30 квітня 2026 року м. Київ справа №320/33337/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у нездійсненні перерахунку пенсії за віком на підставі довідок №48 від 02.05.2025 та №55 від 05.05.2025 на найбільш вигідних умовах;
- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком позивачу на підставі довідок №48 від 02.05.2025 та №55 від 05.05.2025 на найбільш вигідних умовах з метою оптимізації розміру пенсії та нарахування всіх належних надбавок з дати звернення із заявою, а саме: з 26.03.2025.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що він перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач пояснив, що він є пенсіонером, який продовжує здійснювати трудову діяльність після призначення пенсії. Однак період роботи з 04.05.2024 і по теперішній час не було враховано відповідачем під час здійснення останнього перерахунку пенсії. Позивач зазначив, що показник середньої заробітної плати було визначено без відомостей заробітної плати, яку він отримує на даний момент, що безпосередньо впливає на розмір пенсійного забезпечення.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.07.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач послався на положення частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з якими у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення або попереднього перерахунку пенсії незалежно від перерв у роботі. При цьому такий перерахунок проводиться із заробітної плати, з якої була обчислена пенсія. За бажанням пенсіонера перерахунок може проводитися із заробітної плати за періоди страхового стажу, визначені частиною першою статті 40 цього Закону, однак із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.
Відповідач зазначив, що у випадку, коли після призначення або попереднього перерахунку пенсії особа має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення або попереднього перерахунку пенсії, з урахуванням страхового стажу після її призначення або попереднього перерахунку та заробітної плати, з якої пенсію було призначено або попередньо перераховано.
За твердженням відповідача, автоматизований перерахунок пенсії позивача шляхом додавання страхового стажу відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» було проведено з 01.04.2025. При цьому враховано страховий стаж позивача за період з 01.12.2022 по 28.02.2025, а саме: донараховано 1 рік 3 місяці страхового стажу, та враховано заробітну плату по 31.01.2020 згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу.
Відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на перерахунок пенсії за статтею 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» одночасно за стажем і заробітною платою, оскільки з часу попереднього перерахунку ним не набуто 24 місяців страхового стажу. На думку відповідача, іншого порядку перерахунку чинним законодавством не передбачено.
З огляду на викладене відповідач вважає свої дії правомірними, такими, що вчинені відповідно до чинного законодавства та в межах наданої компетенції, у зв'язку з чим просить суд відмовити у задоволенні позову.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі по тексту також - Закон №1058) з 12.03.2020.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ в м. Києві із заявою про перерахунок пенсії із зарахуванням до страхового стажу періоду роботи з 04.05.2024 по дату звернення із заявою на підставі довідки №48 від 02.05.2025 та, здійснити перерахунок пенсії за віко на підставі довідок №48 від 02.05.2025 та №55 від 05.05.2025 на найбільш вигідних умовах.
Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 23.04.2025 №18759-15291/Д-02/6-2600/25 на звернення позивача надано роз'яснення, з яких вбачається, що пенсію позивача обчислено з урахуванням заробітної плати, визначеної за періоди роботи з 01.07.2000 по 31.12.2008, з 01.02.2009 по 30.04.2014, з 01.05.2018 по 28.02.2019 та з 01.09.2019 по 31.01.2020. Під час розрахунку пенсії та визначення її розміру автоматично визначається найбільш вигідний період оптимізації з урахуванням вищенаведених норм. Оптимізацію виключено період з 01.10.2004 по 30.11.2007 (в межах 10%) та додатково виключено неповні місяці (березень 2002 року, травень 2018 року та вересень 2010 року).
Також в означеному листі позивачу наведено розрахунок розміру пенсії, який склав 3077,50 грн та вказано, що пенсію обчислено на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи позивача відповідно до норм чинного законодавства. Розмір пенсії перераховується у відповідності до законодавчих актів, прийнятих Урядом.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку пенсії на найбільш вигідних умовах, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно зі статтею 12 Європейської соціальної хартії (переглянутої) 1996 року держава зобов'язана підтримувати функціонування системи соціального забезпечення, її задовільний рівень, докладати зусиль для її поступового посилення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом №1058.
Відповідно до преамбули Закону №1058, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Положеннями статті 9 Закону №1058 визначено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з частиною другою статті 42 Закону № 1058 для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
За приписами частини четвертої статті 42 Закону № 1058 якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Подібні за змістом положення містяться в Порядку проведення перерахунку пенсії без додаткового звернення особи відповідно до частини четвертої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженому постановою правління Пенсійного фонду України від 18.05.2018 №10-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.2018 за № 714/32166 (далі по тексту також - Порядок №10-1), відповідно до пункту 3 якого перерахунок пенсії проводиться пенсіонеру, який після призначення (перерахунку) пенсії:
1) продовжував працювати та має не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 Закону № 1058-IV, за даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії;
2) продовжував працювати і має менш як 24 місяці страхового стажу. Перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки з дня звернення за призначенням (попереднім перерахунком) пенсії.
Перерахунок проводиться з урахуванням страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) та із заробітної плати (доходу), з якої (якого) призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Аналіз частини четвертої статті 42 Закону № 1058 свідчить, що цією нормою встановлено можливість перерахунку пенсії застрахованій особі, яка продовжувала працювати, з урахуванням додатково набутого нею страхового стажу. Такий перерахунок, на вибір пенсіонера, може здійснюватись або лише з урахуванням додатково набутого страхового стажу за умови перерахунку пенсії із заробітної плати (доходу), з якої ця пенсія була обчислена, або з урахуванням як зазначеного стажу, так і заробітної плати, яку пенсіонер отримував уже після призначення пенсії.
Частиною другою статті 40 Закону № 1058 визначено, що заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
З огляду на викладене під час здійснення перерахунку пенсії на підставі частини четвертої статті 42 Закону №1058 у формулі визначення заробітної плати для обчислення пенсії можуть змінюватися лише показники суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць (Ск) та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи (К).
Тобто, перерахунок пенсії відповідно до частини четвертої статті 42 Закону №1058 здійснюється із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, та розраховується за формулою, наведеною в частині другій статті 40 цього Закону. При такому перерахунку зазначений показник середньої заробітної плати залишається незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 13.06.2019 у справі №265/84/16-а, від 02.04.2024 у справі № 420/19398/23.
З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про відсутність у позивача права на перерахунок та виплату пенсії за віком відповідно до Закону №1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2022-2024 роки.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити.
Враховуючи положення статті 139 КАС України у суду відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.