарг на дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця та за результатами розгляду, у разі встановлення обґрунтованості скарги, постановлення ухвали, якою поновлюється порушене право заявника, шляхом визнання оскаржуваного рішення, дії чи бездіяльності неправомірними і зобов'язання державного виконавця або іншої посадової особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення.
Згідно зі статтею 71 Закону «Про виконавче провадження» порядок стягнення аліментів визначається законом. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого СК України. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України. Виконавець зобов'язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі, зокрема, надходження виконавчого документа на виконання від стягувача. Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Пунктом 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, визначено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості зі сплати аліментів щомісяця та у випадках, передбачених частиною четвертою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», повідомляти про розрахунок заборгованості стягувача і боржника. Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звіту про здійснені відрахування та виплати; квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником; заяв та (або) розписок стягувача; інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості; інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів. Спори щодо розміру заборгованості зі сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
У частині третій статті 195 СК України зазначено, що розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.
Відповідно законодавець визначив обов'язок виконавця обчислювати розмір заборгованості за аліментами та водночас імперативно передбачив, що у разі незгоди заінтересованої особи з визначеним (обчисленим) виконавцем розміром заборгованості за аліментами, спір вирішується судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.
В обґрунтування доводів скарги на дії державного виконавця, ОСОБА_1 надав копії квитанцій та посилався на безпідставне неврахування виконавцем квитанцій про перерахунок коштів на утримання дітей, сплачених на банківську картку стягувачки та старшого сина ОСОБА_3 . Водночас з наданих копій квитанцій вбачається, що в даних квитанціях з призначення платежу неможливо встановити, що ці кошти за цільовим призначенням призначені саме для сплати аліментів.
Таким чином оскільки боржник не довів, що зазначені ним кошти були спрямовані на сплату аліментів, державний виконавець обґрунтовано не врахував надані боржником квитанції.
Також боржник не надав належних та допустимих доказів, що банківська картка, відкрита в АТ «Ощадбанк», на яку боржник перераховув кошти, належить старшому сину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З огляду на вищевикладене та довідку-розрахунок заборгованості зі сплати аліментів складено державним виконавцем з дотриманням вимог закону, тому відсутні підстави для задоволення скарги.
Отже, державний виконавець Подільского районного ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) Кривошея Д.С. діяв в межах наданих йому повноважень у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про залишення скарги без задоволення.
Керуючись ст. 259, 260, 450-452 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересована особа: Подільський ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на дії державного виконавця Подільського ВДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошея Д.С залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 01.05.2026 року
Суддя Ю.О. Твердохліб