Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
01 травня 2026 року справа №520/3289/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук'яненко, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:
1. визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нескладання та неподання на виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення ОСОБА_1 належних сум коштів помилково (надміру) сплачених зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 94 004,70 гривень та військового збору в сумі 28 201,41 грн, за заявою ОСОБА_1 ;
2. зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у поданих заявах від 26.08.2025, надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 94 004,70 гривень (дев'яносто чотири тисячі чотири гривні 70 коп.) та військового збору у розмірі - 28 201,41 гривень (двадцять вісім тисячі двісті одна гривня 41 коп.)
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та іншою фізичною особою було укладено нотаріально посвідчений договір дарування нежитлового приміщення, на підставі якого позивачем сплачено податок на доходи з фізичних осіб у розмірі 94004,70 грн. та суму військового збору у розмірі 28201,41 грн. У подальшому договір дарування було розірвано. У зв'язку з чим позивач звернувся до податкового органу із заявою про повернення надміру сплачених сум грошових зобов'язань. Проте відповідачем відмовлено у поверненні коштів, сплачених по грошовим зобов'язанням. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.
Ухвалою суду від 23.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження по справі, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на те, що договір дарування був розірваний після завершення звітного року, а тому підстави для повернення сплачених сум ПДФО та військового збору - відсутні.
Позивачем у відповідь на відзив подано додаткові пояснення, в яких він підтримав свої позовні вимог, наголосивши, що право на повернення платнику податку надміру або помилково сплачених сум грошових зобов'язань передбачено пунктами 43.1, 43.3, 43.4 статті 43 Податкового кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.
24.09.2024 між ОСОБА_1 (далі - позивач, платник податку) та ОСОБА_2 (далі - дарувальник) укладено договір дарування нежитлових приміщень ІІ поверху №4-1-:-4-14 в літ. «А-2» за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 244.4. кв.м. Вартість переданих за договором дарування приміщень оцінена в 1880094,00 грн (один мільйон вісімсот вісімдесят тисяч сто чотирнадцять гривень 00 копійок). Вказаний правочин посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Ільїною І.М. та зареєстрований в реєстрі за №1648.
Внаслідок укладання зазначеного правочину, позивачем сплачено до державного бюджету визначені суми податкових зобов'язань: податок на доходи фізичних осіб у сумі 94004,70 грн. та військовий збір у сумі 28201,41 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.
У подальшому, 15.04.2025, між позивачем та дарувальником розірвано договір дарування приміщень, що засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Корнійчук О.В. в реєстрі за номером 1387.
Підставою для означених дій стало укладення між позивачем та дарувальником договору купівлі-продажу вказаних приміщень, за змістом якого ОСОБА_3 на відплатній основі передає, а ОСОБА_4 приймає у власність майно - нежитлові приміщення ІІ-го поверху №4-1-:-4-14 в літ. «А-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 244.4. кв.м.
Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Корнійчук О.В., зареєстровано в реєстрі за №1389.
Вважаючи, що після розірвання договору дарування Позивач набув право на повернення помилково/надміру сплачених сум грошових зобов'язань, передбаченого статтею 43 Податкового кодексу України, позивач 26.08.2025 звернувся на адресу Головного управління Державної податкової служби України в Харківській області (далі - відповідач) із відповідними заявами.
Листами від 12.09.2025 та від 24.09.2025 відповідачем відмовлено позивачу у поверненні зазначених сум.
Вказана відмова обґрунтована тим, що розірвання в подальшому укладеного договору дарування не скасовує факт того, що обдарований набув право власності, а потім повернув його, що розглядається як нова операція. Оскільки договір дарування не розірваний до закінчення звітного року, то дохід у вигляді подарунку, отриманий фізичною особою резидентом від фізичної особи - резидента, що не є членом сім'ї першого/другого ступеня споріднення, оподатковується податком на доходи фізичних осіб та військовим збором.
Таким чином, підстави для повернення сплачених сум ПДФО у сумі 94004,70 грн. та військового збору у сумі 28201,41 грн. - відсутні.
Вважаючи означену бездіяльність відповідача щодо нездійснення повернення сплачених коштів протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1. статті 14 ПК України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.
Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів в порядку, встановленому ним Кодексом.
Статтею 43 ПК України передбачено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті, та крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.
У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.
Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.
Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку.
Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
Відповідно до пункту 102.5 статті 102 ПК України заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем виникнення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 затверджено Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року № 1650/24182 ( далі по тексту - Порядок № 787).
Згідно із пунктами 3, 4-1 та 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.
Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників, заяві платника (у разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого)).
Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 №60, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2019 за №370/33341, затверджено Порядок інформаційної взаємодії Державної податкової служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення (перерахування) платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені (далі - Порядок №60).
Пунктом 1 Розділу ІІ Порядку №60 встановлено, що платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені з єдиного рахунка, відкритого на ім'я ДПС у Казначействі.
Заява подається платником податків до територіального органу ДПС за основним місцем обліку такого платника виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет», що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
Як визначено абзацем 5 пункту 5 Розділу ІІІ, у разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Не підлягають поверненню кошти з відшкодування податку на додану вартість, авансові платежі (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням, як попереднього грошового забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення, та грошової застави; повернення митних та інших платежів, що сплачуються до/або під час митного оформлення; повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя; повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів; виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів; помилково та/або надміру сплачені суми грошових зобов'язань та пені платникам податку, щодо яких у порядку, встановленому Законом України «Про санкції», прийняті рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), протягом строку застосування таких санкцій (п.2,3 Розділу І Порядку №60).
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, до Казначейства подається висновок відповідно до Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені.
Відповідно до розділу ІІІ Порядку №60 повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу (далі - податкова декларація)), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.
Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-комунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.
У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за якими кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються.
Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.
Після надходження до територіального органу ДПС подана в електронній формі заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань, пені та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, автоматично після перевірки засобами антивірусного захисту інформації вноситься до Журналу опрацювання заяв на повернення (далі - Журнал), який ведеться засобами інформаційно-комунікаційної системи органів ДПС.
У разі якщо за результатами розгляду заяви правомірність повернення коштів не встановлено, у строки, визначені абзацами другим-четвертим цього пункту, підрозділ територіального органу ДПС, що виконує функції з адміністрування відповідного податку, збору, платежу, готує та направляє платнику письмове повідомлення з відмовою у поверненні коштів із зазначенням причини такої відмови.
Судовим розглядом встановлено, що 26.08.2025 позивач звернувся на адресу відповідача із заявами про повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у розмірі 94004,70 грн. (сума сплаченого податку на доходи фізичних осіб) та 28201,41 грн. (військовий збір).
Натомість, відповідачем до електронного кабінету позивача надіслано відповідь від 12.09.2025, в якій, серед іншого, зазначено, що чинним законодавством не передбачено зобов'язання при укладенні договору про розірвання договору дарування нежитлових приміщень здійснювати повернення сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору.
Листом від 24.09.2025 відповідач повідомив позивача, що підставі для здійснення повернення зазначених коштів відсутні, у зв'язку з тим, що договір дарування не розірваний до закінчення звітного року, відтак дохід у вигляді подарунку має бути оподаткований податком на доходи фізичних осіб, а отже підстави для повернення ПДФО відсутні.
Аргументи відповідача про те, що договір дарування не розірваний до завершення звітного року, а тому підстави для повернення сплачених коштів відсутні, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.
У постанові від 23 червня 2018 року у справі № 810/3522/16, Верховним Судом було врегульовано питання щодо права на повернення сплаченого при укладенні договору купівлі-продажу квартири податку на доходи фізичних осіб та військового збору у разі розірвання такого договору в подальшому.
Так, Верховний Суд у вказаній вище постанові зазначив, що у разі розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна, за який сплачений податок, платник такого податку має право на його повернення.
Серед іншого, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.05.2020, зазначив таке: «Оскільки договір купівлі-продажу, який був підставою для сплати позивачем податку на доходи фізичних осіб в розмірі 259285,00 грн, був розірваний 11 червня 2018 року, то саме з цієї дати грошові кошти набули статусу переплати та відповідно з цієї дати у позивача виникло право звернутися до відповідача із заявою про їх повернення. Тобто, строк для подання заяви про повернення надміру сплаченого податку на доходи фізичних осіб позивачем не пропущено, оскільки такий розпочав свій перебіг 12 червня 2018 року.»
Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України, при виборі в застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, аналізуючи вищевикладені норми законодавства, суд зазначає, що, відповідач не виконав покладених на нього чинним законодавством обов'язків щодо надання органу казначейства висновку про повернення відповідних сум коштів із відповідного бюджету, чим допустив протиправну бездіяльність та порушив право позивача на повернення надміру сплачених грошових зобов'язань.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нескладання та неподання на виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення ОСОБА_1 належних сум коштів помилково (надміру) сплачених зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 94 004,70 гривень та військового збору в сумі 28 201,41 грн, за заявою ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління ДПС у Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у поданих заявах від 26.08.2025, надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 94 004,70 гривень (дев'яносто чотири тисячі чотири гривні 70 коп.) та військового збору у розмірі - 28 201,41 гривень (двадцять вісім тисячі двісті одна гривня 41 коп.).
Що стосується вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн, суд зазначає таке.
Представником позивача на підтвердження наявних витрат на правову допомогу надано до суду копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 21.04.2025 2104/25-ПД-02.
Згідно пункту 5.2. Договору, обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану згідно з п.2.1. Договору, встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у додаткових угодах до Договору.
У випадку ж, коли Адвокатським об'єднанням надано правову допомогу без підписання відповідної додаткової угоди, Адвокатське об'єднання вправі зажадати від клієнта оплати наданих послуг у розмірі, встановленому у виданому Адвокатським об'єднанням рахунку-фактурі (п.5.3.Договору).
Оплата за надану правову допомогу здійснюється клієнтом шляхом переказу грошових коштів на безготівковий рахунок Адвокатського об'єднання у строк, узгоджений сторонами, але не пізніше 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту наданих послуг, якщо інший порядок оплати не визначений у додатковій угоді до цього договору.
Жодних інших доказів, які б свідчили про виставлення рахунку-фактури/додаткової угоди до Договору матеріали справи не містять.
Відтак, позивачем не підтверджено понесення судових витрат на правову допомогу в заявленому розмірі.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Оскільки представником позивача не подано доказів, що підтверджують розмір понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, питання щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу не вирішується. У разі подання позивачем відповідних доказів, указане питання буде вирішено судом в порядку частини 7 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи, з огляду на приписи ч. 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат слід здійснити у порядку статті 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 242-246, 255 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Харківській області щодо нескладання та неподання на виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновку про повернення ОСОБА_1 належних сум коштів помилково (надміру) сплачених зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб в сумі 94 004,70 гривень та військового збору в сумі 28 201,41 грн, за заявою ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області висновок про повернення на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 , вказаний у поданих заявах від 26.08.2025, надміру сплачених сум грошових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 94 004,70 гривень (дев'яносто чотири тисячі чотири гривні 70 коп.) та військового збору у розмірі - 28 201,41 гривень (двадцять вісім тисячі двісті одна гривня 41 коп.).
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати в розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн, 96 коп.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Повний текст рішення виготовлено та підписано - 01.05.2026, з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з'єднання, безпечних умов для життя та здоров'я учасників процесу, суддів та працівників суду.
Суддя Марина Лук'яненко