Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 травня 2026 року Справа№200/10279/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця,
26.12.2025 ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в якому просить
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.12.2025 про стягнення виконавчого збору ВП№ 67260952.
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №№ 79841934.
- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою суду від 29.12.2025 позовну заяву залишено без руху на надано строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн, за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, Р/р UA308999980313111206084005658, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37967785, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
31.12.2025 представником позивача надано до суду заяву про збільшення позовних вимог в якій позовні вимоги викладені наступним чином:
-визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.12.2025 про стягнення виконавчого збору ВП№ 67260952.
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79841934.
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.10.2021 № 67260952 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
- визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2025 №79842851.
- стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Ухвалою суду від 19.01.2026 позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця - повернуто позивачу.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 03.03.2026 апеляційну скаргу Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року у справі № 200/10279/25 за позовом Матвійчук Наталії Євгеніївни в інтересах ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця - скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 24.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження у письмовому провадженні з урахуванням положень ст. 287 КАС України. Витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №79842851, 67260952, 79841934 (зокрема, надати докази надіслання ОСОБА_1 постанов Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.12.2025 про стягнення виконавчого збору ВП№ 67260952, від 17.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79841934, від 27.10.2021 № 67260952 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження та про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2025 №79842851.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що постанову від 16.12.2025 ВП№ 67260952 про стягнення виконавчого збору, постанову від 17.12.2025 про відкриття виконавчого провадження №№ 79841934 щодо стягнення виконавчого збору, постанову від 17.12.2025 № 79842851 щодо стягнення залишку витрат виконавчого провадження позивач вважає неправомірною з огляду на наступні обставини.
Заочним рішенням Центрального (Жовтневого) районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.07.2021 у справі № 263/1476/21 стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 79224,99 грн, яка складається: з заборгованості по кредиту 68704,84 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом -10394,06 грн; заборгованість за комісією-57,00 грн, 3% річних від суми заборгованості за несвоєчасне погашення основного кредиту - 33,88 грн, 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,21 грн.
27.10.2021 Центральним ВДВС у місті Маріуполі було відкрито виконавче провадження №67260952 за виконавчим листом № 263/1476/21, виданим 15.09.2021 Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з позивача заборгованості у розмірі 79224,99 грн.
27.10.2021 Центральним ВДВС у місті Маріуполі винесено постанову № 67260952 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, в якій постановлено стягнути з боржника витрати на проведення виконавчих дій, визначити для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження - 69 грн загальна сума мінімальних витрат - 200,00 грн
Згідно з матеріалами виконавчого провадження № 67260952 в Автоматизованій системі виконавчого провадження міститься лист АТ «Ощадбанк» в особі філії Донецького обласного управління № 1 від 06.01.2022 (вхідний від 18.01.2022 №19.19 22/1919/19, завантажений до АСВП 20.01.2022) про повне виконання боржником ОСОБА_1 заборгованості за кредитом та судовими витратами у виконавчому провадженні № 67260952 за рішення м Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області у справі № 263/1476/21. Враховуючи викладене АТ «Ощадбанк» просить державного виконавця закінчити виконавче провадження, зняти арешти з майна та коштів ОСОБА_1
15.10.2025 представником позивача направлено адвокатський запит до АТ «Ощадбанк» повідомити дати та суми сплаченої позивачем кредитної заборгованості перед АТ «Ощадбанк». Листом АТ «Ощадбанк» № 55/5.3-06/135257/2025 від 21.10.2025 на адвокатський запит повідомлено, що погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 здійснювалось шляхом договірного списання у наступні дати та в наступних сумах: 21.05.2021 - погашено 19,00 грн; 19.06.2021 - погашено 29983,79 грн; 22.06.2021 - погашено 9002,93 грн; 23.06.2021 - погашено 18,00 грн; 05.07.2021 - погашено 223,20 грн; 13.11.2021 - погашено 2891,00 грн; 07.12.2021 - погашено 4870,25 грн; 09.12.2021 - погашено 779,24 грн; 11.12.2021 - погашено 3,00 грн; 14.12.2021 - погашено 30700,00 грн; 15.12.2021 - погашено 665,49 грн. Загальна сума погашеної заборгованості за вказаним Кредитним договором склала 79 155,90 грн.
Отже, станом на дату винесення заочного рішення Центрального (Жовтневого) районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.07.2021 у справі № 263/1476/21 та до дати відкриття виконавчого провадження № 67260952 від 27.10.2021 позивачем в порядку договірного списання було сплачено на рахунок АТ «Ощадбанк» 39 246,92 грн. А станом на 15.12.2021 позивачем сплачено кредитну заборгованість перед АТ «Ощадбанк» у повному обсязі, що підтверджується листом АТ «Ощадбанк» в особі філії - Донецького обласного управління № 1 від 06.01.2022.
