ф
30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №199/17017/25
адміністративне провадження № К/990/18885/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Желєзного І.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 199/17017/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
ОСОБА_1 звернувся до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив скасувати у справі про адміністративне правопорушення №78/2 від 31 липня 2025 року, якою було накладено стягнення на позивача та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року, позовну заяву повернуто позивачу.
27 квітня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 199/17017/25.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за вказаною касаційною скаргою, Суд зазначає таке.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів».
За змістом частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 (повернення заяви позивачеві (заявникові), 4 (відмови у відкритті провадження у справі), 12 (залишення позову (заяви) без розгляду), 13 (закриття провадження у справі), 17 (відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами), 20 (заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження) частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною третьою статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Повертаючи позовну заву, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з такого.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Як зазначено судами попередніх інстанцій, строк звернення до суду у спірному випадку є 10 днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Судом першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що позивач був обізнаний про прийняття спірної постанови №78/2 від 31 липня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення, оскільки у серпні 2025 звертався до Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра з позовом про її скасування (справа №199/11032/25).
Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 30 жовтня 2025 року у справі №199/11032/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення №78/2 від 31 липня 2025 року відмовлено.
22 грудня 2025 року позивач повторно подав позов до суду, в якому просив скасувати у справі про адміністративне правопорушення постанову №78/2 від від 31 липня 2025 року.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
З огляду на наведене, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про повернення позовної заяви.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судами обставини, а до скарги не додано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваних судових рішень та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 248, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 04 лютого 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 199/17017/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач СуддіІ.В. Желєзний Ж.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська