Справа № 761/12214/26
Провадження № 1-кс/761/8445/2026
28 квітня 2026 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
представника власника майна ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року (справа №761/8668/25, провадження №1-кс/761/6366/2025) в рамках кримінального провадження №12025100000000223, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2025 року, -
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року (справа №761/8668/25, провадження №1-кс/761/6366/2025) в рамках кримінального провадження №12025100000000223, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2025 року.
В обґрунтування клопотання адвокат зазначає, що СУ ГУНП у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000223, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року (справа №761/8668/25) задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури та накладено арешт на автомобіль марки «TOYOTA CAMRY», д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_4 , із забороною відчуження, розпорядження та користування майном. Таким чином, вилучене майно утримується органом досудового розслідування вже понад 1 рік.
Адвокат вказує, що відповідно до акта огляду та направлення транспортного засобу на спеціальний майданчик для зберігання тимчасово затриманих транспортних засобів від 22.02.2025 року, під час проведення зовнішнього огляду автомобіля було зафіксовано наявні на той момент пошкодження, які відображені у відповідному акті.
Власником майна двічі забезпечено надання зазначеного транспортного засобу для проведення слідчих дій, а саме слідчого експерименту за участю свідків, шляхом організації та оплати транспортування автомобіля евакуатором до місця події за рахунок власних коштів.
Разом з тим, під час організації транспортування транспортного засобу власником майна ОСОБА_4 було виявлено додаткові пошкодження, які не були зафіксовані раніше та, ймовірно, виникли під час зберігання автомобіля органом досудового розслідування, зокрема пошкодження капота та задньої правої частини транспортного засобу.
Таким чином, тривале зберігання транспортного засобу на відкритій місцевості призвело до погіршення його технічного та зовнішнього стану, фактичного псування майна та, як наслідок, до збільшення витрат для власника ОСОБА_4 на його відновлення, що становить для останньої надмірний тягар.
Станом на даний час органом досудового розслідування проведено всі необхідні слідчі (розшукові) дії, призначено та виконано відповідні експертні дослідження, отримано висновки експертів. При цьому у межах вказаного кримінального провадження жодній особі про підозру не повідомлено.
З огляду на викладене, адвокат вважає, що необхідність у подальшому застосуванні арешту майна в частині заборони користування транспортним засобом відпала.
Представник власник майна ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала та просили задовольнити на підставі наведених у ньому доводів.
Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду клопотання, у судове засідання черговий раз не з'явився.
Враховуючи передбачені ч. 2 ст. 174 КПК України строки розгляду зазначеної категорії клопотань, слідчий суддя приходить до висновку про можливість проведення судового розгляду за відсутності прокурора.
Вислухавши думку представника власника майна, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП у м. Києві під процесуальним керівництвом прокурорів відділу Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025100000000223 від 22.02.2025 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
У рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року (справа №761/8668/25) задоволено клопотання прокурора Київської міської прокуратури та накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування автомобілем марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 .
Приписами статей 131, 132 КПК України передбачено, що арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.
При цьому, підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року, арешт на автомобіль накладено з метою забезпечення його збереження, проведення необхідних експертиз транспортного засобу.
Так, згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, ст. 174 КПК України закріплює, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Так, згідно з абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Вимоги абзацу 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачаються, що обов'язок доведення, що у подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
Виходячи з принципу змагальності сторін у кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов до висновку, що доводи, зазначені в клопотанні, є обґрунтованими, оскільки будь-яких доказів, які б вказували на те, що в разі скасування арешту в частині користування транспортним засобом існуватимуть будь-які ризики, які б перешкоджали виконанню завдань в даному кримінальному провадженні, під час розгляду клопотання надано не було.
Аналіз наявних у розпорядженні слідчого судді матеріалів свідчить про відсутність на даний час підстав для продовження такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна в частині користування транспортним засобом.
Враховуючи співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 та скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05.03.2025 року, в частині права користування транспортним засобом.
Керуючись ст. 131-132, 170, 173-174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року в рамках кримінального провадження №12025100000000223, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.02.2025 року - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року (справа №761/8668/25, провадження №1-кс/761/6366/2025), в частині права користування на автомобіль марки «TOYOTA CAMRY» р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , та передати його на відповідальне зберігання власнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_5