Номер провадження 1-кп/736/64/26
Справа № 736/2399/25
30 квітня 2026 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківка кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 06.09.2025 за № 12025275360000136 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця с. Валькумей, Чаунського району, Магаданської області, російської федерації, не маючий зареєстрованого місця проживання, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого професійно - технічну освіту, депутатом не являється, не одруженого, не військовозобов'язаного, не працюючого, не маючого на утриманні дітей, осіб похилого віку та з обмеженими соціальними можливостями, раніше судимого:
29.08.2017 вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років;
14.02.2025 вироком Корюківського районного суду Чернігівської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у вигляді апробаційного нагляду строком на 1 рік (судимості не зняті та не погашені),
в скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України
за участі сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , 29.08.2025, близько 23 год. 00 хв. перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння та знаходячись у приміщенні житлового будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , маючи прямий умисел, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправність своїх дій направлених на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), умисно ввів в оману відносно своїх справжніх намірів раніше йому знайому ОСОБА_6 , та під вигаданим приводом отримання на тимчасове зберігання грошових коштів, при цьому не маючи наміру їх повертати, попросив у ОСОБА_6 належні їй грошові кошти у сумі 500 Євро та 8000 грн., а остання, у свою чергу, будучи впевненою у доброчесних намірах ОСОБА_3 , передала йому вказані грошові кошти.
У подальшому ОСОБА_3 розпорядився частиною грошових коштів, отриманих шляхом зловживання довірою (шахрайства) на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 500 Євро 7000 грн.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковано, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), тобто скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, визнав, підтвердив, що він вчинив вищезазначене кримінальне правопорушення за обставин, зазначених в обвинувальному акті, а саме запевнив ОСОБА_6 в тому, що бере кошти на зберігання та відібрав їх, після чого витратив ці кошти разом із ОСОБА_7 . Обвинувачений щиро каявся, просив суворо його не карати.
Потерпіла в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву про слухання справи без її участі. В мірі покарання покладається на розсуд суду.
Вина обвинуваченого, окрім показань самого обвинуваченого підтверджується також іншими доказами, зокрема:
заявою ОСОБА_3 про добровільну видачу банкноти ЕБ 5793833 номіналом 1000,00 грн., якою він заволодів незаконно у ОСОБА_6 , зберігальною розпискою ОСОБА_6 , про те що вона отримала на зберігання цю банконоту, а також протоколом огляду предмета від 09.09.2025, а саме банкноти ЕБ 5793833 номіналом 1000,00 грн. та фото таблицею до нього;
протоколом проведення слідчого експерименту від 10.09.2025 за участю свідка ОСОБА_7 та відеозаписом до нього, який було переглянуто судом під час судового засідання. Свідок ОСОБА_7 на відеозаписі розповідає про те, що 29 числа до них з ОСОБА_3 прийшла ОСОБА_6 та показала гаманець повний грошей, дала ОСОБА_7 1000,00 грн. щоб він придбав алкоголю. Після цього вони всі разом пили та ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_6 забрати у неї гаманець на зберігання для того, щоб вона не втратила кошти. На наступний день вони разом із ОСОБА_3 забрали кошти та за три дні їх пропили;
протоколом проведення слідчого експерименту від 11.09.2025 за участю підозрюваного ОСОБА_3 , який під час проведення слідчого експерименту вказав на те, що ОСОБА_6 прийшла до них з ОСОБА_7 додому, що за адресою АДРЕСА_1 та принесла кошти, запропонувала разом випити. ОСОБА_7 пішов до магазину та придбав алкогольні напої, після чого вони їх випили, та ОСОБА_3 запропонував потерпілій віддати йому гаманець на зберігання, що вона і зробила. В гаманці було 500 євро та 8000,00 грн. на наступний день вони разом із ОСОБА_7 пішли з дому та протягом трьох днів витратили всі кошти на власні потреби.
У зв'язку з повним визнанням вини обвинуваченим, у судовому засіданні сторона обвинувачення та сторона захисту не наполягали на допиті потерпілої ОСОБА_6 та свідків, зазначених в реєстрі матеріалів досудового розслідування. Тому суд за згодою учасників процесу, враховуючи позицію прокурора, сторони захисту та повне визнання вини обвинуваченим, провів судовий розгляд без допиту потерпілих та свідків, проти чого не заперечував насамперед обвинувачений.
Порушень норм КПК України, які відповідно до ст. 86, 87 КПК України тягнуть за собою недопустимість зазначених доказів, в суді не встановлено.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази, перевіривши доводи сторони обвинувачення та сторони захисту, суд, провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, ураховуючи положення ст. 84 КПК України і оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості й достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, прийшов до висновку що вина обвинуваченого ОСОБА_3 доведена, а його дії правильно кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України, тобто як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайстві).
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують та пом'якшують його покарання.
Обставиною що пом'якшує покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
З наданих у судовому засіданні прокурором та досліджених судом матеріалів вбачається, що ОСОБА_3 раніше судимий, судимості не зняті та не погашені, не одружений, не працюючий, за місцем проживання характеризується негативно, не має на утриманні дітей, осіб похилого віку та з обмеженими соціальними можливостями, за медичною допомогою в диспансерні психіатричне відділення не звертався, перебуває на обліку в наркологічному кабінеті КНП «Корюківська ЦРЛ».
Таким чином, призначаючи покарання, суд, враховує вищенаведені обставини, позицію прокурора, яка просила призначити покарання у виді обмеження волі, обвинуваченого, який погодився з думкою прокурора, захисника, який погодився із мірою покарання, запропонованою прокурором, однак просив звільнити його підзахисного від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст. 75 КК України, також суд враховує наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого, обставини вчинення проступку та ставлення обвинуваченого до нього, , і вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_3 , за ч. 1 ст. 190 КК України у виді обмеження волі.
Крім того, вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 14 лютого 2025 року, ОСОБА_3 визнано винуватим у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначено йому покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік.
Отже, остаточне покарання ОСОБА_3 має бути призначене відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, з врахуванням правил ч. 1 ст. 72 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком до покарання, призначеного за даним вироком, виходячи з співвідношення одному дню обмеження волі відповідає один день пробаційного нагляду.
Суд приходить до висновку, що у відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для призначення покарання обвинуваченому з урахуванням положень ст. 69, 69-1 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, не застосовувалися. Підстави для обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_3 відсутні.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 100, 174, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України та призначити покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, з врахуванням правил ч. 1 ст. 72 КК України, до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати не відбуте покарання за попереднім вироком Корюківського районного суду Чернігівської області від 14.02.2025 і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання ОСОБА_3 у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік і 3 (три) місяці.
Початок відбуття строку покарання рахувати з моменту приведення вироку до виконання.
Речові докази у кримінальному провадженні:
банкнота номіналом 1000 грн. ЕБ 5793833, що передана на зберігання потерпілій ОСОБА_6 , після набрання вироком законної сили - залишити на зберіганні ОСОБА_6 .
DVD-R диск, серійний номер МАР629СF05013980_3 та DVD-R диск, серійний номер МАР629СF05013871_6, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, після набрання вироком законної сили - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Процесуальні витрати на залучення експертів у вказаному кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирати.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Корюківський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1