711/6567/25
2/707/381/26
29 квітня 2026 року м. Черкаси
Черкаський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Тептюка Є.П.
за участю секретаря Заруби Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою, -
Стислий виклад позиції позивача:
ОСОБА_1 звернувся до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
Свої позовні вимоги обґрунтував тим, що позивач згідно із розпискою від 14.06.2024 року, передав у борг громадянину ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 18 700,00 грн, з умовою їх повернення до 17.06.2024 року. Після спливу строку повернення грошей вказаних в розписці, відповідач борг не повернув. Як зазначає позивач він неодноразово звертався до відповідача із пропозиціями повернути гроші, але відповідач борг все ж не повернув.
Тому позивач звернувся із позовом до суду про стягнення боргу із відповідача в розмірі 18 000,00 грн та стягнути інфляційні втрати у сумі 2 544,97 та 3 % річних у сумі 822,23 грн. Також просив стягнути із відповідача витрати на сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
В прохальній частині позовної заяви просив розглядати справу без його участі та , проти заочного рішення не заперечував.
Сторони в судове засідання не з'явилися.
29.04.2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в разі неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач неодноразово повідомлявся про дату, час та місце судового засідання належним чином, шляхом направлення повістки на адресу його місця проживання Рекомендовані повідомлення повернулися із відміткою: «адресат відсутній». Додатково відповідача було повідомлено шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду.
Відтак, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відзиву на позовну заяву від відповідача не надходило.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, зі згоди позивача, та враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заяви та клопотання, інші процесуальні дії у справі:
23 липня 2025 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
05 грудня 2025 року ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси цивільну справу передано до Черкаського районного суду Черкаської області для розгляду за підсудністю.
12 грудня 2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області позовну заяву залишено без руху.
30 грудня 2025 року на адресу суду надійшла заява від позивача про усунення недоліків разом із позовною заявою в новій редакції.
31 грудня 2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
17.02.2026 року від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.
29.04.2026 року від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, в разі неявки відповідача проти заочного розгляду справи не заперечував.
Встановлені судом обставини:
На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом встановлено наступне.
Згідно розписки від 14.06.2024 року ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , взяв під позику у ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 18 700,00 гривень. ОСОБА_2 зобов'язувався повернути ОСОБА_1 грошові кошти в строк до 17.06.2024 року. Дана розписка написана відповідачем власноручно.
Згідно наданого позивачем розрахунку за період 17.06.2024 року по 23.12.2025 року у зв'язку із неповерненням вчасно боргу позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 2 544,97 та 3 % річних у сумі 822,23 грн.
Згідно відповіді № 2198317 від 31.12.2025 року щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з ЄІССС ОСОБА_2 є внутрішньо-переміщеною особою.
Згідно відповіді на запит № 1602/01-07 від 29.10.2025 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Черкаської районної державної адміністрації як внутрішньо переміщена особа та має довідку № 7122-5001270993 від 18.05.2022 року.
Норми права, що підлягають застосуванню:
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 610 ЦК України - порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За порушення зобов'язання наступають правові наслідки, передбачені ст. 611 ЦК України.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.ст.525,526,546 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно із частиною другою статті 1047ЦК України на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Згідно з вимогами частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
Отже, письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Договір позики є одностороннім договором, оскільки після укладення цього договору всі обов'язки за ним, у тому числі повернення предмета позики або визначеної кількості речей того ж роду та такої ж якості, несе позичальник, а позикодавець набуває за цим договором тільки права.
За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти їх справжню правову природу, незалежно від найменування документа, незважаючи на найменування документа, і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки.
Крім того, частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що за договором позики позичальник зобов'язаний повернути суму позики у строк та в порядку, що передбачені договором.
Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов'язання, має містити умови отримання позичальником в борг із зобов'язанням її повернення та дати отримання коштів.
Вказана правова позиція щодо застосування вказаних норм права, висловлена Верховним Судом України у постанові від 11 листопада 2015 року у справі №6-1967цс15.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої в постанові від 02.07.2014у справі № 6-79цс14,за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, і може не співпадати з датою складання розписки, яка посвідчує цей факт, однак у будь-якому разі складанню розписки має передувати факт передачі коштів у борг. За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який видається боржником кредитору за договором позики після отримання коштів, підтверджуючи як факт укладення договору та зміст умов договору, так і факт отримання боржником від кредитора певної грошової суми.
Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України.
Воєнний стан в Україні введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року та затверджений законом України "Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року.
Відповідно до п. 18 розділу «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позиція та висновки суду за результатами розгляду справи:
Вирішуючи справу суд враховує, що позивач на підтвердження своїх вимог надав розписку, складену відповідачем про те, що останній отримав в борг грошові кошти в розмірі 18 700,00 грн та зобов'язався їх повернути до 17.06.2024 року.
Оскільки сторони дійшли спільної згоди про те, що такі кошти будуть перебувати у користуванні відповідача певний час, про що склали відповідну розписку, зазначене підтверджує факт укладення договору позики між ними та його умови.
Таким чином відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кошти, яке має виконуватись належним чином.
З розписки, складеної 14.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_2 , взяв у ОСОБА_1 грошові кошти в борг в сумі 18 700,00 гривень.
Термін дії даного договору починається з моменту передачі позикодавцем позичальникові суми позики й закінчується повним погашенням боргу позичальником. На час пред'явлення позову борговий документ - розписка приєднана до матеріалів справи. Знаходження розписки у позивача та у матеріалах справи свідчить про невиконання відповідачем свого обов'язку про повернення боргу, а тому наявні підстави для стягнення боргу.
У зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання відповідач не виконав в повному обсязі, позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу 18 000,00 грн та інфляційні втрати в розмірі 2 544,97 та 3 % річних у сумі 822,23 грн.
Проте суд зауважує, що оскільки договір позики було укладено між сторонами 14.06.2024 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який до теперішнього часу не припинено і не скасовано, тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача відсотків визначених статтею 625 ЦК України в розмірі 3 367,2 грн, нарахованих за порушення зобов'язань не підлягають задоволенню
З огляду на вищевикладене суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Судові витрати:
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 7МЗК-В87Н-91Х4-УХМ1 від 15.07.2025 року про сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн.
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в розмірі 18 000,00 грн, з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог (84,24 %), а саме судового збору - 1 020,31 грн
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. ст. 526, 530, 533, 1046, 1047, 1049 ЦК України,ст.ст. 263-265, 280 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою - задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) грошові кошти в розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
Стягнути із ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень 31 (тридцять одна) копійка.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Ознайомитись з повним текстом судового рішення, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.
Апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до апеляційного суду Черкаської області або безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає як внутрішньо переміщена особа за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя: Є. П. Тептюк