Справа № 752/8183/26
Провадження № 2/752/9558/26
Іменем України
03 квітня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Слободянюк А.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал», третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-будівництво», про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, стягнення коштів, -
До Голосіївського районного суду м. Києва через підсистему ЕСІТС «Електронний суд» надійшла позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить суд ухвалити судове рішення, яким:
- розірвати Договір про участь у Фонді фінансування будівництва від 04 вересня 2018 року № 87088 укладений між позивачкою ОСОБА_1 та АТ АКБ “Аркада», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал»;
- стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» на користь ОСОБА_1 сплачені за Договором про участь у Фонді фінансування будівництва від 04 вересня 2018 року № 87088 грошові кошти в розмірі 925 117,89 грн, інфляційні втрати у розмірі 718 401,06 грн; три відсотки річних у розмірі 141 961,26 грн;
- вирішити питання про розподіл судових витрат та стягнути з ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» на користь ОСОБА_1 130 350,00 грн витрат на надання професійної правничої допомоги.
За результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана до провадження судді Слободянюк А.В.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст. 4 ЦПК України).
Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне подану заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Статті 175, 177 ЦПК України визначають вимоги до позовної заяви.
Частина 4 статті 177 ЦПК України передбачає, що до позовної заяви додаються документи про підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За змістом ч. 4 ст. 175 ЦПК України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Позивач, як на підставу звільнення від сплати судового збору, посилається, зокрема, на ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», відповідно до якої споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.
Проте, з такими доводами позивача щодо звільнення його від сплати судового збору погодитися у повній мірі не можна з огляду на наступне.
Пунктом 23 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» визначено, що споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 12 квітня 1996 року «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості про те, яке право споживача порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов. До заяви повинні бути додані необхідні документи - залежно від заявлених вимог (наприклад, договір, квитанція-замовлення, квитанція - зобов'язання, транспортна чи інша накладна, чек, касовий ордер).
Таким чином, позивач, вважаючи себе споживачем, при зверненні до суду з дотриманням вимог ст. 175 ЦПК України, зобов'язаний викласти зміст позовних вимог та обставини, якими він обґрунтовує вказані позовні вимоги у відповідності до норм Закону України «Про захист прав споживачів», зазначивши про те, яке право споживача порушено у відповідності до ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», таким чином навівши підтвердження того, що між сторонами існують правовідносини, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».
Суд вважає, що за вимогами про розірвання Договору про участь у Фонді фінансування будівництва від 04 вересня 2018 року № 87088, укладеному між позивачем ОСОБА_1 та АТ АКБ “Аркада», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал», та стягнення з ТОВ «Фінансова компанія «Гарант Капітал» на користь позивача сплачених за вказаним договором грошових кошті в розмірі 925 117,89 грн, позивач звільнена від сплати судового збору, оскільки є споживачем, який звернувся за захистом своїх прав.
Разом з тим, позивачем також заявлено вимогу про стягнення на її користь інфляційних втрат у розмірі 718 401,06 грн та трьох відсотків річних у розмірі 141 961,26 грн, що є відповідальністю за порушення грошового зобов'язання, передбаченою ст. 625 ЦК України.
Зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входить до складу грошового зобов'язання та є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Передбачена статтею 625 ЦК України відповідальність застосовується до правовідносин зобов'язального характеру, які виникають з приводу грошових зобов'язань.
В силу положень статей 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.
Таким чином, грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підставою застосування відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України, є прострочення боржником виконання грошового зобов'язання, а не порушення прав споживача.
Тобто порушенням грошового зобов'язання є невиконання боржником обов'язку сплатити грошові кошти.
Обов'язок щодо прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію не є грошовим зобов'язанням.
Викладене вище узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 грудня 2024 року в справі №638/18016/21.
Таким чином посилання на те, що позивач відповідно до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений від сплати судового збору за всі позовні вимоги є помилковими, оскільки зі змісту заявлених вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних вбачається, що позов у цій частині подано з метою захисту прав особи як майнових прав кредитора у зобов'язанні, а не споживача послуги.
Згідно із Законом України «Про захист прав споживачів», для забезпечення прав споживачів передбачено нарахування пені за кожен умовний проміжок часу, що є одним із механізмів захисту інтересів споживача у разі порушення його прав. Однак вказаний закон не містить норм, що передбачають нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
Враховуючи вищевикладене, згідно п/п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем справляється судовий збір, ставка якого складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини, за позовні вимоги про стягнення з відповідача на свою користь інфляційних втрат у розмірі 718 401,06 грн та трьох відсотків річних у розмірі 141 961,26 грн, позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 8 603,62 грн ((718 401,06 грн + 141 961,26 грн) * 1%).
Отже, за вимогу майнового характеру позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 8 603,62 грн та надати оригінал квитанції про сплату судового збору
Сплата судового збору має бути здійснена за наступними реквізитами:
отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Голосіїв.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувача UA488999980313131206000026002
Код класифікації доходів бюджету 22030101 Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);
Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Голосіївський районний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст.13,175,176,177,185 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гарант Капітал», третя особа: Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-будівництво», про захист прав споживачів, розірвання договору про участь у Фонді фінансування будівництва, стягнення коштів - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно п. 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Слободянюк