Справа № 369/7791/26
Провадження № 1-кп/369/1712/26
іменем України
30.04.26 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження матеріали кримінального провадження відомості про яке 13 квітня 2026 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026116380000031 за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мокрець Київської області, маючого середньо-спеціальну освіту, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, -
установив:
ОСОБА_2 , згідно наказу Управління від 29.04.2016 № 52 о/с був призначений на посаду поліцейського групи охорони об'єктів та публічної безпеки Києво-Святошинського районного відділу, та згідно з наказом Управління від 24.04.2018 № 59 о/с, звільнений із служби в поліції (за власним бажанням). Також встановлено, що останньому 23.11.2016 видавалось службове посвідчення серії КОП № 002626, яке він здав при звільненні до відділу кадрового забезпечення Управління та у подальшому воно передано під підпис для списання та знищення. Перед звільненням з посади поліцейського групи охорони об'єктів та публічної безпеки Києво-Святошинського районного відділу у ОСОБА_2 виник злочинний умисел спрямований на підроблення офіційного документу, а саме службового посвідчення поліцейського УПО, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і яке надає права, з метою подальшого його використання. З метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_3 не пізніше 11:00 годині 12 квітня 2026 року, перебуваючи на території м. Вишневе Бучанського району Київської області, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, маючи прямий умисел на вчинення кримінального правопорушення, самостійно підробив, а саме відтворив матеріальну форму і зміст носія інформації - службове посвідчення поліцейського УПО серії КОП № 002626 видане 23.11.2016 Департаментом поліції охорони, яке є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України, за допомогою знакодрукуючого пристрою електрографічним способом друку, яке видається установою, яка має право видавати такі документи і який надає права, з метою його використання.
Таким чином, ОСОБА_2 , підробив вищевказане службове посвідчення поліцейського УПО, за допомогою знакодрукуючого пристрою електрографічним способом друку.
В подальшому, 12.04.2026, близько 11 години, перебуваючи за адресою: вул. Київська 1В м. Вишневе Бучанського району Київської області, ОСОБА_2 , був зупинений працівниками відділу поліції №1 Бучанського районного управління поліції ГУНП в Київської області, з метою перевірки документів, відповідно до ст. 32, 34 Закону України «Про Національну поліцію». Після чого, ОСОБА_2 надав працівнику поліції для перевірки службове посвідчення поліцейського УПО Бучанського РВ УПО у Київській області, діючи з метою реалізації свого протиправного умислу, направленого на використання завідомо підробленого документа - службового посвідчення поліцейського УПО серії КОП № 002626 виданого 23.11.2016 Департаментом поліції охорони, яке є міжрегіональним територіальним органом Національної поліції України та усвідомлюючи свої протиправні дії, вважаючи, що правоохоронець не запідозрить його у використанні завідомо підробленого документа, надав інспектору СРПП ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області, вказане службове посвідчення поліцейського УПО, тобто використав його з метою підтвердження своєї особи під час перевірки документів.
Відповідно до висновку судової технічної експертизи документів бланк службового посвідчення поліцейського УПО серії КОП № 002626, на ім'я ОСОБА_2 , виданого 23.11.2016, не відповідає за способами друку та спеціальними елементами захисту, аналогічним бланкам документів, що знаходяться в офіційному обігу на території України
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання та за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Положення ст. 12 КК України в сукупністю із санкціями ч.ч. 1,4 ст. 358 КК України свідчать, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків.
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.
Прокурор ОСОБА_4 враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені в результаті досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до ч. 1 ст. 302 КПК України, просить розглядати обвинувальний акт у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Судом встановлено, що у відповідності до ст. 302 КПК України до обвинувального акту додано заяву ОСОБА_2 складену в присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою вину у вчинені кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження та згоден на розгляд кримінального провадження у спрощеному провадженні.
Вказана позиція учасників провадження та факт того, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчинені кримінальних проступків, свідчить про наявність підстав для розгляду вказаного обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у відповідності до ч. 2 ст. 381 КПК України.
Згідно із ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Із заяви ОСОБА_2 , наданої в присутності захисника, судом встановлено, що обвинувачений беззаперечно визнає свою вину за ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України за описаних у формулюванні обвинувачення обставин, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Обвинуваченим не оспорюються встановлені органами досудового розслідування обставини щодо часу, дати, місця вчинення кримінальних правопорушень. Добровільність вказаного судом встановлено із змісту заяви обвинуваченого, складеної за участю захисника.
Враховуючи сукупність вказаного, а саме факт того, що обвинувачений та його захисник не оспорюють всі встановлені обставини кримінальних проступків, зазначених в обвинувальному акті, учасники судового провадження згодні з розглядом обвинувального акту без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без їх виклику, суд вважає за можливе здійснити розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, відповідно до положень ст. 381-382 КПК України.
Здійснивши розгляд справи у спрощеному провадженні, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши встановлені органом досудового розслідування обставини, позицію учасників судового провадження щодо цих обставин, висловлену з дотриманням вимог ст. 302 КПК України, встановивши, що учасники не оспорюють жодну із встановлених досудовим розслідуванням обставин, суд дійшов висновку про достатність даних для ухвалення вироку із визнанням обвинуваченого винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України.
На підставі вказаного, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.1 ст. 358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права, з метою використання та за ч.4 ст. 358 КК України, як використання завідомо підробленого документа.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд у відповідності із ст. ст. 65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що пом'якшують покарання та обтяжують покарання.
Згідно зі ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Обставиною, що пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Також суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 вчинив кримінальні правопорушення, які в силу вимог ст. 12 КК України відносяться до кримінальних проступків, а також враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання скарг на його поведінку не надходило, та вважає, що покаранням необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде покарання в межах санкцій статей обвинувачення у виді штрафу.
Остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_2 призначити із застосуванням вимог ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Процесуальні витрати відповідно до ст.ст. 118, 124, 126 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 373, 374, 375, 376, 381-382 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст. 358, ч.4 ст. 358 КК України і призначити йому покарання:
- за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень;
- за ч.1 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити остаточне покарання ОСОБА_2 у виді штрафу в розмірі 100 (ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) процесуальні витрати, на користь держави в сумі - 2674,20 грн (дві тисячі шістсот сімдесят чотири грн 20коп.).
Речові докази:
- бланк службового посвідчення поліцейського УПО серії КОП № 002626, на ім'я ОСОБА_2 , виданого 23.11.2016, яке зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1