Справа № 758/6379/26
3/758/2789/26
Категорія 208
27 квітня 2026 року суддя Подільського районного суду міста Києва Лещенко О.В., розглянувши адміністративні матеріалами про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, яка працює головним бухгалтером ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «САГА», реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП,
08.04.2026 року о 14:00 годині ОСОБА_1 вчинив порушення ведення податкого обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: порушення ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «САГА» п.14.1.219 п.14.1 ст.14, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.3 п.198.6 ст. 198, п.201.12 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищено від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на суму 1 322 841 грн. за грудень 2025 року, п.п.14.1.219 п.14.1 ст. 14, п.44.1, 44.2, 44.6 ст.44, п.п.134.1.1 п.134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, п.п. 140.4.2 п. 140.4, п.п. 140.5.11 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено завищено від'ємного значення з податку на додану вартість, що зараховується до складу наступного звітного періоду, на загальну суму 30 584 853 грн., не виписано (не оформлено) та не зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних п.201.1, п.201.4, п.201.10 ст. 201 порушено строки реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі накладних п.63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями) та п. 8.4, п.8.5 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 09.12.2011 №1588, щодо неподання Повідомлення за формою №20-ОПП згідно акту документальної планової перевірки від 08.04.2026 №27923/Ж5/26-15-07-06-02-20/35251864, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про місце і час розгляду справи сповіщений належним чином. Клопотань про відкладення справи суду не надсилав. З протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений, про що свідчить особистий підпис, отже ОСОБА_1 обізнаний щодо складеного стосовно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляду його у суді.
У своїх рішеннях ЄСПЛ визначає правові підходи щодо розуміння порушення права особи на участь у судовому розгляді як з точки зору принципу процесуальної рівності, так й самої процесуальної поведінки сторони провадження, та наголошує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження («Олександр Шевченко проти України», «Трух проти України», «Пономарьов проти України»).
За таких обставин, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст. 268 КУпАП справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 убачаються ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 163-1 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини в сфері оподаткування.
Загальні положення щодо обліку платників податків встановлено гловою 6 розділу 2 Податкового кодексу України.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого статтею 163-1 КУпАП, є:
а) відсутність податкового обліку;
б) порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Зокрема, правопорушення у вигляді відсутності податкового обліку вчиняється у формі бездіяльності і полягає у нездійсненні передбачених законодавством України заходів щодо ведення податкового обліку.
А правопорушення у вигляді порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, зокрема, неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України вчинюється у формі активних дій, які порушують встановлений законом порядок ведення податкового обліку або у формі бездіяльності шляхом неподання аудиторських висновків.
Суб'єкт адміністративного проступку - керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери тощо.
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини як у формі умислу, так й у формі необережності.
Згідно ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ст.ст.251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, схемою місця і т.д.
Вина ОСОБА_1 , у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується зібраними у справі доказами:
-протоколом про адміністративне правопорушення № 1420/АПр/26-15-07-06-02-20 від 08.04.2026 року;
-актом про результати документальної планової виїзної перевірки від 08.04.2026 року №27923/Ж5/26-15-07-06-02-20/35251864, за результатами якої, встановлено порушення вимог Податкового Кодексу України;
-копією наказу від 27.11.2015 року про призначення ОСОБА_1 головним бухгалтером (за сумісництвом) ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «САГА».
Вказані докази суддею приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи.
Згідно зі ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов'язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.
Водночас, суд зазначає, що ОСОБА_1 у протоколі про адміністративне правопорушення зазначив, що не погоджується із виявленими порушеннями, однак будучи обізнаним про складений стосовно нього матеріал про адміністративне правопорушення не вжив заходів для реалізації права приймати участь у судовому засіданні, надавати пояснення та заперечення.
Суд зауважує, що протокол про адміністративне правопорушення № 1420/АПр/26-15-07-06-02-20 від 08.04.2026 року, складений на підставі акту перевірки, щодо оскарження якого відсутні на час судового розгляду відомості.
Поряд з цим, доказів, які б свідчили про протиправність дій працівників податкових органів щодо порушення прав ОСОБА_1 , а також щодо складання та оформлення адміністративних матеріалів по справі відносно нього суду не надано та матеріали справи не містять.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Враховуючи строки розгляду справи у суді та строки накладення адміністративного стягнення, суд не вбачає обґрунтованих підстав для відкладення розгляду даної справи.
Отже, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи слідує, що вони містять переконливі та беззаперечні докази, наявності складу адміністративного правопорушення в діях головного бухгалтера ОСОБА_1 .
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни накладення адміністративного стягнення не збігли.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого порушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність судом не встановлені, суд дійшов висновку про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу.
Судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП.
Керуючись ст. ст.23, 33, 40-1,163-1 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, яка працює головним бухгалтером ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «САГА», реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, яка працює головним бухгалтером ТОВ «БІЗНЕС-ЦЕНТР «САГА», реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі десяти мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в дохід держави, судовий збір в розмірі 665 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу. витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Суддя: О.В. Лещенко