01 травня 2026 року
м. Київ
справа № 520/1109/26
адміністративне провадження № К/990/16811/26
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Білак М.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №520/1109/26 за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у ХО Східного міжрегіонального управління МЮ Антосік Ірини Олегівни про скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління МЮ Антосік І.О., у якому просив скасувати постанову від 14 січня 2026 року по провадженню НОМЕР_1, відсторонити державного виконавця Ірину Антосік від розгляду провадження та передати його для продовження розгляду іншому виконавцю.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк протягом десяти днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків адміністративного позову, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви, викладеної у формі окремого документа та її копію, яка за формою та змістом відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у якій вказати виклад обставин справи, обґрунтування позовних вимог, з урахуванням висновків даної ухвали, та уточнити позовні вимоги, з урахуванням викладених позивачем в позовній заяві фактичних обставин спору та висновків цієї ухвали; заяву на виконання вимог частини п'ятої статті 160 КАС України; платіжний документ, що підтверджує сплату судового збору.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року, позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку булу залишено без руху, у встановлений судом строк.
14 квітня 2026 року до Верховного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №520/1109/26, у якій просить скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду, справу направити до апеляційного суду на новий розгляд іншим складом суду.
Дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для її повернення з наступних підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові)), 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, зокрема, відповідно до пунктів 3, 4, 5 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються: судові рішення, що оскаржуються; підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга; у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень) (абзац 4); вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати норми матеріального та/або процесуального права, неправильного застосування яких припустилися суди нижчих інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, а також обґрунтування того, в чому саме полягає таке порушення або неправильне застосування і яким чином воно вплинуло на прийняття цих рішень.
Дослідивши касаційну скаргу на предмет відповідності вищенаведеним вимогам процесуального закону, суд установив, що у касаційній скарзі позивачем не викладені порушення судом першої та/або апеляційної інстанцій норм матеріального та/або процесуального права.
Тобто, позивач не зазначив і не обґрунтував, у чому саме полягає порушення норм матеріального та/або процесуального права, які допустив, на думку скаржника, суд першої інстанції при прийнятті ухвали про повернення позовної заяви на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та суд апеляційної інстанції при перегляді такої ухвали суду першої інстанції.
Крім того, суд зауважує, що суд апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року залишив її без змін. Проте, позивач просить переглянути лише рішення суду апеляційної інстанції.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження, а тому невикладення у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Отже, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.
Керуючись статтею 248, 328, 330, пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2026 року у справі №520/1109/26 за позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у ХО Східного міжрегіонального управління МЮ Антосік Ірини Олегівни про скасування постанови повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Білак