АТ «Ощадбанк» підтверджено листом від 21.10.2025, що погашення заборгованості позивачем відбувалось шляхом договірного списання коштів, тобто не шляхом примусового виконання рішення суду у справі № 263/1476/21 виконавчою службою. Під час відкриття виконавчого провадження № 67260952 постанова про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору не виносилась.
16.12.2025 Центральним ВДВС у м. Маріуполі винесено постанову ВП № 67260952 про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору у розмірі 10% від суми стягнення за виконавчим документом, тобто 7922,50 грн.
16.12.2025 Центральним ВДВС у м. Маріуполі винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67260952 у зв'язку з фактичним виконанням.
17.12.2025 Центральним ВДВС у м. Маріуполі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79841934 за постановою від 16.12.2025 №67260952 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7922,50 грн.
17.12.2025 Центральним ВДВС у м. Маріуполі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79842851 за постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 67260952 від 27.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 залишку нестягнутих витрат виконавчого провадження у розмірі 110,00 грн.
Постанова від 16.12.2025 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 7922,50 грн є незаконною, так як:
По-перше, державним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження №67260952 не вирішено питання про стягнення виконавчого збору та не винесено постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. Постанову про стягнення виконавчого збору винесено під час закінчення виконавчого провадження.
По-друге, при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 16.12.2025 на суму 7922,50 не враховано, що до відкриття виконавчого провадження №67260952 боржником частково було погашено заборгованість перед АТ "Ощадбанк" у сумі 39 246,92 грн. 01.12.2025 у виконавчому провадженні №67260952 винесено постанову про змін (доповнення) реєстраційних даних, в якій зазначено внести зміни в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Сума коштів до стягнення за ВД: 79224.99 зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 39978.07; замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 79224.99 зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 39978.07 грн. 01.12.2025 у виконавчому провадженні №67260952 винесено постанову про виправлення помилки у постанові про відкриття виконавчого провадження, вважати вірним суму виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника 3997,81 грн.
По-третє, державним виконавцем при винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 16.12.2025 не враховано, що кредитна заборгованість сплачена самостійно позивачем на рахунок АТ «Ощадбанк» в порядку договірного списання коштів, отже виконавчою службою з позивача жодних сум по виконавчому провадженню №67260952 не було стягнуто.
Таким чином, винесення постанови про стягнення виконавчого збору, постанови про відкриття виконавчого провадження, дає підстави для висновку, що такі рішення виконавчої служби є протиправними, оскільки при стягненні виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника створюються умови для стягнення з боржника суми виконавчого збору без реального виконання рішення суду.
Крім того, постанова від 16.12.2025 про стягнення з позивача виконавчого збору винесена у виконавчому провадженні № 67260952, яке здійснювалось у м. Маріуполі Донецької області, тобто на тимчасово окупованій території. Паперові матеріали виконавчого провадження не вивозились з м. Маріуполя і є втраченими, зокрема оригінал виконавчого документа. Дублікат виконавчого листа у справі № 263/1476/21 судом не видавався, виконавче провадження № 67260952 не відновлювалось.
Виходячи з наведеного просить задовольнити позов.
Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.
При цьому суд також врахував, що згідно з частиною шостою статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) та пунктом 10 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженої Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку.
Абзацом сьомим пункту 2 параграфу 2 розділу 4 Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» встановлено, що окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
У газеті «Голос України» від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистеми відеоконференцзв'язку.
Таким чином, вищезазначені підсистеми (модулі) почали офіційно функціонувати з 05.10.2021.
Відтак з 05.10.2021 усі державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки зобов'язані бути зареєстрованими у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Аналізуючи обов'язок органів публічної влади бути зареєстрованими у вищезазначеній підсистемі (модулі), суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, зокрема, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (пункт 71 рішення Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Рисовський проти України» від 20.10.2011 (заява № 29979/04), пункт 74 рішення ЄСПЛ у справі «Лелас проти Хорватії» («Lelas v. Croatia») від 20.05.2010 (заява № 55555/08).
Тому суд прийшов до висновку, що внесені з 05.10.2021 в Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему судові рішення, документи у справі тощо вважаються такими, що отримані належним чином відповідними державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання державного та комунального секторів економіки не залежно від факту їх реєстрації у підсистемі (модулі) «Електронний кабінет».
Відповідно до довідки з підсистеми «Електронний Суд» відповідачем отримано копію ухвали 17.03.2026.
З огляду на вищезазначене, керуючись частиною шостою статті 162 КАС України суд вирішив справу за наявними матеріалами.
Згідно частини четвертої статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
З огляду на зазначене, оскільки у судове засідання не прибули представники сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 16.07.2018 позивач має статус учасника бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Заочним рішенням Центрального (Жовтневого) районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.07.2021 у справі № 263/1476/21 (провадження № 2/263/1154/2021) позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості, задоволено.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 79224,99 грн, з яких: заборгованість по кредиту - 68704,84 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом - 10394,06 грн., заборгованості за комісією - 57,00 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту - 33,88 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,21 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк», судовий збір у розмірі 2270 грн.
Виконавчий лист у справі № 263/1476/21 виданий Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області - 15.09.2021.
27.10.2021 Центральним ВДВС у місті Маріуполі було відкрито виконавче провадження № 67260952 за виконавчим листом № 263/1476/21, виданим 15.09.2021 Жовтневим районним судом м.Маріуполя Донецької області про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 79224,99 грн, яка складається: з заборгованості по кредиту 68704,84 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом-10394,06 грн; заборгованість закомісією - 57,00 грн, 3% річних від суми заборгованості за несвоєчасне погашення основного кредиту- 33,88 грн, 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,21 грн. Стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 7922,5 гривня (UAH).
Того ж дня (27.10.2021) старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Васильченко Валерією Андріївною ухвалено постанову в межах виконавчого провадження ВП 67260952 про стягнення розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій в сумі 200,00 грн.
Крім того, 27.10.2021 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Васильченко Валерією Андріївною прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою, накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 87347,49 грн.
Постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 27.10.2021 про об'єднання виконавчих проваджень у зведене виконавче провадження, об'єднано виконавчі провадження № 67260242, № 67260952 у зведене виконавче провадження №67288241.
22.11.2021 постановою старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про арешт майна боржника (ВП №67260952) з метою повного та своєчасного виконання рішення накладено арешт на все нерухоме майно яке належне боржнику.
На адресу Центрального ВДВС у місті Маріуполі надійшов лист АТ «Ощадбанк» від 06.01.2022 №1 (вхідний від 18.01.2022 №19.19-22/1919/19), в якому зазначено, що боржником рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя у справі № 263/1476/21 виконано.
08.07.2022 заступником начальника Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Крушеницькою Вікторією Андріївною винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних (ВП № 67260952) внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Категорія стягнення: стягнення коштів зазначити Категорія стягнення: документ, що не підпадає під згадані категорії.
11.07.2023 у виконавчому провадженні ВП № 67260952 винесено постанову, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 87347,49 гривня (UAH).
04.10.2023 старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про арешт майна боржника, якою, накладено арешт на майно, що належить боржнику: все рухоме та все нерухоме майно.
12.06.2024 у виконавчому провадженні ВП № 67260952 ухвалено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 87257,49 гривня (UAH).
Постановою заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління від 22.02.2025 ВП № 67260952 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до документу “Постанова про арешт коштів боржника»…..[ виправити техничну помилку про місцезнаходження відділу та місце винесення постанови з «м. Маріуполь» на «м. Київ»].
Постановою заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління від 22.02.2025 ВП № 67260952 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до документу “Постанова про арешт майна боржника»…..[ виправити техничну помилку про місцезнаходження відділу та місце винесення постанови з «м. Маріуполь» на «м. Київ»].
Постановою заступника начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління від 22.02.2025 ВП № 67260952 про виправлення помилки у процесуальному документі, якою внесено виправлення до документу “Постанова про арешт коштів боржника»…..[ виправити техничну помилку про місцезнаходження відділу та місце винесення постанови з «м. Маріуполь» на «м. Київ»].
03.03.2025 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства Володимировичем винесено постанову у ВП № 67260952 про виправлення помилки у процесуальному документі, внесено виправлення до документу “Постанова про зміну (доповнення) реєстраційних даних»…..[виправити техничну помилку про місцезнаходження відділу та місце винесення постанови з «м. Маріуполь» на «м. Київ»].
15.10.2025 представником позивача направлено адвокатський запит до АТ «Ощадбанк» повідомити дати та суми сплаченої позивачем кредитної заборгованості перед АТ «Ощадбанк».
Листом АТ «Ощадбанк» № 55/5.3-06/135257/2025 від 21.10.2025 на адвокатський запит повідомлено, що погашення заборгованості за кредитом ОСОБА_1 здійснювалось шляхом договірного списання у наступні дати та в наступних сумах: 21.05.2021 - погашено 19,00 грн; 19.06.2021 - погашено 29983,79 грн; 22.06.2021 - погашено 9002,93 грн; 23.06.2021 - погашено 18,00 грн; 05.07.2021 - погашено 223,20 грн; 13.11.2021 - погашено 2891,00 грн; 07.12.2021 - погашено 4870,25 грн; 09.12.2021 - погашено 779,24 грн; 11.12.2021 - погашено 3,00 грн; 14.12.2021 - погашено 30700,00 грн; 15.12.2021 - погашено 665,49 грн.
Загальна сума погашеної заборгованості за вказаним Кредитним договором склала 79 155,90 грн (сімдесят дев'ять тисяч сто п'ятдесят п'ять гривень 90 копійок), з яких: 68704,84 грн було спрямовано на погашення заборгованості за основним боргом (кредитом), 10451,06 грн - на погашення комісійної винагороди за обслуговування використаної частини кредиту та комісії.
