Рішення від 30.04.2026 по справі 752/19576/25

Справа № 752/19576/25

Провадження № 2/752/2476/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Ольшевська І.О., за участю секретаря судового засідання Білас С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про стягнення із страховика повного страхового відшкодування на користь потерпілого та оскарження відмови страховика у здійсненні страхової виплати, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про стягнення із страховика повного страхового відшкодування на користь потерпілого та оскарження відмови страховика у здійсненні страхової виплати та просить стягнути з відповідача на користь третьої особи у справі 40 217,59 грн. страхового відшкодування за Договором добровільного страхування ОСОБА_1 наземного транспорту №42-38960 від 06.08.2024р., стягнути з відповідача на свою користь страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту ОСОБА_1 №43-008072 від 06.08.2024р.

В обгрунтування позову зазначає, що 17.12.2024р. сталася ДТП за участю автомобіля Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням позивача, та автомобіля Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 . За постановою суду №752/839/25 від 12.02.2025р. позивача було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124КУпАП. Внаслідок ДТП авто потерпілому було нанесено збитки в сумі 123 492,36 грн. На момент настання страхового випадку в потерпілого діяв Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів зі страховою компанією ПАТ «СК «УСГ». Страхова компанія потерпілої особи звернулась до страховика винуватця ДТП про стягнення суми збитків у розмірі 123 492,36 грн. Натомість відповідачем було сплачено лише 83 274,77 грн., з огляду на що страхова компанія потерпілої особи звернулась з вимогою до позивача про відшкодування збитків, що становить фактичну різницю між реальною сумою збитків потерпілого (123 492,36 грн.) та сумою відшкодування, яка покрила страхова компанія (83 274,77 грн.), що в результаті складає 40 217,59 грн. Позивач вказує, що оскільки сума збитків потерпілого складає 123 492,36 грн., що не перевищує ліміту відповідальності страховика 160 000,00 грн., тому саме на страховика покладається обов'язок відшкодувати

збитки в повному обсязі, а саме відповідач має сплатити третій особі 40 217,59 грн. Окрім того, позивач зазначає, що на момент вчинення ДТП у нього діяв другий додатковий страховий поліс у відповідача. Даний поліс поширювався на покриття збитків на ремонт транспортного засобу при ДТП незалежно від вини страхувальника. Сума страхового відшкодування збитків автомобіля позивача склала 44 374,00 грн., разом з тим, відповідач сплатив лише половину, пославшись на те, що позивач звернувся з повідомленням про ДТП у порушення строків, передбачених договором страхування. Оскільки позивача не влаштувала визначена відповідачем сума страхового відшкодування, то він заяву на виплату не надав. Позивач пояснює, що оформлення ДТП зайняло багато часу, а тому звернення до страховика зафіксовано не протягом 60 хвилин з моменту ДТП, як визначено умовами договору страхування. Разом з тим, як вказує позивач, невчасне повідомлення не спричинило негативні наслідки або незручності для страховика та жодним чином не посприяло неможливості страховика встановити факт, причини та обставини настання страхового випадку або розмір заподіяної шкоди (збитків). Подальший виїзд експерта страховика був здійснений вчасно, жодних зауважень або ускладнень не виникло. Окрім того, позивач зауважує, що не мав намірів зашкодити страховику і жодних доказів умисного приховування події не було. Невиконання пункту Договору страхування - несвоєчасне повідомлення страховика - виникло через завідомо встановлені недостатні строки для процедури оформлення ДТП. При настанні реального страхового випадку визначені 60 хв. фізично не покривають витрату часу на оформлення протоколу, залучення свідків, відібрання пояснень, створення схеми ДТП, де обов'язково залучені учасники ДТП для дачі своїх пояснень і поглядів на ситуацію. ДТП сталося о 18:00, а звернення зафіксоване о 20:53.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 20.08.2025 року відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач надав письмовий відзив на позовну заяву, за яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач зазначає, що позивач не є належним суб'єктом для вимог у частині, що стосується ПрАТ «СК «УСГ». Також вказує, що виплата 83 274,77 грн. проведена в повному обсязі відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та Методики товарознавчої експертизи. В частині Договору добровільного страхування, то позивач порушив умови Договору, зокрема, п. 18.1.2. щодо строку повідомлення про страховий випадок. Також відповідач звертає увагу на те, що позовні вимоги не підтверджені жодними доказами (акти, експертні висновки, фотофіксація тощо).

Третя особа направила письмові пояснення до суду, в яких зазначає про те, що на підставі рахунку №С4563718-2 від 16.01.2025р., страхового акту ОСКА-1963 та розрахунку суми страхового відшкодування товариство здійснило виплату страхувальнику страхового відшкодування в розмірі 123 492,36 грн. Таким чином, до ПрАТ «СК «УСГ» у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування, виплаченого потерпілій особі, перейшло право зворотної вимоги до особи, винуватої у скоєнні ДТП. Цивільно-правова відповідальність позивача була станом на 17.12.2025р. була застрахована в ТДВ «СГ «Оберіг» згідно полісу №ЕР-

222616995, тому АТ «СК «УСГ» звернулось до ТДВ «СГ «Оберіг» із заявою на виплату страхового відшкодування. У відповідь за відповідача зобов'язання виконало МТСБУ та перерахувало на поточний рахунок ПрАТ «СК «УСГ» страхове відшкодування в розмірі 83 274,77 грн. 22.04.2025р. ПрАТ «СК «УСГ» звернулось до позивача з претензією, в якій просило перерахувати на рахунок ПрАТ «СК «УСГ» франшизу, різницю між фактичними витратами і страховою виплатою, яку здійснило МТСБУ, в сумі 40 217,59 грн. Вказана претензія до теперішнього часу залишена позивачем без задоволення.

