Справа № 296/4275/26
2/296/3282/26
про залишення позовної заяви без руху
"27" квітня 2026 р. м.Житомир
Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Адамович О.Й., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Позивач звернулася до Корольовського районного суду м.Житомира із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її користь у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, починаючи з дня подання даного позову до суду, на період навчання, але не більше, ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суддя дійшов такого висновку.
Відповідно до ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
За змістом положень ст. 14, ч. 5, 6 ст. 43 ЦПК України документи (втому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Вказаними нормами ЦПК України визначено дві форми подачі до суду процесуальних документів: письмова паперова й електронна (через ЄСІКС).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 затверджене Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення про ЄСІТС), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з п. 24 Положення про ЄСІТС підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua.
Так, згідно з п. 12 Інструкції користувача Електронного суду при поданні позову (первинної заяви) до суду необхідно, серед іншого, здійснити вибір потрібної форми заяви, та покроково заповнити необхідні поля. При цьому, на кроці "Текст заяви" можливо скористатися для створення тексту заяви вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.
За правилами п. 26 Положення про ЄСІТС електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до п. 27 Положення про ЄСІТС до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються. Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Таким чином, подання процесуальних документів (позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення, заяви (клопотання) з процесуальних питань і таке інше) у системі «Електронний суд» у PDF-форматі суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС. Тобто, процесуальний документ у PDF-форматі в системі «Електронний суд» вважається не підписаним, а тому не може бути прийнятим до уваги при розгляді справи. Така правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 25.03.2025 у справі №380/25348/23 (п.9-п.9.3).
Позовна заява від імені ОСОБА_1 як процесуальний документ по суті справи у системі «Електронний суд» подана в якості документа в PDF-форматі з накладенням кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, а не шляхом покрокового заповнення потрібної форми заяви за шаблоном "Позовна заява про стягнення аліментів" (який наявний у переліку шаблонів у системі "Електронний суд"), що суперечить наведеним вище положенням ст. 14, 43, 175 ЦПК України, п. 26 Положення про ЄСІТС, п. 12 Інструкції. Отже, позовна заява ОСОБА_1 подана не у передбачений законодавством спосіб, з недотриманням вимог про подання позову шляхом заповнення потрібної форми (шаблону) заяви, і як наслідок, подана заява не скріплена підписом за допомогою саме ЄСІТС.
При цьому, суд звертає увагу, що позовна заява, яка сформована в системі «Електронний суд» 07.04.2026, не містить твердження про наявність (відсутність) адреси електронної пошти відповідача, а також відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача.
Також всупереч п. 3, п. 5, п. 6 та п. 7 позовна заява не місить зазначення ціни позову; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.
Тобто в позовній заяві має міститись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Слід також звернути увагу, що відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Іноземний офіційний документ, що підлягає дипломатичній або консульській легалізації, може бути письмовим доказом, якщо він легалізований у встановленому порядку. Іноземні офіційні документи визнаються письмовими доказами без їх легалізації у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Так, статтею 79 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус.
Крім цього, відповідно до положень статті 39 Закону України «Про нотаріат» засвідчення вірності перекладу документа з однієї мови на іншу також може вчинятися консульськими установами.
Разом із цим, статтею 78 ЦПК України встановлено, що суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, позивачем до позовної заяви долучено копію довідки з місця навчання від 17.09.2025 у Німеччині із перекладом, виконаним ПП «Всесвіт», однак доказів справжності підпису перекладача засвідченого нотаріально, суду не надано.
Крім того, відповідно до положень ч. 7 ст. 43 ЦПК України, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Аналогічне положення міститься в ч. 1 ст. 177 ЦПК України, згідно якої, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Всупереч вищевказаним вимогам, до позовної заяви сформованої через систему "Електронний суд" не додано доказів надсилання відповідачу матеріалів позовної заяви з додатками за його зареєстрованою адресою листом з описом вкладення (додано лише поштову накладну, яка не містить опису вкладення поштового відправлення).
Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду та поданням позовної заяви з усуненими недоліками.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України, передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Разом із тим, суд роз'яснює, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 175, 185, 260, 353 ЦПК України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків терміном вісім днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у встановлені строки, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. Й. Адамович