Справа № 524/1668/24
Провадження №1-кп/524/131/26
30.04.2026 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кременчуці клопотання прокурора Кременчуцької окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, внесеному при розгляді кримінального провадження № 12023175500000814 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України, -
В провадженні Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження № 12023175500000814 відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 190 КК України.
Прокурором Кременчуцької окружної прокуратури до Автозаводського районного суду м.Кременчука подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 .
Прокурором в підготовчому судовому засіданні вказане клопотання підтримано в повному обсязі, посилаючись на те, що обвинувачена ОСОБА_5 неодноразово ухилялась від явки до суду. Відповідно до ст. 12 КПК України злочини, передбачені ст. 190 КК України відноситься до нетяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років, кількість епізодів злочинної діяльності (16 епізодів) Відповідно до ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків.
Ухвалою Автозаводського районного суду м.Кременчука від 05.03.2026 року ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.05.2026 року включно.
Вислухавши думку прокурора, захисника, обвинуваченої, суд приходить до наступних висновків.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, враховую вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Статтею 176 КПК України передбачений перелік запобіжних заходів, серед яких є такі, як тримання під вартою та домашній арешт.
Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років та до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Клопотання про продовження строку тримання під вартою подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування. Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Європейський суд з прав людини підкреслює, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Основою для обрання у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_5 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченої переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити злочинну діяльність.
За змістом статті 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З моменту взяття обвинуваченої ОСОБА_5 , під варту, та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченої може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченій ОСОБА_5 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_5 , дані, що її характеризують, ризики, які стали підставою для обрання щодо неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, кількість епізодів злочинної діяльності, переховування від суду та оголошення її в розшук, тому є підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватись від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим, судом не здобуто відомостей щодо інших обставин, які б переважили ризики, передбачені статті 177 КПК України.
Застосування до обвинуваченої іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5 , а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, дані про особу обвинуваченої, суд дійшов висновку про задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Суд констатує, що по справі не досліджено письмові документи, не допитані свідки, потерпілі, сама обвинувачена, враховуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані судом під час застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оцінюючи в сукупності всі вищеперераховані обставини, репутацію обвинуваченої, її майновий стан, відсутність сталих соціальних зв'язків, суд приходить до висновку, що обвинуваченій ОСОБА_5 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів, що забезпечить дотримання обвинуваченою процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 193, 196, 197, 199, 205 КПК України, суд
Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 12023175500000814 у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 28 червня 2026 року включно, залишивши без змін раніше визначений судом розмір застави і обсяг пов'язаних з її внесенням обов'язків.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 7 діб з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_7