Справа № 320/21872/24 Суддя (судді) першої інстанції: Щавінський В.Р.
30 квітня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Мезєнцев Є.І., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
29.04.2024 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 Військовою частиною НОМЕР_1 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року він не отримував в повному обсязі передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 Військовою частиною НОМЕР_1 , передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», додаткову винагороду в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим, у зв'язку з чим апелянт просив його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до статті 311 КАС України, апеляційну скаргу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 проходить військову строкову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 - військової частини НОМЕР_1 , що підтверджується витягом з наказу відповідача від 02.04.2022 № 76.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 №10003 сума нарахованої додаткової винагороди становить: червень 2023 року - 30000,00 грн., липень 2023 року - 30000,00 грн., серпень 2023 року - 0,00 грн., вересень 2023 - 0,00 грн., жовтень 2023 року - 15000,00 грн., листопад 2023 року - 6000,00 грн., грудень 2023 року - 16400,00 грн., січень 2024 року - 30000,00 грн.
Позивач вважаючи, що додаткова винагорода, у період з 01.06.2023 по 31.12.2023 виплачувалась не в повному розмірі, звернувся до суду з даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року позивач здійснював бойові (спеціальні) завдання необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України. А відтак відповідач був зобов'язаний нараховувати та виплачувати позивачу додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн. пропорційно в розрахунку на місяць за період з 01.07.2023 по 31.12.2023 року.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі - Закон № 2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24.02.2022.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 ухвалена постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктом 1-1 Постанови № 168 установлено, що на період воєнного стану:
- військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;
- військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 30 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Військовослужбовцям строкової військової служби щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 6000 гривень пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць.
Згідно з пунктом 1-2 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту України та деяким іншим особам, визначений Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Порядок № 260).
За положенням пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги.
Згідно з п. 3 розділу І Порядку № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п. 17 розділу І Порядку № 260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану у Порядку №260 врегульовані розділом XXXIV.
Відповідно до пункту 2 розділу XXXIV цього Порядку на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах(….)
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій;
у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об'єктів критичної інфраструктури (у тому числі об'єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Як обумовлено пунктом 4 розділу XXXIV Порядку № 260, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 10 розділу XXXIV Порядку № 260 накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Відповідно до абзацу 27 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 додаткова винагорода виплачується, зокрема, також в розмірі 6000 гривень - військовослужбовцям строкової військової служби в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Положення абзацу 27 пункту 2 розділу XXXIV Порядку № 260 застосовуються з 01.06.2023 (тобто мають зворотну дію в часі) згідно з пунктом 4 наказу Міністерства оборони № 566 від 26.09.2023.
З урахуванням цього (після набрання чинності відповідними змінами) в жовтні місяці військовослужбовці строкової служби почали отримувати додаткову винагороду розміром 6000 грн., зокрема, за минулі місяці (з червня 2023) незалежно від включення до бойових наказів (розпоряджень).
Як встановив суд першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 15.07.2023 № 1297 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за червень 2023 року» наказано виплатити особовому складу військової частини, за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з 01.06.2023 по 30.06.2023 відповідно до Додатку 1 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди виконання завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01.06.2023 по 30.06.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.10.2023 № 1954 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2023 року» наказано, зокрема, виплатити військовослужбовцям строкової військової служби додаткову винагороду в розмірі 6000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 01.07.2023 по 31.07.2023 відповідно до Додатку 570 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди з 01.07.2023 по 31.07.2023, підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 22626 від 15.08.2023 БР УСіЗОК № 1/2595т/сд від 07.12.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.10.2023 № 1954 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2023 року» наказано, зокрема, виплатити військовослужбовцям строкової військової служби додаткову винагороду в розмірі 6000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 01.08.2023 по 31.08.2023 відповідно до Додатку 521 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди з 01.08.2023 по 31.08.2023 підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 25244 від 04.09.2023 БР УСіЗОК № 1/2595т/сд від 07.12.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 17.10.2023 № 1954 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2023 року» наказано, зокрема, виплатити військовослужбовцям строкової військової служби додаткову винагороду в розмірі 6000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 01.09.2023 по 30.09.2023 відповідно до Додатку 504 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди з 16.09.2023 по 30.09.2023, підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 30138 від 07.10.2023 БР УСіЗОК № 1/2595т/сд від 07.12.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 20.11.2023 № 2162 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за жовтень 2023 року» наказано виплатити військовослужбовцям строкової військової служби додаткову винагороду в розмірі 6000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 01.10.2023 по 31.10.2023 відповідно до Додатку 310 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди з 01.10.2023 по 31.10.2023, підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 34805 від 13.11.2023 БР УСіЗОК № 1/2595т/сд від 07.12.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 21.12.2023 № 2368 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за листопад 2023 року» наказано виплатити військовослужбовцям строкової військової служби додаткову винагороду в розмірі 6000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з 01.11.2023 по 17.11.2023 відповідно до Додатку 590 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди з 01.11.2023 по 17.11.2023, підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 38673 від 09.12.2023, БР УСіЗОК № 1/2595т/сд від 07.12.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 21.12.2023 № 2368 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за листопад 2023 року» наказано виплатити особовому складу військової частини, за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з 18.11.2023 по 30.11.2023 відповідно до Додатку 92 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди виконання завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 18.11.2023 по 30.11.2023, підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 38673 від 09.12.2023, БР УСіЗОК № 1/2595т/сд від 07.12.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 22.01.2024 № 146 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за грудень 2023 року» наказано виплатити військовослужбовцям строкової військової служби додаткову винагороду в розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань з 01.12.2023 по 31.12.2023 відповідно до Додатку 342 цього наказу, а саме солдату ОСОБА_1 за періоди виконання завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) з 01.12.2023 по 31.12.2023, підстава - рапорт командира 1 МБ в/ч НОМЕР_1 № 599 від 08.01.2024, БР УСіЗОК №1/2595т/сд від 07.12.2022.
До зазначених наказів також додано рапорти щодо виплати додаткової винагороди.
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 15.05.2024 №10003 сума нарахованої додаткової винагороди становить: червень 2023 року - 30000,00 грн., липень 2023 року - 30000,00 грн., серпень 2023 року - 0,00 грн., вересень 2023 - 0,00 грн., жовтень 2023 року - 15000,00 грн., листопад 2023 року - 6000,00 грн., грудень 2023 року - 16400,00 грн., січень 2024 року - 30000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що для виплати додаткової винагороди в розмірі до 30 000 гривень повинна бути підстава, а саме: виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями), відповідний рапорт безпосереднього командира та наказ командира військової частини, де зазначено коли (період) та відповідно до яких бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовець виконував завдання та має право на отримання додаткової винагороди.
Зважаючи на ту обставину, що у липні - жовтні 2023 року позивач не виконував бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) та відсутні відповідні рапорти безпосередніх командирів про виконання таких завдань, тому суд дійшов висновку, що позивач до відповідних завдань не залучався, відповідно підстави виплати додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 грн. відсутні.
Наразі, колегією суддів встановлено, що на підставі наказів від 15.07.2023 № 1297, від 17.10.2023 №1954, від 20.11.2023 № 2162, від 21.12.2023 № 2368 та від 22.01.2024 № 146 позивачу нараховано додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн. за період виконання бойових (спеціальних) завдань згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) та 6000,00 грн. за період проходження строкової військової служби відповідно.
При цьому, за період невключення позивача до бойових розпоряджень та відповідно незалучення до виконання бойових (спеціальних) завдань у позивача не виникло права на отримання даного виду додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає протиправної бездіяльності відповідача щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 01.06.2023 по 31.12.2023 у розмірі до 30000 грн. пропорційно з розрахунку на місяць з урахуванням вже виплачених сум.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Відповідно до ч.1. ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції неправильно надана оцінка фактичним обставинам справи та допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України, суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Колегія суддів: О.В. Карпушова
Є.І. Мезєнцев
В.В. Файдюк