справа № 755/8/26
провадження № 2-о/753/329/26
"30" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коренюк А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Десята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин), -
ОСОБА_1 вернулась відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України до Дніпровського районного суду м.Києва із заявою від 12.02.205 року в порядку окремого провадження за правилом ч.1 ст.316 ЦПК України (за місце свого проживання/Дніпровський район м.Києва: АДРЕСА_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин) з метою набуття права на спадкування після смерті ОСОБА_2 .
Ч.1 ст. 316 ЦПК України визначено, що заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою судді Дарницького районного суду м. Києва від 14 квітня 2026 року заява ОСОБА_1 залишена без руху та надано строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня отримання заявником ухвали.
Заявник належним чином повідомлений про залишення заяви без руху для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали про усунення недоліків заявником подана заява про усунення недоліків від 24 квітня 2026 року, яка надійшла до суду 28 квітня 2026 року, передана судді 30 квітня 2026 року, із зазначенням заінтересованої особи - Київська міська рада.
Суддя, перевіривши дотримання заявником вимог закону, вважає, що станом на час постановлення ухвали недоліки не усунені уцілому, а саме: не зазначені всі й належні заінтересовані особи, на права та обов'язки впливають спірні правовідносини згідно мети встановлення факту (спадкування) й предметності (родинних відносин), відповідно, не виконані вимоги ст.177 ЦПК України - не надано копії заяви та всіх доданих до неї документів для вказаних осіб; не приєднано довідки про неможливість одержання документів - рішення заінтересованих осіб про відмову у видачі документа), що посвідчував би даний факт.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», якщо до заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, не приєднано довідки про неможливість одержання документів та не зазначено з яких причин неможливо одержати документ, що посвідчує даний факт, не зазначена мета встановлення юридичного факту, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для усунення недоліків.
Зазначені недоліки не дають правових підстав для відкриття провадження по заяві.
Відповідно до вимог частини 3 статті 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч.5 ст.185 ЦПК України).
Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (ч.6 ст. 185 ЦПК України).
При цьому суддя враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедент ними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
На підставі вищенаведеного та, керуючись ч.ч. 3, 5, 6 ст. 185 ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", суддя -
ЗаявуОСОБА_1 , заінтересована особа - Десята київська державна нотаріальна контора, про встановлення факту, що має юридичне значення (родинних відносин), - вважати неподаною, та разом із доданими до неї документами повернути заявнику.
Роз'яснити заявнику про те, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п'ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Київського апеляційного суду.