29 квітня 2026 року Чернігів Справа № 750/7254/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Соломко І.І., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника позивача Кручек Ольги Олександрівни про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебуває справа № 750/7254/23.
Предметом спору є поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
13.04.2026 суддею Соломко І.І. справу прийнято до свого провадженні та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
24.04.2026 до суду надійшло клопотання позивача, в якому просить розгляд справи проводити з повідомленням учасників справи, та надати можливість позивачу та представнику надати особисті пояснення, за потреби допитати свідків, оскільки від правильності встановлення цих обставин залежить стягнення заборгованості за час вимушеного прогулу.
Враховуючи положення п. 10 ч. 1 ст. 4, ч. 6 ст. 7, ч. 4 ст. 260 КАС України, розгляд зазначеного клопотання здійснюється судом у письмовому провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 та ч. 6 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Як зазначено в ухвалі суду від 13.04.2026 про відкриття провадження у справі, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмету доказування і складу учасників ця справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження і для прийняття законного та обґрунтованого рішення по суті спору, на думку суду, не є обов'язковим заслуховування усних пояснень представників сторін у судовому засіданні.
Отже, для того, щоб суд міг дійти іншого висновку, клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні має бути достатньо переконливим та містити вагомі аргументи, які б вказували на доцільність розгляду справи в судовому засідання за участю сторін.
Водночас у заявленому клопотанні не зазначено належних мотивів, якими обґрунтовується необхідність розгляду цієї справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Відповідач лише обмежився посиланням на необхідність розгляду справи з повідомленням (викликом) сторін ( заслуховування позивача та його представника, за потреби допиту свідків), однак не вказав конкретних підстав заявленого клопотання та не пояснив дійсних мотивів щодо необхідності розгляду справи в судовому засідання з викликом сторін.
Як показує практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", рішення від 25 квітня 2002 року "Varela Assalino contre le Portugal"). Так, на думку Суду, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім; заявник має надати переконливі докази на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно провести також усні слухання.
Крім того, відповідно до ст. 1 КАС України Кодекс адміністративного судочинства України визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Згідно із ч. 1 та ч. 3 ст. 3 КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
В цьому контексті суд зауважує, що спрощене позовне провадження є однією із форм адміністративного судочинства, встановленою законом.
Відтак розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи жодним чином не порушує законних прав сторони, тоді як можливість реалізації учасником справи окремих процесуальних прав, як-от права брати участь в судовому засіданні, надавати суду усні пояснення, задавати питання іншим учасникам справи тощо, закон пов'язує з видом судового процесу для розгляду конкретної справи, тобто зазначені права не можна вважати абсолютними.
З огляду на викладене та беручи до уваги необґрунтованість заявленого клопотання, суд доходить до переконання про відсутність підстав для відступу від своїх висновків, наведених в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі, в частині обраної судом форми провадження для розгляду та вирішення цієї справи.
Керуючись ст.ст. 12, 167, 248, 256, 257, 262, 294 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника позивача Кручек Ольги Олександрівни відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І.І. Соломко