Подільський районний суд міста Києва
Справа № 761/16631/21
29 квітня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд м. Київ
в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості внесені до ЄРДР за №12020100120000639 від 18.09.2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луганськ, Луганської області, громадянина України, одруженого, із середньою спеціальною освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1 КК України,
встановив:
07.05.2021 року до Шевченківського районного суду м. Києва надійшло кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України.
09.07.2021 року ухвалою Київського апеляційного суду подання голови Шевченківського районного суду м. Києва було задоволено частково та скеровано даний обвинувальний до Подільського районного суду м. Києва.
26.07.2021 року за протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дане кримінальне провадження розподілено судді ОСОБА_1 .
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України як незаконний збут сильнодіючого лікарського засобу, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1 КК України (в редакції Закону №1019-VIII від 18.02.2016) як незаконний збут завідомо фальсифікованого лікарського засобу, за попередньою змовою групою осіб; за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1 КК України (в редакції Закону №284-ІХ від 12.11.2019) як незаконний збут завідомо фальсифікованого лікарського засобу, вчиненого повторно, за попередньою змовою групою осіб, за допомогою інформаційної системи Інтернет.
У судовому засіданні від обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020100120000639 від 18.09.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України. В обґрунтування заявленого клопотання захисник вказав, що згідно положень ст. 12 КК України зазначене кримінальне правопорушення є нетяжким злочином. Згідно з частиною першою статті 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення злочину і до набрання вироком законної сили минув строк давності, який становить п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину. Відповідно до обвинувального акту останній інкримінований ОСОБА_4 епізод у кримінальному провадженні №42017101070000225, з якого виділено кримінальне провадження №12020100120000639, за ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1 КК України датований 25 березня 2020 року, а отже саме з цієї дати розпочинається обчислення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 321 КК України. Таким чином, строк притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України становив п'ять років від дня вчинення останнього епізоду від 25.03.2020 році та закінчився 25.03.2025 року.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України підтримали.
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення вищевказаного клопотання.
Розглянувши клопотання, заслухавши учасників кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.
Приписами частини 3 статті 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 04 червня 2020 року (справа №127/26665/16-к; провадження №51-1066км20), положеннями ч. 4 ст. 286 КПК визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма, як і положення ст. 49 КК України є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне питання.
Також суд ураховує позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду в постанові від 12.09.2022 року у справі №203/241/17, згідно якої відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до положення ч. 4 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України є нетяжким злочином.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами кримінального провадження, станом на день розгляду цього клопотання, з дня вчинення інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення минули строки давності притягнення до відповідальності.
Протягом цього строку ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень не вчиняв, що підтверджується витягом з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості". Вказаний строк не зупинявся та не переривався.
Судом також встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, яка є нереабілітуючою, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави. Обвинувачений просить звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку зі спливом строків давності.
Також суд зазначає, що за змістом статей 284- 288 КПК підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Отже, наявність таких умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Визнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення як обов'язкової умови такого звільнення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Норма ст. 49 КК України передбачає, що особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки. При цьому, заявлене клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на стадії судового розгляду передбачає, що обвинувачений фактично відмовляється від свого права на повний судовий розгляд, а закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує про його невинуватість, тобто не реабілітує його за вчинені дії.
До того ж сама норма ст. 49 КК України у своєму змісті закріплює те, що від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності особа може бути звільнена, якщо саме з дня вчинення нею кримінального правопорушення минули певні строки.
З огляду на те, що на момент розгляду клопотання закінчився строк давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України, та беручи до уваги наявність його беззаперечної згоди, останній підлягають звільненню від кримінальної відповідальності за таке кримінальне правопорушення на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України.
При цьому, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України наслідком звільнення особи від кримінальної відповідальності є закриття судом кримінального провадження. Так, згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
За таких обставин, суд, встановивши наявність передбачених законом підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Цивільний позов у даному кримінальному провадженні відсутній.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Стосовно стягнення процесуальних витрат у кримінальному провадженні суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові ОП ККС ВС від 12.09.2022 (справа №203/241/17, провадження №51-4251кмо21), якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК у зв'язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов'язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.
Таким чином, процесуальні витрати за проведення судової експертизи за висновком №259/8 від 22.01.2018 року у сумі 1430 грн. 00 коп. слід віднести на рахунок держави.
Виходячи з викладеного, керуючись ст. 49 КК України, ст. 284-286, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності.
Кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27, ч. 3 ст. 321 КК України - закрити.
Продовжити розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1, ч. 2 ст. 27, ч. 2 ст. 321-1 КК України.
Речові докази, а саме:
-вилучена 21.09.2017 року рідина, що знаходилася у 72 (сімдесяти двох) ампулах з прозорого скла з маркуванням: «1 ml NANROLONA D Nandrolona decanoate 200 mg/ml…» (об.№1) містить у своєму складі нандролон деканоат, що є складним ефіром нандролону; маса нандролону деканату (у перерахунку на нандролон) становить 10,08 г; у складі 100 (ста) таблеток круглої форми білого кольору (об. №2) наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги або прекурсори, отруйні та сильнодіючі лікарські засоби не містяться, та залишені на зберігання в камері схову Подільського УП ГУНП у м. Києві, - знищити.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи за висновком №259/8 від 22.01.2018 року у сумі 1430 (одна тисяча чотириста тридцять) грн. 00 коп. віднести на рахунок держави.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення через Подільський районний суд м. Києва.
Ухвала набирає законної сили на наступний день після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
СуддяОСОБА_1