Справа № 761/28689/25
Провадження № 2/761/3148/2026
27 квітня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Волошина В.О.
при секретарі: Греку Д.С.
за участі:
позивачки: ОСОБА_1 ,
представника позивачки: Алієва В.В.,
представника відповідача: Мартиненка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами спрощеного позовного провадженні з повідомленням (викликом) сторін заяву представника Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого - адвоката Мартиненка Віталія Івановича про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення,
В провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вказана цивільна справа.
В судовому засіданні представником відповідача - адвокатом Мартиненком В.І. було заявлено відвід головуючому судді Волошину В.О. у даній справі, оскільки сторона відповідача не може довіряти суду, який, на переконання останнього, є упередженим, оскільки судом не своєчасно з порушенням процесуальних строків було проведено підготовче засідання; відповідачу стало відомо про наявність неформальних (дружніх) відносин між суддею та представником позивачки - адвокатом Алієвим В.В., що об'єктивно може викликати сумнів у неупередженості судді при розгляді даної справи.
Крім того, стороною відповідача зазначено, що справа розглядається з порушенням встановлених строків цивільно-процесуального законодавства, що в свою чергу є порушенням принципу розумних строків розгляду справи та практиці Європейського суду з прав людини щодо права на справедливий суд. Також представник відповідача зазначив, що суд не надав оцінки причин неявки позивача та його представника в підготовче засідання, не перевірив належність повідомлення, не застосував передбачені ст. 223 ЦПК України процесуальні наслідки, що свідчить про нерівне процесуальне ставлення до сторін. Відтак, на думку відповідача, є підстави вважати, що при розгляді вказаної цивільної справи, головуючий суддя Волошин В.О. буде упередженим до сторони відповідача.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про відвід, просив її задовольнити за вищенаведених підстав; представник позивачки заперечував щодо задоволення вказаної заяви, зазначив, що заявлений відвід є необґрунтованим та є бажанням щодо затягнення розгляду вказаної справи.
Вивчивши матеріали заяви про відвід, суд вважає, що обґрунтування, наведені в заяві, не можуть розцінюватись як підстава для відводу судді по справі, оскільки вони не містять обставин, які вказували б на упередженість та нездатність головуючого судді Волошина В.О. провести розгляд справи, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 23 липня 2025р. судом відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відтак твердження представника відповідача про несвоєчасне проведення підготовчого засідання не знайшли свого підтвердження.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характер або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Крім того, неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Так, підстави для відводу судді передбачені ст. 36 ЦПК України, а саме, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості. Наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення від 24 травня 1989р. у справі №11/1987/134/188 «Hauschildt v. Denmark», пункт 48).
Крім того, ч. 4 ст. 36 ЦПК України чітко встановлює, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Згідно ч. 7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Оцінюючи зміст заяви представника відповідача про відвід головуючого судді у даній справі, суд приходить до висновку, що доводи заявника не містять посилання на обставини, які б дали підстави для висновку про необ'єктивність та упередженість судді, отже, заявлений відвід є необґрунтованим. Доводи заявника щодо підстав для відводу судді не можуть бути правовою підставою для відводу судді в розуміннні ст. 36 ЦПК України.
Зважаючи на викладене, підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, для задоволення заявленого відводу головуючому судді Волошину В.О. суд не вбачає.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 258-261 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого - адвоката Мартиненка Віталія Івановича про відвід судді по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенка-Карого про визнання протиправним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення - залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя: