ф
01 травня 2026 року
м. Київ
справа №580/5297/22
адміністративне провадження №К/990/16755/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Желєзного І.В.,
суддів: Єресько Л.О., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі №580/5297/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, позовну заяву задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області щодо невиплати позивачу суддівської винагороди за період з 19 липня 2022 року по 01 листопада 2022 року.
Зобов'язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 19 липня 2022 року по 01 листопада 2022 року з відрахуванням обов'язкових податків і зборів. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
27 листопада 2025 року до Черкаського окружного адміністративного суду надійшла заява представника Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання виконавчого листа №580/5297/22 виданого 11 жовтня 2023 року, шляхом винесення рішення про стягнення 259 446,86 грн включно з відрахуванням обов'язкових податків і зборів з Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області на користь позивача.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року, заяву про зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення суду задоволено.
Змінено спосіб і порядок виконання виконавчий листа 580/5297/22 виданого 11 жовтня 2023 року Черкаським окружним адміністративним судом про зобов'язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області нарахувати та виплатити судді Канівського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 суддівську винагороду з 19 липня 2022 року по 01 листопада 2022 року з відрахуванням обов'язкових податків і зборів, шляхом винесення рішення про стягнення 259446,86 грн з Територіального управління Державної судової адміністрації у Черкаській області на користь позивача.
14 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі №580/5297/22.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду зазначає таке.
Не погоджуючись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до частини першої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На підставі статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
За змістом частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
На підставі частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною другою статті 328 КАС України, у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
За приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Положеннями статті 330 КАС України визначено вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
За приписами пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстави, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 цього Кодексу підстав.
У касаційній скарзі позивач посилається на пункти 1,3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України та на підстави встановлені підпунктами «а», «б», «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України як на підстави касаційного оскарження.
Однак у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій та третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми права чи неправильність її застосування.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Позивач у касаційній скарзі повинен зазначити конкретні порушення щодо застосування статті 378 КАС України, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, які, на його думку, допущені судом при його ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Разом з тим позивач може заначити про можливу наявність колізій, неоднозначного тлумачення та застосування судами статті 378 КАС України, з яких прослідковувалась відсутність єдності правової позиції щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення, які стосувались виплати суддівської винагороди.
Отже, враховуючи судові рішення, що оскаржуються у цій справі позивачу слід обґрунтувати наявність підстав для розгляду цієї касаційної скарги, визначених приписами абзацу другого частини четвертої статті 328 КАС України щодо застосування статті 378 КАС України.
Суд наголошує, що підставами касаційного оскарження можуть бути не будь-які порушення процесуального права, а лише ті, які впливають на правильність вирішення судом процесуального питання або які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Згідно із частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За змістом положень частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання визначених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. У цій ухвалі зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати десятиденний строк для усунення недоліків касаційної скарги особі, яка її подала, шляхом подання обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження.
У випадку неусунення недоліків касаційної скарги, така буде повернута особі, яка її подала, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2026 року у справі №580/5297/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити скаржнику, що неусунення недоліків касаційної скарги є підставою для повернення касаційної скарги особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Желєзний
Судді Л. О. Єресько
Ж.М. Мельник-Томенко