01 травня 2026 року
м. Київ
справа №420/315/22
адміністративне провадження № К/990/18257/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
судді-доповідача - Радишевської О.Р.,
суддів - Желєзного І.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/315/22, за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ), в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 08 січня 2015 року - 26 листопада 2021 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період за період 08 червня 2015 року - 26 листопада 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невиплати позивачу грошової компенсації за невикористані вихідні, святкові та неробочі дні, які невикористані під час виконання завдань та спеціальних обов'язків у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях та інших відрядженнях, несення служби у добових нарядах - всього 134 днів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані вихідні, святкові та неробочі дні, які невикористані під час виконання завдань та спеціальних обов'язків у районі проведення антитерористичної операції у Донецькій та Луганській областях та інших відрядженнях, несення служби у добових нарядах - всього 134 днів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військову частину НОМЕР_1 ) щодо порушення прав, передбачених чинним законодавством України та ненарахування добових та компенсації за проживання за час перебування у відрядженнях;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити відповідні добові - всього 138 днів та компенсаційні виплати за проживання у сумі 440,40 грн;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невиплати грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 - 2021 роки;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за 2016- 2021 роки;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо невиплати позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у розмірі, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №251 від 26 липня 2021 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частину НОМЕР_1 ) виплатити позивачу грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17 червня 2015 року по 26 листопада 2021 року;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період 17 червня 2015 року по 26 листопада 2021 року;
- визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 добових та компенсації за проживання за час перебування у відрядженнях;
- зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 добові за 138 днів відряджень та компенсацію за проживання за час перебування у відрядженнях у сумі 440,40 гривень;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року вішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року в частині позовних вимог щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби за період 17 червня 2015 року по 30 листопада 2015 року скасовано та прийнято у цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року - залишено без змін.
22 квітня 2026 року до Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/315/22.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII.
Частиною першою статті 13 КАС України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються з ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас пунктом 2 частини п'ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які, у розумінні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що позивач з 2001 року проходив військову службу у Збройних Силах України, з 2015 року по 26 листопада 2021 року у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) від 08 червня 2015 року №326 позивача призначено на посаду офіцера групи запобігання і профілактики злочинів та правопорушень відділу запобігання виявлення злочинів та інших правопорушень військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 17 червня 2015 року №129 позивача зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
Відомостей про те, що позивач є особою, що проходила військову службу у військовому званні генерал-майора, контр-адмірала, генерал-лейтенанта, віце-адмірала, генерал-полковника, адмірала, генерала армії України, відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України, у системному зв'язку з положеннями примітки до статті 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду), суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня.
За таких обставин і правового регулювання публічно-правовий спір у цій справі відноситься до справ незначної складності.
У касаційній скарзі відсутнє будь-яке посилання скаржника на передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України випадки для відкриття касаційного провадження у справі незначної складності. Мотиви, наведені у касаційній скарзі, зводяться лише до переоцінки доказів у справі та незгоди з висновками судів попередніх інстанцій щодо застосування норм чинного
Водночас, оскаржуючи судові рішення у справі незначної складності, скаржник не обґрунтував випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
З огляду на зазначене та враховуючи, що скаржник, оскаржуючи судові рішення у цій справі, не вказав випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, підстави перевірки інших доводів касаційної скарги відсутні.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За такого правового регулювання та обставин справи у відкритті провадження необхідно відмовити.
З огляду на зазначене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору Судом не вирішується.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 333, 359 КАС України, Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2025 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року у справі №420/315/22.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Судді:О.Р. Радишевська І.В. Желєзний Ж.М. Мельник-Томенко