Справа № 752/14804/15-ц
Провадження № 4-с/752/73/26
іменем України
29 квітня 2026 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Хоменко В.С.,
за участю секретаря Павлюх П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал Фітнес»,-
у березні 2026 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою, в якій просить:
поновити строк на подання скарги на постанову державного виконавця від 13.06.2025 року, який пропущений з поважних причин (через тривале очікування відповіді ДВС та помилкове звернення до суду іншої юрисдикції, що підтверджується ухвалою КОАС від 23.02.2026 року);
визнати протиправною бездіяльність Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві щодо невжиття повного комплексу заходів з примусового виконання виконавчого листа № 752/14804/15-ц за період перебування на виконанні;
скасувати постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 13.06.2025 року у виконавчому провадженні № 54095744;
зобов'язати Голосіївський ВДВС поновити виконавче провадження № 54095744 та вжити всіх необхідних вичерпних заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме:
провести перевірку майнового стану боржника ТОВ «Ідеал Фітнес» за його адресою реєстрації з виходом на місце та складанням відповідного акта;
повторно перевірити наявність активів, що обліковуються на балансі відокремлених підрозділів підприємства;
накласти арешт на все виявлене майно та кошти боржника, а також внести записи про обтяження до всіх відповідних реєстрів;
ініціювати застосування заходів процесуального примусу щодо керівника ТОВ «Ідеал Фітнес» Яковенка О.Л., зокрема: зобов'язати виконавця розглянути питання про накладення штрафу на боржника та його керівника за невиконання законних вимог виконавця (ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження») та направлення повідомлення про кримінальне правопорушення за ст. 382 КК України (умисне невиконання рішення суду); винести постанову про привід керівника боржника через органи Національної поліції України; підготувати та подати до суду подання про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника боржника ОСОБА_2 за межі України.
Заявник скаргу мотивує тим, що на виконанні в Голосіївському ВДВС перебувало виконавче провадження № 54095744 з виконання виконавчого листа № 752/14804/15-ц, виданого Голосіївським районним судом міста Києва про стягнення з ТОВ «Ідеал Фітнес» на його користь грошових коштів.
Зауважує, що 13.06.2025 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
Також ОСОБА_1 вказує, що державним виконавцем не вжито повного комплексу заходів, передбачених ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема не проведено перевірку майна за місцем реєстрації боржника, не перевірено активи філій, не застосовано привід та штрафи до керівника боржника ОСОБА_2 за невиконання рішення суду.
При цьому, скаржник додає, що постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа від 13.06.2025 року він не отримував, і дізнався про неї лише в січні 2026 року, а також ним помилково ініційовано розгляд спору в порядку адміністративного судочинства після чого подано скаргу до Голосіївського районного суду міста Києва, яку повернуто, в зв'язку із чим, вважає, що строк звернення до суду із вказаною скаргою, яку подано негайно після отримання роз'яснень суду, пропущений з поважних причин.
В судове засідання стягувач не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином. У скарзі просить суд розглядати скаргу за відсутності стягувача.
Державний виконавець у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Представник боржника в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду скарги повідомлявся належним чином.
Перевіривши матеріали скарги, суд приходить до наступного висновку.
Перш за все, суд вказує, що згідно зі ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Вивчивши доводи клопотання про поновлення строку для звернення до суду зі скаргою на дії державного виконавця, суд вважає їх обґрунтованими та визнає причини пропуску процесуального строку для подання скарги, передбаченого ч.1 ст.449 ЦПК України поважними, а тому приходить до висновку про можливість поновлення строку для подання скарги.
Судом встановлено, що на примусовому виконанні Голосіївського ВДВС у м. Києві Київського МУ МЮУ перебувало виконавче провадження № 54095744 з примусового виконання виконавчого листа № 752/14804/15-ц від 15.05.2017 року, виданого Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення з ТОВ «Ідеал Фітнес» на користь ОСОБА_1 пені в розмірі 43 800,00 грн.
09.06.2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.
Державним виконавцем внесений запис про обтяження речових прав боржника до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (номер запису про обтяження: 31241832) та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (номер запису про обтяження: 11513113).
13.06.2025 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.
При цьому, з інформації Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського МУ МЮУ № 971/4.2-26/вх. С-1140-25 від 12.01.2026 року також вбачається, що в межах виконавчого провадження № 54095744 державним виконавцем також періодично здійснювалася перевірка майнового стану боржника, а саме надсилання запитів до відповідних реєструючих установ з метою отримання інформації щодо майна боржника, рахунків відкритих у банківських установах, та здійснюється надсилання платіжних інструкцій до банківських установ з метою списання коштів боржника.
Крім того, зазначено, що згідно з відповіддю Міністерства внутрішніх справ України, відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби, а відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутні з Реєстру прав власності на нерухоме майно відомості відсутні, з Державного реєстру іпотек відомості відсутні.
При розгляді скарги на дії державного виконавця суд має перевірити чи діяв державний виконавець в межах своїх повноважень та у спосіб, визначений законом при винесенні оскаржуваної постанови.
Статтею 18 ЦПК України визначено, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено органи та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, зокрема, згідно частини першої вказаної статті, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п.2 та п.3 ч.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 07.02.2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами-підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника-фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням; використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ,- із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу: залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; застосовувати під час примусового виконання рішень фото-і кінозйомку, відеозапис; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Згідно п. 2 ч. 1 та ч. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.
Таким чином, судом з'ясовано, що державним виконавцем винесено постанову від 13.06.2025 року про повернення виконавчого документа стягувачу, однак не здійснено ряду дій, які останній зобов'язаний здійснити під час здійснення виконавчого провадження № 54095744.
При цьому, державним виконавцем не надані матеріали виконавчого провадження, а з огляду на інформацію Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Київського МУ МЮУ № 971/4.2-26/вх. С-1140-25 від 12.01.2026 року, факт невжиття державним виконавцем належних заходів при здійсненні вказаного виконавчого провадження є підтвердженим, адже державним виконавцем не вчинено ряду дій, зазначених у ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», таких як проведення відповідних заходів щодо розшуку цінностей; звернення до суду для застосування приводу до керівника боржника; звернення до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника за межі України, та інші.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи вищевикладене, та з огляду на той факт, що з доказів, наданих скаржником, вбачається, що державним виконавцем не вжито всіх належних заходів для здійснення заходів примусового виконання рішення в справі, і такі обставини державним виконавцем жодним чином не спростовано, суд дійшов висновку, що вказана бездіяльність Голосіївського ВДВС у місті Києві з виконання виконавчого листа № 752/14804/15-ц є неправомірною, в зв'язку з чим оскаржувана постанова про повернення виконавчого документа стягувачу є незаконною та підлягає скасуванню.
Що ж стосується вимог ОСОБА_1 про зобов'язання Голосіївського ВДВС у м. Києві Київського МУ МЮУ поновити виконавче провадження № 54095744 та вжити всіх необхідних вичерпних заходів примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження» (згідно з переліком), то суд вказує, що такі вимоги фактично зводяться до зобов'язання вказаної особи виконувати ті функції, які вона має здійснювати на підставі Закону України «Про виконавче провадження».
Зокрема, за змістом ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі визнання судом постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження незаконною чи скасування постанови у встановленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня після одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Крім того, оскільки Закон України «Про виконавче провадження» (ч. 1 ст. 18) і так зобов'язує виконавця вживати всіх необхідних заходів для примусового виконання рішень неупереджено та в повному обсязі, то ухвалення окремого судового рішення для повторного зобов'язання виконавця вчиняти ці самі дії законодавством не передбачено.
На підставі наведеного та керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 447-453 ЦПК України,
поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги.
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, скасування постанови та зобов'язання вчинити дії, боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ідеал Фітнес» - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо невжиття повного комплексу заходів у виконавчому провадженні № 54095744 з примусового виконання виконавчого листа № 752/14804/15-ц.
Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 13.06.2025 року про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 54095744.
В задоволенні інших вимог скарги - відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до вимог, встановлених ст. ст. 353-356 ЦПК України.
Суддя Хоменко В.С.