ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/3995/22
провадження № 6/753/248/26
"30" квітня 2026 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Котвицький В.Л., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про застосування судового контролю про виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Українська геологічна компанія» про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з заявою про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства «Українська геологічна компанія» (далі також - ДП "УГК") про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.05.2023 у цивільній справі № 753/3935/22 позов задоволено, наказ про звільнення скасовано та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Східно-української геологічної експедиції ДП «Українська геологічна компанія» з 15.03.2022. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
Постановою від 31.05.2023 державного виконавця Дарницького відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у відповідності до виданого судом виконавчого листа, відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1, про поновлення ОСОБА_1 на посаді. Однак на дату подачі заяви зазначене судове рішення не виконане та виконавчий лист перебуває на виконанні в ДВС.
На протязі тривалого часу ОСОБА_1 неодноразово звертався до посадових осіб ДП «УГК»: начальника відділу кадрів ОСОБА_2 , голови профкому, провідного юриста ОСОБА_3 , фінансового директора Баннікова О.В., однак усі вони, незважаючи на посилання ОСОБА_1 на судове рішення про скасування наказу про звільнення, заявляли про необхідність прийняття рішення про подальшу роботу ОСОБА_1 лише генеральним директором ДП «УГК» ОСОБА_4 .
Неодноразово ОСОБА_1 звертався до ДП "УГК" з проханнями про допуск до робочого місця, однак до сьогоднішнього дня заявник так і не допущений до виконання посадових обов'язків визначених у судовому порядку: начальника Східно-української геологічної експедиції ДП «Українська геологічна компанія».
Внаслідок вищезазначених протиправних дій роботодавця - ДП «УГК», а саме грубого порушення ст.ст. 43, 124 Конституції України, ст.24 та 49 КЗпП України, фактично судове рішення від 10.05.2023 Дарницького районного суду м. Києва у справі № 753/3995/22 в частині поновлення стягувача ОСОБА_1 на посаді начальника Східно-української геологічної експедиції ДП «Українська геологічна компанія» на дату подачі заяви, на протязі 33 повних місяців, працедавцем не виконується.
Враховуючи, що судом розглядався трудовий спір, та те що на протязі понад 33 місяців з дня ухвалення судового рішення, боржником судове рішення не виконано, а саме стягувач не поновлений на посаді шляхом допуску до робочого місця, керуючись ст. 453-1 ЦПК України, просить суд: встановити судовий контроль по виконанню рішення суду у справі №753/3995/22 шляхом зобов'язання боржника, Державного підприємства «Українська геологічна компанія» в особі його керівника, ОСОБА_4 , подати суду у місячний строк звіт про його виконання, а також застосувати до боржника передбачені законом штрафні санкції.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 10.05.2023 року у цивільній справі № 753/3995/22 поновлено поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Східно-української геологічної експедиції ДП «Українська геологічна компанія» з 15 березня 2022 року. Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі.
31.05.2024 року старшим державним виконавцем Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження ВП № НОМЕР_1 з виконання рішення Дарницького районного суду м. Києва.
Статтею 453-1 ЦПК України передбачено, що суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов'язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах: що виникають із трудових правовідносин; що виникають із сімейних правовідносин; щодо відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення; щодо відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду; щодо відшкодування моральної шкоди; щодо захисту прав споживачів; щодо захисту честі, гідності та ділової репутації; в інших спорах немайнового характеру.
Якщо боржником, який не виконує судове рішення, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, суб'єкт господарювання державного або комунального сектору економіки, суд за письмовою заявою стягувача та за умови відкриття виконавчого провадження зобов'язує такого боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення незалежно від характеру спору.
Відповідно до ст.453-2 ЦПК України, суд розглядає заяву про зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 453-1 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні за правилами статті 450 цього Кодексу. За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання боржником відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців. Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника, якщо боржник є юридичною особою. Ухвалу суду про відмову у задоволенні заяви може бути оскаржено в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції за результатами перегляду ухвали є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала суду про задоволення заяви та зобов'язання боржника подати звіт про виконання судового рішення є остаточною і оскарженню не підлягає. Заперечення на таку ухвалу включаються до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою статті 453-4 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно до положень ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Відповідно до ч.1 ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а судовий захист неможливо повноцінно здійснити без обов'язковості виконання судових рішень.
Стаття 9 Конституції України визначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини). Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477-IVвизначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі «Сокур проти України» (Sokur v. Ukraine), № 29439/02, від 26 квітня 2005 року, та у справі «Крищук проти України» (Kryshchuk v. Ukraine), № 1811/06, від 19 лютого 2009 року). Невиконанням рішення суду, яке набуло законної сили, підривається як авторитет судової гілки влади, так і авторитет демократичної держави в цілому. Виконання рішення суду забезпечує довіру суспільства до суду, оскільки довіра людини до суду формується не тільки через призму справедливого судового рішення, а й зокрема через виконання цього рішення.
Невиконання рішення суду формує недовіру людини до суду, що недопустимо в демократичній державі. Водночас, суб'єкт владних повноважень, який є стороною у справі, має бути зразком для громадськості щодо належного виконання рішення суду, не чекаючи при цьому примусового виконання такого рішення суду або встановлення судового контролю щодо виконання рішення суду.
Європейський Суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 за заявою № 31443/96 у справі "Броньовський проти Польщі" зазначив, що принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя.
Приймаючи рішення, суд керується усталеною практикою Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід'ємною частиною «права на суд», а ефективний захист сторони у справі, а отже, і відновлення справедливості, передбачає зобов'язання адміністративних органів виконувати рішення (наприклад, пункт 40 рішення від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції»).
Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що є підстави постановити ухвалу про зобов'язання Державного підприємства «Українська геологічна компанія» подати звіт про виконання рішення суду, а тому заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 258-261,453-1,453-2 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення - задовольнити.
Зобов'язати Шевердіна Ігоря Володимировича - генерального директора Державного підприємства «Українська геологічна компанія» (ЄДРПОУ 38078094) протягом 30 днів з дня отримання копії даної ухвали суду подати до суду звіт про виконання судового рішення Дарницького районного суду м. Києва від 10.05.2023 у цивільній справі № 753/3995/22.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.Л. Котвицький