01 травня 2026 року № 320/58095/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Національної поліції у місті Києві, із позовом до ОСОБА_1 в якому просить задовольнити позовну заяву про відшкодування завданої шкоди у сумі 3899 грн.
Ухвалою суду від 17.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення йому копії ухвали для подання відзиву на позов.
27.02.2025 відповідачем було подано зустрічний позов до Головного управління Національної поліції у місті Києві, в якому Недухова Олександра Олександрівна просить суд:
1. Визнати протиправними дії ГУНП у м. Києві щодо порушення процедури звільнення, зокрема:
- ненадання наказу про звільнення;
- незаконне утримання в штаті після подання рапорту;
- затримку остаточного розрахунку та невиплату належних сум.
2. Зобов'язати ГУНП у м. Києві здійснити звільнення позивачки відповідно до законодавства.
3. Стягнути з ГУНП у м. Києві:
- компенсацію за затримку остаточного розрахунку відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України;
- доплати за ненормований графік, роботу у вихідні та святкові дні, невикористану відпустку.
5. Визнати незаконними вимоги ГУНП у м. Києві щодо стягнення вартості форменого одягу.
Ухвалою суду від 27.03.2025 зустрічну позовну заяву і додані до неї документи було повернуто заявнику.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідачка подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду, відкрити провадження за зустрічним позовом, об'єднати провадження за первісним позовом в одне провадження та здійснити подальший розгляд справи у межах єдиного процесу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2025 року було скасовано. Справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
29.04.2026 відокремлені матеріали справи надійшли до Київського окружного адміністративного суду.
Вирішуючи питання щодо прийняття зустрічного позову до спільного з первісним суд виходить із висновків Шостого апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 14.04.2026 та зазначає наступне.
Відповідно до частини 9 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, може пред'явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 177 КАС України передбачено, що відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
У випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження (ч. 3, 4 ст. 177 КАС України).
Відповідно до статті 178 КАС України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу.
До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявності одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов'язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах, вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись.
Водночас подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
При цьому суд враховує, що право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред'явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.
З урахуванням положень частини 2 статті 177 КАС України, зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за умови не лише їх взаємопов'язаності, а й доцільності їх спільного розгляду.
Отже, зустрічний позов це - самостійна позовна вимога, заявлена відповідачем у процесі, який вже виник, для спільного розгляду з первісним з метою захисту своїх інтересів та як слідує з норми статті 177 КАС України підставами для прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом є:
а) взаємопов'язаність зустрічного позову з первісним;
б) доцільність сумісного розгляду основного і зустрічного позовів.
При цьому, обов'язковими умовами для цього, є також те, що зустрічний позов повинен виникати з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Указана позиція щодо застосування положень ст. ст. 177-178 КАС України висловлена Верховним Судом у постанові від 31.03.2021 у справі №280/5320/20.
З матеріалів справи вбачається, що первісний позов ГУ НП у м. Києві про відшкодування ОСОБА_1 завданої шкоди у розмірі 3 899 грн обґрунтований, зокрема, посиланням на п. 1 розд. V Порядку забезпечення поліцейських одностроєм, затвердженого наказом МВС України від 12.09.2017 №772, за яким відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби з таких підстав, зокрема:
2) у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
4) за власним бажанням (крім поліцейських, які мають стаж служби в поліції 10 років і більше).
При цьому матеріали справи свідчать, що капітана поліції ОСОБА_1 було звільнено із служби у поліції згідно з наказом ГУ НП у м. Києві від 17.10.2024 №1929 о/с відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Отже, відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчився, здійснюється в разі звільнення поліцейського із служби у зв'язку із, зокрема, реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у спірному випадку згідно з наказом ГУ НП у м. Києві від 17.10.2024 №1929 о/с.
Суд зазначає, що такий наказ не є предметом спору у зустрічній позовній заяві. А тому, позовні вимоги зустрічного позову, визначені у пунктах 1-3, не є взаємопов'язаними із вимогами первісного позову, оскільки у випадку задоволення цих вимог зустрічного позову ОСОБА_1 , не скасовується право ГУ НП у м. Києві вимагати відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, оскільки останнє виникає як за умови звільнення поліцейського у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, так і за власним бажанням (крім поліцейських, які мають стаж служби в поліції 10 років і більше).
Суд звертає увагу, що підставами виникнення зустрічної позовної вимоги є незвільнення позивачки на підставі її рапорту та затримку остаточного розрахунку при звільненні.
Проте подана зустрічна позовна заява не доводить відсутності у ГУНП у м. Києві матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом на заявлення позовних вимог про відшкодування завданої шкоди у сумі 3899 грн.
Таким чином, суд, встановивши, що зустрічні позовні вимоги, заявлені в п. 1-3 не є взаємопов'язаними з первісними позовними вимогами, і задоволення зустрічних позовних вимог не виключить повністю або частково задоволення первісних позовних вимог, а їх сумісний розгляд утруднить вирішення спору та не буде сприяти оперативному, доцільному і правильному вирішенню спорів, дійшов висновку про наявність підстав для повернення зустрічної позовної заяви в частині, оскільки заявлені вимоги у пунктах 1-3 перебувають поза предметом спору у справі №320/58095/24 та мають бути заявлені у самостійному позові.
Водночас, суд зазначає, що у зустрічній позовній заяві ОСОБА_1 , поряд з іншим, просила визнати незаконними вимоги ГУ НП у м. Києві щодо стягнення вартості форменного одягу (п. 5 прохальної частини), обґрунтовуючи це тим, що в силу положень наказу МВС України від 12.09.2017 № 772 будь-які утримання за форменний одяг можливі лише у разі правильного розрахунку та фіксації в наказі про звільнення.
Відповідно до ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб'єктом владних повноважень, має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Ураховуючи те, що в п. 5 зустрічного позову ОСОБА_1 просить визнати незаконними вимоги ГУ НП у м. Києві щодо стягнення вартості форменного одягу, що є підставою для стягнення за первісним позовом, суд вважає за необхідне прийняти зустрічний позов у цій частині для його спільного розгляду з первісним та перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Керуючись ст. ст. 177, 248, 256, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання протиправними дії ГУ НП у м. Києві щодо порушення процедури звільнення, зокрема: ненадання наказу про звільнення; незаконне утримання в штаті після подання рапорту; затримку остаточного розрахунку та невиплату належних сум та зобов'язання ГУ НП у м. Києві здійснити звільнення позивачки відповідно до законодавства та стягнення з ГУ НП у м. Києві компенсації за затримку остаточного розрахунку відповідно до ст. 116, 117 КЗпП України, доплати за ненормований графік, роботу у вихідні та святкові дні, невикористану відпустку - повернути заявнику.
Прийняти до спільного розгляду з первісним зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у місті Києві про визнання незаконними вимог ГУ НП у м. Києві щодо стягнення вартості форменного одягу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та в частині повернення зустрічного позову може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Діска А.Б.