Отже, на рахунки Банку не надходили суми у розмірі 33,88 грн (3% річних за несвоєчасне погашення кредиту), 35,21 грн (3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом) та 2270,00 грн (судовий збір), що підлягають стягненню на користь Банка з ОСОБА_1 за вказаним вище рішенням суду, у зв'язку з чим на теперішній час АТ «Ощадбанк» не може підтвердити інформацію про погашення ОСОБА_1 зазначеної заборгованості.
Із врахуванням наведеного, повідомляємо, що АТ «Ощадбанк» готує звернення до ВДВС про спростування інформації із вищевказаного листа № 1 від 06.01.2022, копія якого міститься у АСВП, а саме: про хибність твердження про повне виконання боржником ОСОБА_1 рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 19.07.2021 у справі № 263/1476/21. У разі наявності у ОСОБА_1 оригіналів квитанцій, що підтверджують оплату вказаних сум (33,88 грн, 35,21 грн, та 2270,00 грн) у період з 16 грудня 2021 по теперішній час, - просимо у найкоротший термін повідомити про це до відділу стягнення Східного регіону управління стягнення заборгованості регіональної мережі ДРЗС АТ «Ощадбанк» на е-mail: Offc.04@oschadbank.ua.
Постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 21.10.2025 ВП № 67260952 зазначено, що 21.10.2025 до відділу подано заяву представника боржника про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника для здійснення видаткових операцій. Визначено, для боржника - фізичної особи ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_3 , відкритий у АТ Універсал Банк, для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Постанову надіслано до АТ Універсал Банк для виконання, на виконанні в якому перебуває виконавчий документ стосовно боржника-фізичної особи, сторонам виконавчого провадження - до відома.
04.11.2025 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про зняття арешту з коштів у зв'язку зі сплатою боргу.
Постановою про виправлення помилки у процесуальному документі від 04.11.2025 ВП №67260952 зазначено, що в постанові про арешт майна боржника від 04.10.2023 невірно вказано суму звернення стягнення, а саме у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 87347,49 гривня (UAH). У зв'язку з чим внесено виправлення до документу “Постанова про арешт майна боржника» від 04.11.2025: Замість "у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 87347,49 гривня(UAH)" вважати вірним" у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 8032,50 гривня (UAH).
04.11.2025 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника (Боржником не сплачено виконавчий збір та витрати виконавчого провадження) у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів, яка становить 8032,5 гривня (UAH).
07.11.2025 у виконавчому провадженні ВП № 67260952 винесено повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, яким дію постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 21.10.2025, винесену заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Воробйовим Владиславом Володимировичем у виконавчому провадженні № 67260952 припинено.
Постановою про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 07.11.2025 у виконавчому провадженні ВП №67260952 визначено для боржника - фізичної особи ОСОБА_1 поточний рахунокUA063220010000026203329282765, відкритий у АТ Універсал Банк, для здійснення видаткових операцій на суму врозмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірі в мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року.
01.12.2025 постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних у ВП №67260952 зазначено, що у відповідності до листа АТ "Ощадбанк" №55/5.3-06/135257/2025 від 21.10.2025 станом на день відкриття виконавчого провадження № 67260959 боржником було самостійно сплачено заборгованість у розмірі 39246,92 грн, у зв'язку з чим внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Сума коштів до стягнення за ВД: 79224,99 зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 39978,07 замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 79224,99 зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 39978,07 грн.
01.12.2025 постановою про виправлення помилки у процесуальному документі, встановлено, що при реєстрації виконавчого документа невірно вказано суму до стягнення. Виходячи з наведеного, внесено виправлення до документу “Постанова про відкриття виконавчого провадження» від 01.12.2025: Вважати вірним суму виконавчого збору, що підлягає стягненню з боржника Реєстраційний номер виконавчого провадження: 67260952 3997,81 грн.
01.12.2025 постановою про зміну (доповнення) реєстраційних даних встановлено, що державним виконавцем було помилково змінено суму до стягнення, у зв'язку з чим внесено зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Сума коштів до стягнення за ВД: 39978,07 зазначити Сума коштів до стягнення за ВД: 79224.99 замість Сума коштів (еквівалент у гривні): 39978,07 зазначити Сума коштів (еквівалент у гривні): 79224,99.
16.12.2025 постановою про стягнення виконавчого збору у ВП № 67260952 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі: 7922,50 гривня (UAH).
Постановою про зняття арешту з коштів від 16.12.2025 у виконавчому провадженні ВП 67260952 знято арешт усіх рахунків, що належать боржнику.
16.12.2025 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в якій зазначено, що згідно листа АТ "ОЩАДБАНК" № 55/5.3-04/154200/2025 від 02.12.2025 та платіжної інструкції № 1895 від 15.12.2025 борг на користь стягувача стягнуто повному обсязі. Постанову про стягнення виконавчого збору вивести в окреме виконавче провадження Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривня (UAH). Виконавче провадження з примусового виконання: Виконавчого листа № 263/1476/21 виданий 15.09.2021 закінчено.
17.12.2025 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову відкриття виконавчого провадження ВП № 79842851 на підставі постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 67260952 виданий 27.10.2021. Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: Плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 200,00 грн. Залишок нестягнутих витрат виконавчого провадження станом на 17.12.2025 складає 110,00 грн.
Постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 11.01.2026 у виконавчому провадженні ВП № 79842851 визначено для боржника розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: Плата за користування автоматизованою системою виконавчого провадження 69 грн. Загальна сума мінімальних витрат: 69,00 грн.
17.12.2025 Центральним ВДВС у м. Маріуполі винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79841934 за постановою від 16.12.2025 №67260952 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 7922,50 грн.
Листом Міністерства юстиції України від 30.12.2025 повідомлено представника позивача, що згідно з даними автоматизованої системи виконавчого провадження та за інформацією Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Управління), на виконанні у Центральному відділі державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відділ) з 27.10.2021 перебувало виконавче провадження № 67260952 з примусового виконання виконавчого листа Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 15.09.2021 № 263/1476/21 про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості за кредитом в розмірі 79224,99 грн, яка складається: з заборгованості по кредиту - 68704,84 грн; заборгованості за процентами за користування кредитом - 10394,06 грн; заборгованості за комісією - 57,00 грн; 3 % річних від суми заборгованості за несвоєчасне погашення основного кредиту - 33,88 грн; 3 % річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,21 гривня.
Під час примусового виконання виконавчого провадження державним виконавцем 27.10.2021 та 22.11.2021 винесено постанови про арешт коштів та майна боржника.
На адресу відділу 20.01.2022 надійшов лист АТ «Ощадбанк» від 06.01.2022, згідно з яким встановлено, що боржником рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя у справі № 263/1476/21 виконано. В подальшому листом АТ «Ощадбанк» від 22.10.2025 повідомлено, що інформація викладена у листі представника АТ «Ощадбанк» від 06.01.2022 в частині погашення боржником заборгованості у розмірі 69,09 грн є помилковою.
На підставі Вашої заяви, яка надійшла на адресу відділу 20.10.2025, державним виконавцем 21.10.2025 винесено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій в АТ «Універсалбанк».
Згідно з платіжною інструкцією від 15.12.2025 № 1895 залишок заборгованості перераховано стягувачу. У зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, державним виконавцем 16.12.2025, керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Арешт з коштів та майна знято. Постанови про стягнення виконавчого збору та про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження виділено в окремі виконавчі провадження, за якими 17.12.2025 винесено постанови про відкриття виконавчого провадження № 79841934 та № 79842851.
В матеріалах справи містить платіжна інструкція №1895 від 15.12.2025 на суму 83,31 грн. Призначення платежу: ВД №263/1476/21; 15.09.2021; Поліщук ЄВ; ВП №67260242; Кошти за ВД, стягнуті на користь стягувача
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень; постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Відповідно до частини шостої статті 5 Закону № 1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Частинами першою, другою статті 27 Закону № 1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Згідно з частиною четвертою статті 27 Закону № 1404-VIII державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Відповідно до частини сьомої статті 27 Закону № 1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Пунктом 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Так, судом встановлено, що вищевказане виконавче провадження було відкрито на підставі виконавчого листа виданого у справі № 263/1476/21 про стягнення ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитом в розмірі 79 224,99 грн, яка складається: з заборгованості по кредиту 68704,84 грн.; заборгованості за процентами за користування кредитом -10394,06 грн; заборгованість за комісією-57,00 грн, 3% річних від суми заборгованості за несвоєчасне погашення основного кредиту - 33 ,88 грн., 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,21 грн.
Відповіддю АТ «Ощадбанк» № 1 від 06.01.2022 року повідомлено, що боржником у справі № 263/1476/21 позивачем погашено заборгованість в повному обсязі.
16.12.2025 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67260952 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення у справі № 263/1476/21.
16.12.2025 Центральним ВДВС у місті Маріуполі винесено постанову № 67260952 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7922,50 грн.
17.12.2025 Центральним ВДВС у місті Маріуполі відкрито виконавче провадження № 79841934 за постановою заступника начальника Відділу Воробйова Владислава Володимировича від 16.12.2025 №67260952 про стягнення з боржника ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 7922,50 грн (Ідентифікатор для доступу 9Е6268Б8Б960).
17.12.2025 Центральним відділом державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову № 79842851 про відкриття виконавчого провадження за постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № 67260952 від 27.10.2021 про стягнення з ОСОБА_1 залишку нестягнутих витрат виконавчого провадження у розмірі 110,00 грн (Ідентифікатор для доступу 4Д1Е52БАА089).
