Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/495/2026
28 квітня 2026 року місто Київ
справа №757/10692/23
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Балкової А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 -ОСОБА_2 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року, ухвалене під головуванням судді Литвинової І.В. у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , правонаступниками якого єОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , правонаступниками якого єОСОБА_4 , ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, встановлення факту окремого проживання, визнання майна особистою приватною власністю та стягнення компенсації, -
У березні 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Печерського районного суду міста Києва з позовом до відповідача про поділ майна подружжя та стягнення компенсації.
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про поділ спільного майна подружжя, встановлення факту окремого проживання, визнання майна особистою приватною власністюта стягнення компенсації.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 рокупозов ОСОБА_3 задоволено частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_3 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_3 на автомобіль марки «BMW F06/ 640і Gran Coupe», 2012 року виготовлення, VIN НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , компенсувати частину вартості автомобіля у розмірі 600 000, 00 грн ОСОБА_1 .
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_3 на 1/2 частку від суми грошових коштів, розміщених на банківських рахунках ОСОБА_1 в АТ «Перший Український Міжнародний Банк», що становить 9 670 948, 00 грн.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнути з ОСОБА_1 214 621 774, 00 грн, що становить 1/2 частку від вартості часток ОСОБА_1 у статутному капіталі ТОВ «КОМПРЕССОРС ІНТЕРНЕШНЛ», ТОВ «КОНСТРАКШН МАШИНЕРІ», ТОВ «ФОРКС» на користь ОСОБА_3 .
У задоволенні решти позовних вимог позивача за первісним позовом ОСОБА_3 відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя, встановлення факту окремого проживання подружжя, визнання майна особистою приватною власністю задоволено частково.
У порядку поділу спільного сумісного майна подружжя визнано право особистої приватної власності за ОСОБА_1 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією витягу із свідоцтва про смерть, виданого Республікою Болгарія 05 серпня 2025 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 березня 2026 року, яка занесена до протоколу судового засідання залучено до участі у справі правонаступників померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
16 січня 2026 року від представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 надійшла заява, в якій останній просив прийняти відмову позивача від позову, визнати нечинним рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року у справі №757/10692/23-ц та закрити провадження у справі.
Заяву обгрунтовував тим, що відмова від позову є процесуальним правом позивача, яке він здійснює на власний розсуд.
Представники позивача ОСОБА_3 підтримали заяву про відмову від позову та зазначили, що наслідки відмови від позову позивачу відомі та зрозумілі.
Представник правонаступника відповідача ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення заяви про відмову позивача від позову.
Представник правонаступника відповідача ОСОБА_5 щодо вирішення клопотання про відмову від позову ОСОБА_3 покладалася на розсуд суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши заяву про відмову від позову ОСОБА_3 , колегія суддів приходить до наступного висновку.
Пунктом 1 частини 2 статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Згідно вимог ст.373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 від позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , правонаступниками якого єОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації, рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації визнати нечинним та закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_3 .
Керуючись ст.ст.206, 255, 373 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
Заяву представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про відмову від позову ОСОБА_3 - задовольнити.
Прийняти відмову представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_7 від позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , правонаступниками якого є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації.
Рішення Печерського районного суду міста Києва від 13 грудня 2024 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації визнати нечинним.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , правонаступниками якого єОСОБА_4 , ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та стягнення компенсації - закрити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2026 року.
Головуючий:
Судді: