Справа № 761/27305/25
Провадження № 2/761/2999/2026
14 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Греку Д.С.,
за участі:
представника позивача: Пилипенка С.В.,
представника відповідача ( 2): Мазири Н.О.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Києві в приміщенні Шевченківського раойнного суду м. Києва клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мазири Наталі Олександрівни про призначення почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана справа.
27 лютого 2026р. на адресу суду представником відповідачки було подано до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи. В обґрунтування вказаного клопотання, представником відповідачки зазначено, що відповідачка ОСОБА_1 категорично заперечує проти факту підписання останньою додаткової угоди №1 від 30 січня 2009р. та стверджує, що підпис на вказаному документі не належить їй та є підробленим. Оскільки встановлення факту відповідності чи невідповідності підпису ОСОБА_1 на додатковій угоді №1 від 30 січня 2009р. має вирішальне значення для правильного вирішення справи, на переконання сторони відповідача, наявні правові підстави для призначення почеркознавчої експертизи.
В підготовчому засіданні представник позивача заперечував щодо задоволення даного клопотання та просив суд відмовити; представник відповідача 2 клопотання підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити.
Інші учасники в підготовче засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлялись в установленому законодавством порядку.
Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та поданого представником відповідачки клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України, для з'ясування обставин, що мають значення Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 103 ЦПК України, суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо.
Згідно ст. 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов'язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов'язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити: 1) характер і ступінь ушкодження здоров'я; 2) психічний стан особи; 3) вік особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.
Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов'язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019р. по справі №522/1029/18, суд зазначив що «статтею 106 ЦПК України, передбачено можливість проведення експертизи на замовлення учасників справи. Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з ч. 5 ст. 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.».
Отже, враховуючи предмет спору, зважаючи на вищенаведену позицію Верховного Суду, учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку.
Разом з тим, п. 1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено порядок проведення почеркознавчої експертизи.
Підпунктом 1.1 п. 1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень визначено, що основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (літерних та цифрових) і підпису. Такою експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукописного тексту під впливом будь-яких факторів, що заважають (природних: хворобливий стан, хронічні захворювання, вікові зміни; тимчасових зовнішніх: незвичне тримання засобу для писання, незвична поза, обмеження зорового контролю тощо; тимчасових внутрішніх: алкогольне сп'яніння, фармакологічні, наркотичні засоби тощо; штучних: викривлення письма зміненими рухами); визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо).
Об'єктом почеркознавчої експертизи є почерковий матеріал, в якому відображені ознаки почерку певної особи у тому обсязі, в якому їх можна виявити для вирішення поставлених завдань.
Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.
Відповідно до пп. 1.3. п. 1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для проведення досліджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), повинен(на) надати експерту вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки почерку (цифрових записів, підпису) особи, яка підлягає ідентифікації.
Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов'язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов'язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов'язаними зі справою, так і не пов'язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у зв'язку з призначенням такої експертизи.
Однак, як вбачається з матеріалів справи та поданого до суду клопотання про призначення почеркознавчої експертизи, представником відповідачки не надано ряд оригіналів документів на яких містяться вільні та умовно-вільні зразки підпису відповідачки, необхідних для можливості призначення та проведення почеркознавчої експертизи з дотриманням вимог п. 1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, як і не надано до суду об'єкт дослідження.
Згідно ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах 2 та 3 ст. 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч. 2 ст. 84 ЦПК України).
Разом із тим, стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів, що сторона позбавлена можливості самостійно надати вищезгадані докази, тобто у клопотанні не зазначені заходи, яких сторона відповідача вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, з огляду на предмет спору у даній справі, зважаючи на відсутність в матеріалах справи оригіналів документів на яких містяться вільні та умовно-вільні зразки підпису відповідачки, необхідних для можливості призначення та проведення почеркознавчої експертизи, передбачених п. 1 Розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, зважаючи на вищенаведену позицію Верховного Суду, згідно якої учасники справи не позбавлені можливості звернутись до експертної установи із заявою про призначення експертизи в позасудовому порядку, суд дійшов переконливого висновку, про відсутність правових підстав для задоволення клопотання представника відповідачки про призначеної почеркознавчої експертизи.
Керуючись ст. ст. 84, 103, 206, 259, 268, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 - адвоката Мазири Наталі Олександрівни про призначення почеркознавчої експертизи по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЙ-КОЛЕКТ" до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.
Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Повний текст ухвали суду складено 20 квітня 2026р.
Суддя: