532/926/26
2/532/822/2026
Ухвала
Іменем України
30 квітня 2026 р. м. Кобеляки
Суддя Кобеляцького районного суду Полтавської області Мороз Т.М., перевіривши позовну заяву Кобеляцької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АТ «Полтава-Банк» про визнання спадщини відумерлою,-
Встановив:
14.04.2026 до суду надійшла позовна заява Кобеляцької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АТ «Полтава-Банк» про визнання спадщини відумерлою.
Зазначена позовна заява подана з додержанням вимог статті 175 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до частини 6 статті 187 Цивільного процесуального кодексу України судом направлено запит до відповідних органів реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи.
28.04.2026 до суду від Управління реєстрації, зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту з питань реєстрації Полтавської міської ради надійшли відповіді №01-12-05-09/5519 від 21.04.2026 та №01-12-05-09/5594 від 22.04.2026, згідно яких ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Суддя, вивчивши позовну заяву та додані до неї матеріали, приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження у справі за позовом Кобеляцької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АТ «Полтава-Банк» про визнання спадщини відумерлою з огляду на таке.
Зі змісту статті 46 Цивільного процесуального кодексу України вбачається, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Частиною першою статті 47 цього Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.
Згідно з частиною четвертою статті 25 Цивільного Кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.
Виходячи з положень частини першої статті 55 Цивільного процесуального кодексу України, у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 251 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво, суд зобов'язаний зупинити провадження до залучення до участі у справі правонаступника.
Таким чином, з наведеного вбачається, що вказана норма закону підлягає застосуванню виключно в разі, коли відповідач на момент відкриття провадження мав цивільну процесуальну дієздатність, однак помер після відкриття провадження у цивільній справі. Тобто правонаступництво у разі смерті фізичної особи можливе в порядку статті 55 Цивільного процесуального кодексу України шляхом залучення правонаступника лише за умови, що фізична особа померла після відкриття провадження у справі.
Цивільний процесуальний кодекс України не містить норм, які б передбачали здійснення провадження у справах щодо осіб, які померли до відкриття провадження у справі.
Навпаки, цей кодексу визначає порядок процесуального правонаступництва лише у тих справах, де сторона учасник процесу, вибула з певних причин, у тому числі й у зв'язку зі смертю після відкриття провадження у справі.
У позовному провадженні процесуальне правонаступництво відбувається в тих випадках, коли права або обов'язки одного із суб'єктів спірного матеріального правовідношення в силу тих або інших причин переходять до іншої особи, яка не брала участі у цьому процесі.
Отже, матеріальне правонаступництво тісно пов'язане з процесуальним, оскільки процесуальне правонаступництво передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. При цьому незалежно від підстав матеріального правонаступництва, процесуальне правонаступництво допускається лише після того, як відбудеться заміна в матеріальному правовідношенні.
Залучення правонаступників особи, яка померла до відкриття провадження у справі, суперечить принципам цивільного судочинства, є порушенням прав, свобод та інтересів третіх осіб.
Як встановлено відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 померли до подання позову та до відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки процесуальна правоздатність останнього припинилась, останні не можуть вважатися відповідачами у справі у розумінні цивільного процесуального законодавства, а пред'явлення до них позову не ґрунтується на законі.
Таким чином, вважаю, що відповідно до вищезазначених положень Цивільного процесуального кодексу України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не можуть бути учасниками цивільно-процесуальних відносин у суді, а провадження у справі за позовом до них не може бути відкрите.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 489/4072/16-ц, провадження № 61-1630св17, де зроблено висновок про те, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач помер до відкриття провадження у справі, у зв'язку з чим його процесуальна правоздатність припинилась, та постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 2-1169/11, провадження № 61-8633св19, який закрив провадження по справі за позовом до померлої особи на підставі пункту 1 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, тобто на підставі того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідач у справі помер до пред'явлення до нього позову, а підстави для застосування статті 55 цього Кодексу та встановлення правонаступників відсутні у зв'язку з тим, що підставами процесуального правонаступництва можуть бути лише обставини, які виникли під час судового провадження у справі, а не до його початку, тобто до відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи, до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи, що позовна вимога про визнання спадщини відумерлою пред'явлена до померлих осіб, які не можуть бути стороною у справі, оскільки не мають цивільної правоздатності, суд дійшов висновку, що, є законні підстави для відмови у відкритті провадження по справі.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.
Оскільки відповідне клопотання позивачем не заявлене, питання повернення сплаченої суми судового збору позивачу не розглядається.
На підставі викладеного та керуючись статтями 25, 47, 186, 258260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,
Постановив:
У відкритті провадження у справі за позовом Кобеляцької міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , АТ «Полтава-Банк» про визнання спадщини відумерлою відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя