про залишення касаційної скарги без руху
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №420/37482/25
адміністративне провадження №К/990/18945/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №420/37482/25 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування постанови та рішення, стягнення моральної шкоди,
У листопаді 2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову від 09.10.2025 №152 про накладення штрафу у розмірі 17000 грн та стягнення моральної шкоди у розмірі 100 тис грн.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 14.01.2026, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026, позов задовольнив частково. Визнав протиправним та скасував рішення Головного Управління Держпродспоживслужби в Одеській області від 03.10.2025 №51 про внесення змін до рішення про внесення змін до рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 25.07.2025 №375 шляхом продовження до 20.01.2026 терміну виконання рішення та терміну письмового повідомлення органу ринкового нагляду про виконання цього рішення до 20.01.2026. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, в частині задоволення позову, відповідач оскаржив їх у касаційному порядку, просив скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
У касаційній скарзі відповідач, зокрема, просить поновити строк на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, скаржник зазначає, що постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 отримав через підсистему «Електронний суд» 03.04.2026 о 17:56 год, в підтвердження чого надає копію карти руху документу. До Верховного Суду з касаційною скаргою звернувся 27.04.2026.
Відповідно до частини другої та третьої статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відтак, розглянувши вищезазначене клопотання, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не пропущено строк на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026.
Перевіривши відповідність поданої скаржницею касаційної скарги та доданих до неї документів вимогам статей 329, 330 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для залишення її без руху.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеної вище законодавчої норми скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, встановлено ставку судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позов подано юридичною особою до суду у 2025 році і він містить дві вимоги майнового характеру про визнання протиправною і скасування постанови від 09.10.2025 №152 про накладення штрафу у розмірі 17000 грн та стягнення моральної шкоди у розмірі 10000 грн.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2024 - 3028, 00 гривень.
Отже, за подання цієї касаційної скарги має бути сплачений судовий збір у розмірі 6056,00 грн (3028,00*200%).
Однак, скаржник до матеріалів касаційної скарги не долучив доказ сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги в розмірі 6 056,00 грн.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету: 22030102
Найменування податку, збору, платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
За таких обставин касаційну скаргу слід залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції документа про сплату судового збору на суму 6056,00 грн.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, оскільки такий обов'язок покладено саме на особу, яка оскаржує судові рішення.
За приписами пунктів 1-4 частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Відповідно до вимог пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається, зокрема, підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі відповідач, в якості підстави для касаційного оскарження посилається на постанови Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №520/6006/21, від 16.09.2024 у справі №160/7457/21, від 07.09.2022 у справі №440/539/21, однак не визначає, які саме норми матеріального права неправильно застосували суди або щодо якої норми права не враховані висновки Верховного Суду.
Верховний Суд звертає увагу, що обов'язковими умовами для оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: норми матеріального права, яку неправильно застосували суди; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладений; висновки судів, які суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
Недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладений висновок про застосування норми права; потрібною, обов'язковою умовою мотивування скарги є стислий виклад змісту спірних правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга), щоб можна було побачити їхню подібність.
Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. До того ж, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Згідно з пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Враховуючи, що ця справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження, для можливості відкриття касаційного провадження процесуальним законом передбачено необхідність обґрунтувати наявність одного з випадків, визначених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Зокрема, скаржник, посилаючись на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Суд касаційної інстанції вважає недостатньо обґрунтованими посилання скаржника на те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, з огляду на те, що в обґрунтування вказаного твердження скаржник не обґрунтував в чому саме полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду, на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою не дають підстав для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у підпункті "а" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Отже, скаржнику необхідно конкретизувати підстави оскарження постанови апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, особа, яка подала касаційну скаргу, обмежилась посиланням на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, однак не вказала передбачену частиною четвертою статті 328 КАС України підставу (підстави) касаційного оскарження.
Колегія суддів зауважує, що згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Водночас за правилом частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Беручи до уваги те, що касаційна скарга подана без дотримання вимог, встановлених КАС України, таку треба залишити без руху на підставі частини другої та третьої статті 332 КАС України та надати скаржникові десятиденний строк з дня вручення йому ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків, а саме:
- надати документ про сплату судового збору у розмірі 6056,00 гривень, або надати документ, який підтверджує про наявність пільг встановлених законом для звільнення від сплати такого;
- конкретизувати підстави оскарження постанови апеляційної інстанції відповідно до частини четвертої статті 328 у взаємозв'язку із пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України з їх належним обґрунтуванням.
Керуючись статтями 169, 328, 332 КАС України, Верховний Суд
Клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №420/37482/25 задовольнити.
Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14.01.2026 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №420/37482/25 залишити без руху.
Надати скаржникові строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і не оскаржується.
Суддя-доповідач А.А. Єзеров
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб