30 квітня 2026 року
м. Київ
справа №826/2098/18
адміністративне провадження №К/990/17764/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Желєзного І.В., Білак М.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства оборони України про зобов'язання відповідача відкликати офіційний документ Міністерства оборони України - подання від 17.11.1993, про що повідомити позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2018 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погодившись із рішенням першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі від 09.02.2018, а справу направлено до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 закрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання відкликання офіційного документу - подання від 17.11.1993. Роз'яснено ОСОБА_1 , що розгляд таких справ відноситься до юрисдикції місцевих загальних судів у порядку цивільного судочинства.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.12.2018 ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.09.2018 про закриття провадження у справі скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.01.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 позовну заяву залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 23.08.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.06.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2019 у справі №826/2098/18 скасовано та направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.09.2022 прийнято справу №826/2098/18 до провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами. Запропоновано позивачу подати заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об'єктивно перешкоджали особисто позивачеві звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст.122 КАС України, з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 23.08.2022 по справі №826/2098/18.
На виконання положень Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» та відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 цю справу передано на розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 - без змін.
17.04.2026 засобами поштового зв'язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у цій справі.
Предметом касаційного оскарження є ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду після перегляду її судом апеляційної інстанції.
Відповідно до частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, ухвала суду першої інстанції про залишення позову без розгляду після перегляду її судом апеляційної інстанції може бути оскаржена в суді касаційної інстанції.
Відповідно до статті 330 КАС України касаційна скарга подається у письмовій формі. У касаційній скарзі зазначаються: 1) найменування суду касаційної інстанції; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) судові рішення, що оскаржуються; 4) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень); 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; 6) у разі необхідності - клопотання особи, що подає касаційну скаргу; 7) дата отримання копії судового рішення суду апеляційної інстанції, що оскаржується; 8) перелік матеріалів, що додаються.
3. Касаційна скарга може містити клопотання особи про розгляд справи за її участі. За відсутності такого клопотання вважається, що особа не бажає брати участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
4. До касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
5. Якщо касаційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.
Верховний Суд зазначає, що подана скаржником касаційна скарга має фрагментарний та компілятивний характер, оскільки замість викладення цілісної правової позиції, скаржник вдається до методу текстуальної кореляції, пропонуючи суду самостійно реконструювати зміст скарги шляхом заміни окремих слів та дат у тексті попередньо поданої касаційної скарги. Такий підхід не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки не містить, як зазначено, обов'язкових елементів касаційної скарги.
Окрім цього, у касаційній скарзі позивач не зазначає в чому порушення судами норм процесуального права, що також свідчить про недотримання до вимог та змісту, установлених статтею 330 КАС України
Так, у тексті касаційної скарги автор зазначає, що касаційна скарга подається на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026, водночас у касаційній скарзі відсутня прохальна частина.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями самостійно визначати вимоги поданої касаційної скарги.
Отже, враховуючи викладене, Верховний Суд пропонує скаржникові подати касаційну скаргу в новій редакції, яка має бути цілісним процесуальним документом і містити чітке обґрунтування того, які саме норми права були порушені судами та конкретні вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням повноважень, визначених статтею 349 КАС України.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 19 січня 2026 року Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалено оскаржувану постанову. В тексті постанови відсутні відомості про складання повного тексту судового рішення, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 18 лютого 2026 року, а з цією касаційною скаргою заявник звернувся 17 квітня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі скаржник зазначає, що пропустив строк на подання касаційної скарги з «поважних причин», проте скаржник не порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження, у зв'язку з чим Суд пропонує скаржникові подати заяву із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження.
Також положенням частини четвертої статті 330 КАС України передбачено, що до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте позивачем до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на ухвалу сплачується судовий збір - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 3328,00 грн.
Отже, скаржнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі 3328,00 ? грн.
Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102; код ЄДРПОУ: 37993783; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: «*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)».
Також частиною четвертою статті 330 КАС України зазначено, що до касаційної скарги додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет, проте Судом встановлено, що касаційну скаргу подано засобами поштового зв'язку, а копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи позивачем не надано.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, відповідно до положень статей 169 та 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику десятиденного строку для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: подання до Верховного Суду касаційної скарги в новій редакції, яка має бути цілісним процесуальним документом і містити чітке обґрунтування того, які саме норми права були порушені судами та конкретні вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням повноважень, визначених статтею 349 КАС України; подання до Верховного Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження; надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі; надання до Верховного Суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 18.08.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити дії- залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом:
- подання до Верховного Суду касаційної скарги в новій редакції, яка має бути цілісним процесуальним документом і містити чітке обґрунтування того, які саме норми права були порушені судами та конкретні вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням повноважень, визначених статтею 349 КАС України;
- подання до Верховного Суду заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів на їх підтвердження;
- надання до Верховного Суду документа про сплату судового збору у визначеному Судом розмірі;
- надання до Верховного Суду копії касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані Судом неповажними або відсутністю заяви про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в установлений судом строк в іншій частині, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
6. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - засобами поштового зв'язку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач С.А. Уханенко
Судді: М.В. Білак
І.В. Желєзний