Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6359/26
провадження 1-кп/758/1533/26
30 квітня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського районного суду міста Києва клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016100120000259 від 08.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України,
Прокурор Подільської окружної прокуратури м. Києва звернулася до суду із клопотанням про закриття на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016100120000259 від 08.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.
Зі змісту клопотання вбачається, що в провадженні управління поліції в метрополітені Головного управління Національної поліції у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016100120000259 від 08.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 259 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 08.03.2016 року приблизно о 15 годині 07 хвилин невстановлена особа, перебуваючи у невстановленому місці з номеру НОМЕР_1 зателефонувала на гарячу лінію метрополітену та повідомила про замінування центральної станції метрополітену.
Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні 08.03.2016 слідчим із залученням спеціалістів вибухо-техніків ГУНП у м.Києві проведено огляди станцій метро «Майдан Незаледності» та «Хрещатик» КП «Київський метрополітен» у м.Києві. За результатами огляду станцій метро та прилеглої до них території, вибухонебезпечних предметів виявлено не було, про що було складено відповідні протоколи огляду та акти обстеження.
Крім того, під час проведення досудового розслідування, в якості свідків допитано ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , які є працівниками КП «Київський метрополітен» у м.Києві та на момент повідомлення про замінування метро перебували на робочому місці. За результатами проведення вказаних слідчих дій, інформацію. Яка б вказувала на особу причетну до вчинення вказаного злочину, або її місця перебування отримати не вдалось.
Крім того, проведено виїмку інформації, яка перебувала у володінні оператора стільникового зв'язку ПрАТ «МТС Україна», згідно отриманої інформації абонент НОМЕР_1 використовував нульовий ІМЕІ, як наслідок координати ідентифікації абонента склали азимут 0.
Разом з цим, в ході проведення інших слідчих, оперативно-розшукових та слідчих (розшукових) дій, доказів які б вказували на особу причетну до вчинення вказаного кримінального правопорушення, або її місця перебування, отримати не вдалось за можливе.
Згідно п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі..
З метою встановлення особи, яка вчинила вказаний злочин, а також інших обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, під час проведення слідчих та розшукових дій встановлено та допитано свідків.
Однак, не виявлено безперечних прямих доказів, що вказують на факт вчинення кримінального правопорушення конкретною особою.
Крім того, не вдалось встановити конкретного місця вчинення злочину під час здійснення телефонних дзвінків про завідомо неправдиве замінування станцій КП «Київський метрополітен» у м.Києві та наразі закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказане кримінальне правопорушення.
У ході проведення досудового розслідування проведені всі можливі слідчі (розшукові) дії, направлені на встановлення усіх обставин кримінального правопорушення, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, однак особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, не встановлена, а також той факт, що з моменту вчинення кримінального правопорушення минуло більше, ніж 10 років, закінчився строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.
Стаття 49 КК України передбачає, що особа, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минув строк десять років, у разі вчинення тяжкого злочину.
Згідно ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.
Кримінальне правопорушення, передбачене 1 ст. 259 КК України передбачає позбавленням волі на строк від двох до шести років.
Зокрема, ч. 1 ст. 49 КК України передбачає строк звільнення особи від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення минув строк десять років у разі вчинення тяжкого злочину.
Так, відповідно до ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, вчинене 08.03.2016 відноситься до тяжкого злочину.
На сьогоднішній день особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення не встановлено строк давності притягнення до кримінальної відповідальності закінчився, який відповідно до ст. 49 КК України становить десять років.
У судовому засіданні прокурор вважала наявними підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, так як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 259 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та з моменту його скоєння минув десятирічний строк давності притягнення особи до кримінальної відповідальності, просив закрити вказане кримінальне провадження.
Суд, перевіривши доводи клопотання, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.
Закон України про кримінальну відповідальність обмежує строками давності повноваження держави щодо кримінального переслідування осіб, які вчинили кримінальні правопорушення. Зокрема, у ст. 49 КК України визначено підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.
У судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
За правилами п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України та абз. 4 ч. 4 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Перевіркою матеріалів клопотання судом встановлено, що 08.03.2016 року органом досудового розслідування внесені відомості до ЄРДР за № 12016100120000259 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України. У ході досудового розслідування проведено дії, направлені на встановлення всіх обставин вчинення даного злочину та осіб, які його вчинили, проте винних осіб не встановлено, повідомлення про підозру в межах кримінального провадження не здійснювалося.
Так, кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 259 КК України відповідно до положень ч. 5 ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: десять років у разі вчинення тяжкого злочину, крім випадку, передбаченого частиною 2 цієї статті.
Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів, кримінальне правопорушення вчинене невстановленою особою в період з 08.03.2016 року, тобто з дня його вчинення минуло більше десяти років.
Підстав для зупинення строку давності, передбачених частиною другою статті 49 КК України, у даному кримінальному провадженні не встановлено.
Окрім цього судом встановлено, що, незважаючи на вжиття слідчим процесуальних заходів для встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, жодна з осіб у цьому кримінальному проваджені в якості підозрюваного допитана не була, повідомлення про підозру нікому не вручене, обвинувальний акт не складено та до суду не направлено, тобто не встановлено осіб, які вчинили кримінальне правопорушення.
Відповідно до правової позиції, що міститься в ухвалі Верховного суду колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 1 грудня 2020 року у справі №264/4166/20, за змістом статті 284 КПК України, умовами для закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої статті 284 КПК України, є наявність визначених законом умов для закриття кримінального провадження та відповідне клопотання прокурора. При цьому, за наявності всіх визначених законом вимог, закриття кримінального провадження є обов'язком суду.
З огляду на викладене, станом на день звернення до суду із відповідним клопотанням строки давності притягнення особи до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, розслідуваного в рамках кримінального провадження №12016100120000259 від 08.03.2016 року, закінчились. Осіб, що його вчинили, слідством не встановлено, отже, наявні підстави для закриття даного провадження на підставі пункту 3-1 ч. 1 статті 284 КПК України.
При цьому закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України в даному випадку є безумовним, оскільки результатом його не буде виконання завдань кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.12, 49 КК України, ст. ст. 284, 314, 369, 372 КПК України,
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури м.Києва ОСОБА_3 про закриття на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12016100120000259 від 08.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, - задовольнити.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100120000259 від 08.03.2016 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України, - закрити на підставі п. 3-1 ч.1 ст. 284 КПК України у зв'язку із не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1