Справа № 752/27873/25
Провадження № 1-кс/752/3300/26
28 квітня 2026 року сслідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2025 року у кримінальному провадженні № 12025100000000632 від 14.05.2025,-
в провадженні слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва перебуває клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , в якому просить скасувати накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2025 року арешт на майно, приналежне ОСОБА_4 , а саме на мобільний телефон iPhone, який на задньому корпусі має пошкодження біля камери з права та внизу з права, який поміщено до чохла чорного кольору - 1 шт.
В обґрунтування клопотання зазначає, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого 14.05.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000632, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
У межах даного кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2025 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 , зокрема, на мобільний телефон iPhone, який на задньому корпусі має пошкодження біля камери з права та внизу з права, який поміщено до чохла чорного кольору - 1 шт.
На думку представника власника майна зазначений арешт накладено необґрунтовано, стороною обвинувачення не доведено обґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; наявності потреби, яка б виправдовувала такий ступінь втручання у права і свободи особи. Крім того, представник власника майна зазначає, під час вирішення питання про арешт майна не враховано можливості досягнення завдань кримінального провадження без застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Також, зазначене майно не відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України, а отже, на думку представника власника майна, не є речовим доказом у кримінальному провадженні №12025100000000632.
Звертає увагу слідчого судді, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №12025100000000632.
Адвокат ОСОБА_3 надав заяву про розгляд клопотання за відсутності власника майна та його представника зазначивши, що клопотання про скасування арешту підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
Від прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 надійшла заява про розгляд клопотання за відсутності прокурора, у якій зазначає, що вилучений телефон оглянуто в ході досудового розслідування, проти клопотання заперечує.
Перевіривши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві здійснюється досудове розслідування, в рамках кримінального провадження, відомості щодо якого 14.05.2025 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100000000632, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.
В рамках зазначеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2025 року накладено арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 , зокрема, на мобільний телефон iPhone, який на задньому корпусі має пошкодження біля камери з права та внизу з права, який поміщено до чохла чорного кольору - 1 шт.
В силу п. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно до п.2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до положень ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації. Арештованим може бути майно, яким володіє, користується чи розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юридична особа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді.
Підставою арешту майна є наявність ухвали слідчого судді чи суду за наявності сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, набуте злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Кримінального кодексу України, що інкримінується підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваної, обвинуваченої особи заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні. Арешт також може бути застосовано до майна третіх осіб з урахуванням частини другої цієї статті.
Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, які перебувають у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В силу положень ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», «Кушоглу проти Болгарії»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Як вбачається із заяви прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_5 вилучений телефон оглянуто в ході досудового розслідування, таким чином слідчий суддя дійшов висновку, що потреба у подальшому застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, відпала, у зв'язку з чим накладений арешт підлягає скасуванню в порядку ст. 174 КПК України.
На підстав викладеного, керуючись ст.ст. 174, 309 Кримінального процесуального кодексу України,-
клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2025 року у кримінальному провадженні № 12025100000000632 від 14.05.2025 - задовольнити.
Скасувати накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 18.12.2025 року арешт на майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме: мобільний телефон iPhone, який на задньому корпусі має пошкодження біля камери з права та внизу з права, який поміщено до чохла чорного кольору - 1 шт.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: ОСОБА_1