Дослідивши матеріали цивільної справи, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Звертаючись до суду, позивач просить стягнути з відповідача на користь третьої особи у справі 40 217,59 грн., яка є фактичною різницею між реальною сумою збитків потерпілого в ДТП (123 492,36 грн.) та сумою відшкодування, що покрила страхова компанія (83 274,77 грн.), яка є відповідачем у справі. На думку позивача, оскільки сума збитків не перевищує ліміту відповідальності відповідача, як страховика, тому саме на нього покладається обов'язок відшкодувати збитки в повному розмірі.

Щодо цієї заявленої вимоги суд зазначає наступне.

Як вбачається, вимога про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 40 217,59 грн. заявлена позивачем в інтересах ПрАТ «СК «УСГ» та на користь вказаного товариства.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 62 ЦПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи; свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: довіреністю; ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу".

Суд відмічає, що матеріали справи не містять відповідних документів, які б підтверджували повноваження позивача на пред'явлення вимог від імені та в інтересах Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» та представлення інтересів цього товариства в суді.

За таких обставин, слід відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в

частині вимог про стягнення страхового відшкодування на користь ПрАТ «Страхова компанія «УСГ».

Стосовно вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 44 374,00 грн. страхового відшкодування за Договором добровільного страхування транспорту позивача №43-008072 від 06.08.2024р. слід зазначити наступне.

Судом установлено, що ОСОБА_1 17.12.2024р. приблизно о 18.00 год. у м. Києві на вул. Столичне шосе, керуючи автомобілем Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Volkswagen, номерний знак НОМЕР_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 13.1. Правил дорожнього руху.

Зазначені обставини встановлені постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 12.02.2025р. у справі №752/839/25, за якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У матеріалах справи наявний Сертифікат №43-008072 щодо укладення Договору комплексного страхування «ЄвроЦивілка» згідно Публічної оферти щодо укладання договору комплексного страхування «Євроцивілка», за яким страховиком визначене Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», страхувальником за ним є ОСОБА_1 .

Згідно цього Сертифікату також визначено наступне: предметом Договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених Договором. У залежності від обраних страхувальником опцій об'єктом страхування за Договором є майно на праві володіння, користування і розпорядження майном, а саме застрахованим транспортним засобом/життя, здоров'я та працездатність застрахованої особи/відповідальність за заподіяну шкоду майну третій особі; застрахований транспортний засіб - Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_1 ; застраховані опції (страхові ризики) - ремонт ТЗ страхувальника при ДТП незалежно від вини; страхова сума - 50 000,00 грн.; строк дії Договору - 12.08.2024р. до 11.08.2025р.

Позивач вказує, що у зв'язку з пошкодженням свого автомобіля Mitsubishi, номерний знак НОМЕР_1 , в ДТП, що сталася 17.12.2024р., він звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі Договору №43-008072 від 06.08.2024р., однак відповідач погодив до виплати тільки половину суми страхового відшкодування із повної розрахованої суми 44 374,00 грн., мотивуючи тим, що позивач порушив строки повідомлення про ДТП, з огляду на що позивач просить стягнути страхове відшкодування в повному обсязі.

Згідно із частинами першою, другою статті 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену

небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин, що зазначаються позивачем у позові. Так, позивач заявляє до стягнення суму страхового відшкодування в розмірі 44 374,00 грн., при цьому не надає відповідних доказів на підтвердження понесення ним збитку від ДТП саме в такому розмірі. Також, вказуючи, що відповідачем за наслідками ДТП визначено розмір до відшкодування в 44 374,00 грн., не надає таких доказів, а також не заявляє клопотання про їх витребування, в разі, якщо в нього таких документів немає.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення,

ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 10-13, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг», третя особа Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» про стягнення із страховика повного страхового відшкодування на користь потерпілого та оскарження відмови страховика у здійсненні страхової виплати залишити без задоволення.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

3. Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 14, код ЄДРПОУ 39433769).

Третя особа: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УСГ» (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524).

Повний текст рішення суду складений та підписаний 30.04.2026р.

Суддя Ірина ОЛЬШЕВСЬКА

Попередній документ
136163439
Наступний документ
136163441
Інформація про рішення:
№ рішення: 136163440
№ справи: 752/19576/25
Дата рішення: 30.04.2026
Дата публікації: 05.05.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Голосіївський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (06.08.2025)
Дата надходження: 06.08.2025
Предмет позову: про стягнення зі страховика повного страхового відшкодування на користь потерпілого та оскарження відмови страховика у здійснення страхової виплати