23.02.2026 Дніпровським апеляційним судом у справі № 263/1476/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19.07.2021 № 263/1476/21 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Донецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості.
11.03.2026 постановою Дніпровського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Заочне рішення Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 липня 2021 року - скасоване та ухвалено нове судове рішення.
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованість за кредитним договором № 3012550/050917 від 19 лютого 2019 року в розмірі 79 224,99 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 68 704,84 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом - 10 394,06 грн.; заборгованості по комісії - 57,00 грн.; 3 % річних за несвоєчасне погашення кредиту - 33,88 грн.; 3% річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 35,21 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2 270,00 грн.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Постанова №67260952 від 16.12.2025 про стягнення з боржника виконавчого збору винесена на підставі виконавчого листа, виданого за заочним рішенням від 19.07.2021 № 263/1476/21, яке скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.03.2026.
Постанова №67260952 від 27.10.2021 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження винесена на підставі виконавчого листа, виданого за заочним рішенням від 19.07.2021 № 263/1476/21, яке скасоване постановою Дніпровського апеляційного суду від 11.03.2026.
16.12.2025 Центральним ВДВС у місті Маріуполі винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67260952 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі виконавчого листа у справі № 263/1476/21, виконавчі дії за даним виконавчим листом продовжуються вже в інших виконавчих провадженнях: у ВП 79841934 про стягнення виконавчого збору та у ВП79842851 про стягнення мінімальних витрат.
Відповідно до довідки АТ «Ощадбанк» станом на 18.03.2026 у боржника ОСОБА_1 накладено арешт на кошти на суму 8 032,50 грн. 20.03.2026 представником позивача направлено заяву до Центрального ВДВС у м. Маріуполі про закінчення виконавчих проваджень ВП79842851, ВП79841934 та скаргу до Міністерства юстиції на бездіяльність державного виконавця.
Станом на 25.03.2026 виконавчі провадження ВП79842851, ВП79841934 державним виконавцем не закінчені на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
У статті 4 КАС України визначено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
За змістом пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору є окремими виконавчими документами.
Тобто примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.
Отже, постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 1.380.2019.001073.
Так, відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону № 1404-VIII (у редакції, чинній на момент прийняття спірної постанови) виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України. Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.
Отже, виконавчий збір становить 10 відсотків від суми, стягнутої державним виконавцем, або вартості майна, і напряму залежить від суті рішення та правомірності виконавчого документа.
При цьому законодавцем передбачено повернення особі сплаченого виконавчого збору у разі скасування рішення, що підлягало виконанню чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Тобто обов'язок сплати виконавчого збору виникає в особи виключно за наявності чинного рішення, що підлягає виконанню, чи виконавчого документу.
Наведене підтверджується частиною сьомою статті 27 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Отже, Законом урегульовано питання наслідків скасування рішення, що підлягає виконанню, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, до закінчення виконавчого провадження, як не стягнення виконавчого збору, а стягнений виконавчий збір підлягає поверненню боржнику.
Однак Закон не регулює питання щодо повернення сплаченого виконавчого збору у ситуації, коли рішення, що підлягає виконанню, чи виконавчий документ визнано судом таким, що не підлягає виконанню, після стягнення виконавчого збору та закінчення виконавчого провадження.
Тобто Закон містить прогалину у правовому регулюванні питання чинності постанови про стягнення виконавчого збору, яка відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII є окремими виконавчим документом, обов'язку сплати особою виконавчого збору, а при фактичному стягнені виконавчого збору його повернення у випадку скасування рішення, яке підлягає виконанню, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, після закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу стягувачу за його заявою.
Вирішення цієї проблеми зачіпає конвенційні та конституційні права особи, її інтереси, а також стосується забезпечення верховенства права під час здійснення виконавчого провадження.
Так, виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду і завершальною стадією судового провадження. Виконавче провадження, серед іншого, здійснюється з дотриманням такої засади як справедливість (пункт 5 частини першої статті 2 Закону № 1404-VIII).
Стягнення з боржника виконавчого збору за виконання судового рішення, яке згодом визнано таким, що не підлягає виконанню, тягне за собою витрати. Ця обставина може розглядатися як непропорційний тягар на боржника.
Також це суперечить принципам остаточності судового рішення та законності, оскільки створює невизначеність для сторін.
При цьому, згідно із пунктом 8 частини другої статті 2 КАС України суб'єкт владних повноважень під час прийняття рішень, вчинення дій серед іншого повинен керуватися принципом пропорційності, зокрема дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Суд зауважує, що з-поміж учасників виконавчого провадження в рамках спірних правовідносин у зв'язку з неповнотою законодавчого регулювання саме боржник перебуває у найбільш уразливому становищі, якого зобов'язано сплатити за виконання виконавчого документа, який згодом визнано таким, що не підлягає виконанню.
Указана проблематика, яка зумовлена неповнотою законодавства, стосується й аспекту дієвого юридичного захисту індивідуальних прав від їх порушення суб'єктами владних повноважень та питання ефективного способу захисту, який повинен забезпечити поновлення порушеного права й бути адекватним наявним обставинам.
У цьому контексті насамперед необхідно зауважити, що означене питання (про визнання постанови про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню, унаслідок скасування рішення, яке підлягає виконанню, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню) полягає у тому, що хоча постанова про стягнення виконавчого бору є окремим виконавчим документом, але є похідною від рішення, що підлягає виконанню, чи виконавчого документу.
Виконавче законодавство містить норму, у якій обумовлений випадок, коли виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню - у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (частина сьома статті 27 Закону № 1404-VIII).
Поняття й процедура, наведені у цій нормі, стосується інших правовідносин, ніж ті, що наявні у справі, що розглядається, оскільки у даному випадку виконавчий документ (заочне рішенням Центрального (Жовтневого) районного суду м.Маріуполя Донецької області від 19.07.2021 у справі № 263/1476/21) скасовано.
Однак, на відміну від решти положень виконавчого законодавства, тільки ця норма Закону № 1404-VIII регулює подібні правовідносини.
Так, ця норма містить правило стосовно того, що у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Логічний і цільовий способи уяснення частини сьомої статті 27 Закону № 1404-VIII свідчать, що у даному випадку її приписи мають імперативний характер і встановлюють пряму заборону стягувати виконавчий збір, а у випадку стягнення - повернути виконавчий збір.
Указана норма спрямована на те, щоб не допустити стягнення з боржника виконавчого збору у разі закінчення виконавчого провадження у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, а стягнутий виконавчий збір повернути боржнику. Ця норма покликана звільнити особу від відповідальності за невиконання у добровільному порядку рішення чи виконавчого документу, у разі скасування такого рішення, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Тож її застосування дозволяє розв'язати спір стосовно чинності постанови про стягнення виконавчого збору, яка відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII є окремими виконавчим документом, обов'язку сплати особою виконавчого збору, а при фактичному стягнені виконавчого збору - його повернення, у випадку скасування рішення, яке підлягає виконанню, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, після закінчення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документу стягувану за його заявою.
Згідно із частиною четвертою статті 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
За правилами частини шостої статті 7 КАС України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).
Ураховуючи викладене, суд уважає, що для розв'язання означеної проблеми та з метою ефективного захисту прав й інтересів осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті 2 КАС України), до подібних правовідносин необхідно застосувати за аналогією закону частину сьому статті 27 Закону № 1404-VIII.
Застосування частини сьомої статті 27 Закону № 1404-VIII до спірних правовідносин дає суду підстави зробити такий висновок: у разі скасування рішення суду, що підлягає виконанню, чи визнанні судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, після завершення виконавчого провадження у зв'язку з поверненням виконавчого документу стягувачу за його заявою та під час виконання постанови про стягнення виконавчого збору в окремому провадженні, що відкрите відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII, то надалі виконавчий збір не стягується.
У разі стягнення виконавчого збору на момент скасування рішення, що підлягало виконанню, чи визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.
Застосування аналогії закону дозволяє суду також зробити висновок, що у такому випадку належний та ефективний спосіб захисту, що здатний відновити й захистити права боржника, полягає у визнанні постанови про стягнення виконавчого збору такою, що не підлягає виконанню, та поверненні стягнутого виконавчого збору (у разі стягнення виконавчого збору та закінченні виконавчого провадження), чи закінченні виконавчого провадження зі стягнення виконавчого збору (у разі виконання постанови про стягнення виконавчого збору в окремому провадженні, що відкрите відповідно до частини третьої статті 40 Закону № 1404-VIII).
Отже, у випадку визнання судом виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню або скасування (в даному випадку скасування заочного рішення судом апеляційної інстанції), сума виконавчого збору, що нараховано пропорційно (10%) сумі, яка зазначена у виконавчому документі, не підлягає стягненню.
Крім того, зважаючи на вжиті у частині сьомій статті 27 Закону № 1404-VIII часові маркери для її застосування: (... у зв'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню ... ), (... визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню ...), то застосування аналогії закону до правовідносин дозволяє зробити висновок, що право на захист виникає з дня скасування рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Указаний підхід до правозастосування дає змогу подолати невизначеність законодавчого регулювання, не порушивши конвенційні й конституційні права особи та знайшовши справедливий баланс прав й інтересів учасників виконавчого провадження на основі волі законодавця, закладеної у нормі, що регулює подібні суспільні правовідносини.
Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 19.03.2026 у справі № №500/2556/23 (адміністративне провадження № К/990/43404/23)
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі № 826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб'єкт владних повноважень, у тому числі на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
У Постанові Верховного Суду від 11.09.2023 року у справі № 420/14943/21 викладено висновок щодо застосування пункту 3 частини другої статті 2 КАС України, відповідно до якого критеріями обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень є: 1)логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов'язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов'язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.
Суд зазначає, що відповідачем не надано відзивну на позовну заяву та документів (пояснень) які витребувані судом в ухвалі суду.
Зі змісту статті 79 КАС України вбачається, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.
Таким чином, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин кваліфіковано судом як визнання позову.
Виходячи з наведеного позов підлягає задоволенню.
До суду представником позивача надано заяву про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн.
Щодо судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю.
Суд не може втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всього розміру гонору до суму, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, судом має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд з прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).
У пункті 269 рішення суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У той же час, аналізуючи здійснені адвокатом послуги за критеріями, визначеними у ч. 5 ст. 134 КАС України та на предмет неминучості - критерію, що застосовується Європейським судом з прав людини, суд зазначає наступне.
За приписами ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Представник позивача надав заяву від 25.03.2026 року про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 20000 грн.
До заяви надано:
- копію договору про надання правничої (правової) допомоги №15/25 від 29.08.2025 року;
- ордер на надання правничої допомоги серії ВН №1583705;
- копію квитанції до прибуткового касового ордеру№15 від 25.03.2026 на суму 20000 грн;
- копію додаткової угоди б/н від 26.12.2025 до договору №15/25 від 29.08.2025, за якою гонорар адвоката за надані юридичні послуги в суді апеляційної інстанції складає 20000 грн;
- копія акту наданих послуг б/н від 25.03.2026 до договору №15/25 від 29.08.2025 року із зазначенням переліку та вартості послуг на загальну суму 20000 грн.
Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг, що узгоджується з правовим висновком в постанові Верховного суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18.
Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем послуг адвоката в рамках розгляду даної справи.
Крім того, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Судом враховано правову позицію в постанові Об'єднаної палати Верховного суду у складу суддів Касаційного господарського суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Відповідачем не надано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги чи заперечень.
Згідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до рішення Ради адвокатів Харківської області від №13/1/7 від 21.07.2021 встановлено рекомендовані ставки гонорару адвоката, відповідно до якого зокрема консультація усна з вивченням документів клієнта складає від 0,5 мінімальної заробітної плати (від 4323,50 грн), складання адвокатського запиту від 0,25 мінімальної зарплати (від 2161,75 грн), складання позовної заяви у справах по КАСУ рекомендовано від 1 мінімальної заробітної плати (від 8647,00 грн), заперечення, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив від 0,5 мінімальної заробітної плати (від 4323,50 грн), в суді апеляційної інстанції від 2 мінімальних заробітних плат (від 17 294,00грн) + 1 мінімальна зарплата за один судодень.
В даній справі гонорар адвоката в суді складає 20 000,00 грн:
Усне консультування Клієнта 2000,00 грн
Ознайомлення з судовою практикою Верховного Суду з предмету апеляційної скарги 1000,00 грн.
Складання та направлення до суду позовної заяви 4000,00 грн.
Складання та направлення адвокатського запиту до ГУ ДПС у Донецькій області про доходи позивача - 1000 грн
Складання та направлення до суду заяви про збільшення позовних вимог у справі №200/10279/25 -4000 грн.
Складання та направлення до суду апеляційної скарги на ухвалу ДОАС від 19.01.2026 - 4000 грн.
Складання та направлення до суду додаткових пояснень у справі 4000,00 грн.
Зазначений розмір гонорару є співмірним із складністю справи та наданою адвокатом правничою допомогою. Розмір гонорар є цілком розумним, не є завищеним та відповідає рекомендаціям Ради адвокатів Харківської області.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто суд не може на власний розсуд зменшувати розмір витрат на оплату правничої допомоги, який підлягає відшкодуванню.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020: «Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній зі сторін без відповідних дій з боку такої сторони». Крім цього, таку позицію викладено в постанові Верховного Суду від 04.06.2019 у справі №922/1350/18.
Щодо надання детального опису робіт (послуг) з зазначенням витраченого часу на відповідні види робіт, то Касаційний адміністративний суд у постанові від 23.01.2025 у справі №240/32993/23 зробив висновок, що є допустимим обґрунтоване зазначення в акті виконаних адвокатом робіт лише вартості всього обсягу виконаної ним роботи, без прив'язки такої роботи до її погодинної або фіксованої вартості.
Враховуючи викладене, виходячи з конкретних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованим та об'єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, а також відповідає об'єму наданих послуг, розмір витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 20000 грн.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Задовольнити позов ОСОБА_1 до Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов державного виконавця.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 16.12.2025 про стягнення виконавчого збору ВП№ 67260952.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2025 про відкриття виконавчого провадження № 79841934.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.10.2021 № 67260952 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
Визнати протиправною та скасувати постанову Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2025 №79842851.
Стягнути з Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Маріуполі Маріупольського району Донецької області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 01.05.2026.
Суддя І.Г. Аляб'єв