Справа № 562/560/26
"17" квітня 2026 р. Здолбунівський районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Шуляка А.С.
при секретарі Солдатовій О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Здолбунів цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Здолбунівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту реєстрації розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 , звернулася до суду із заявою про встановлення факту реєстрації розірвання шлюбу з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був зареєстрований 17.05.2013 року виконкомом Сонячнодолинської сільської ради м.Судака АРК, актовий запис № 2.
В обґрунтування своїх вимог заявник покликається на те, що 17 травня 2013 року між нею та ОСОБА_2 був укладений шлюб, який зареєстрований у виконкомі Сонячнодолинської сільської ради м.Судака АРК, актовий запис про шлюб №2. 10.04.2017 року шлюб між нею та ОСОБА_2 розірвано. Вказує, що розірвання шлюбу було зареєстровано 11 липня 2017 року у Судакському міському відділі РАЦС департаменту реєстації актів громадського стану міністерства юстиції РК, актовий запис про розірвання шлюбу №66. Зазначає, що шлюб розірвано з 12.05.2017 року на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу, виданим 10.10.2018 року Судакським міським відділом РАЦС департаменту реєстації актів громадського стану міністерства юстиції РК. На сьогоднішній день вона не може підтвердити факт розірвання шлюбу. У зв'язку з тим, що з 2014 року АР Крим окупована російською федерацією, доступ до реєстру актів цивільного стану відсутній, рішення суду про розірвання шлюбу отримати теж не має можливості. А тому, вона змушена звертатися до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту реєстрації розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, якою просила справу розглянути справу без її участі .
Представник заінтересованої особи Здолбунівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з'явився, в поданій до суду заяві, просить розглянути справу за відсутності представника заінтересованої особи.
Дослідивши письмові докази по справі, суд дійшов висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 , уклала 17 травня 2013 року шлюб з громадянином ОСОБА_2 та перебувала у шлюбі до 12.05.2017 року. Даний шлюб був зареєстрований у виконкомі Сонячнодолинської сільської ради м.Судака в Автономній Республіці Крим, актовий запис №2.
Як вбачається із копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 10 жовтня 2018 року, шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було розірвано про що відповідним органом на тимчасово окупованій території України було зроблено відповідний актовий запис за № 66 від 11.07.2017 року.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій визначається тимчасово окупованою територією.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.294 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
У відповідності до вимог ст. 293 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п.4 ч.1 ст. 315 ЦПК України - реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
Відповідно до розяснень, наданих в п. п. 1, 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Згідно ч.2 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 р. № 2398-УІ державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
Згідно ст.4 цього Закону органами державної реєстрації актів цивільного стану є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану; відділи державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану); виконавчі органи сільських, селищних і міських (крім міст обласного значення) рад.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (статті 77,78 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої статті 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими за змістом частини першої ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватися положеннями частини другої статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», норми якого стосуються тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, передбачено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту розірвання шлюбу на тимчасово окупованій території України, необхідно враховувати практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права (ч. 4 ст. 10 ЦПК).
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v. the Republic of Moldova and Russia", "Ilascu and Others v. Moldova and Russia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади.
Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Таким чином, документи, видані органами та установами, що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом із іншими доказами в їх сукупності та взаємозв'язку під час розгляду справи у порядку статті 263 ЦПК України.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту розірвання шлюбу для особи, метою якого є гарантування свого права на приватне та сімейне життя, що гарантоване ст. 8 Конвенції, за встановлених в судовому засіданні обставин, суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 293, 294, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву задовольнити.
Встановити факт розірвання шлюбу 12 травня 2017 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (уродженкою с.Копиткове Здобунівського району Рівненської області, громадянкою України) та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (уродженця с.Сонячна Долина, м.Судак Автономної Республіки Крим), який був зареєстрований 17 травня 2013 року у виконавчому комітеті Сонячнодолинської сільської ради м.Судака Автономної Республіки Крим, актовий запис №2, розірваний на підставі рішення суду про розірвання шлюбу мирового судді судового округу №85 Судакського судового району (міський округ Судак) Республіки Крим від 10.04.2017 року (актовий запис про розірвання шлюбу №66, складений 11.07.2017 року Судакським міським відділом реєстрації актів цивільного стану департаменту реєстрації актів цивільного стану міністерства юстиції Республіки Крим), після розірвання шлюбу прізвище дружині залишено ОСОБА_4 .
Рішення може бути оскарженим в Рівненський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається в Рівненський апеляційний суд через Здолбунівський районний суд Рівненської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя