Справа № 369/2728/21
Провадження № 2/369/606/26
Іменем України
16.04.2026 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі: головуючого судді Янченка А.В. при секретарі судового засідання Лисяк К.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивачів 1, 2, 3 Істоміної В.Л., третьої особи 1 ОСОБА_2 , представника третіх осіб 1, 2, 3 Моргуна Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві за правилами загального позовного провадження матеріали цивільної справи № 369/2728/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про укладення окремого договору найму, -
01.03.2021 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 ,, Вишнева міська рада, Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації про укладення окремого договору найму. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судових справ між суддями для одноособового розгляду вибрано головуючого суддю Волчко А.Я. та присвоєно унікальний номер справі 369/2728/21.
Ухвалою від 05.03.2021 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я., постановив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , Вишнева міська рада, Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації про укладення окремого договору найму.
Ухвалою від 18.10.2022 року суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Волчко А.Я. розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи: Моргун Д.М. про закриття провадження у справі у цивільній справі № 369/2728/21 постановив закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , Вишнева міська рада, Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації про укладення окремого договору найму.
Постановою Київського апеляційного суду від 12 січня 2023 року, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.07.2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 жовтня 2022 року скасовано. Справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Управління міським господарством" Вишневої міської ради, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , Вишнева міська рада, Служба у справах дітей Києво-Святошинської районної державної адміністрації про укладення окремого договору найму направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу про автоматизований розподіл судових справ між суддями від 24.01.2023 р. для одноособового розгляду обрано головуючого суддю Києво-Святошинського районного суду Київської області Янченко А.В., який ухвалою від 25.01.2023року прийняв справу № 369/2728/21 до свого провадження.
Ухвалою від 22 лютого 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалив відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 від імені яких діє адвокат Моргун Дмитро Миколайович.
Постановою від 12 липня 2023 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду касаційну скаргу подану від імені третіх осіб адвокатом Моргуном Дмитром Миколайовичем залишено без задоволення.
Ухвалою від 26.02.2024 року суддя Києво-Святошинський районний суд Київської області Янченко А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., позивача ОСОБА_1 , представника позивачів 1, 2, 3 Істоміної В.Л., третьої особи 1 ОСОБА_2 , представника третьої особи 1, 2, 3 Моргуна Д.М., постановив замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу у справах дітей та сім'ї Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області на Службу у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (Київська область, Бучанський район, с. Крюківщина, вул. Балукова, 10, каб. 9) у зв'язку з ліквідацією Києво-Святошинського району Київської області та перебування Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області в стані припинення відповідно до постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-IX "Про утворення та ліквідацію районів".
Ухвалою від 10.10.2024 року суддя Києво-Святошинський районний суд Київської області Янченко А.В., за участю секретаря судового засідання Безкоровайної М.Л., позивача ОСОБА_1 , представника позивачів 1, 2, 3 Істоміної В.Л., третьої особи 1 ОСОБА_2 , представника третьої особи 1, 2, 3 Моргуна Д.М., постановив клопотання представника позивачів адвоката Істоміної В.Л. задовольнити та замінити неналежного відповідача - Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради на належного відповідача - Вишневу міську раду Бучанського району Київської області (код ЄДРПОУ 04054628, 08132, Київська область, Бучанський район, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 29).
Ухвалою від 09.10.2025р. суддя Києво-Святошинський районний суд Київської області Янченко А.В., за участю секретаря судового засідання Лисяк К.О. позивача ОСОБА_1 , представника позивачів 1, 2, 3 Істоміної В.Л., третьої особи 1 ОСОБА_2 , представника третьої особи 1, 2, 3 Моргуна Д.М., постановив закрити підготовче провадження у справі № 369/2728/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про укладення окремого договору найму. Призначити справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 21 січня 2026 року на 10 год. 45 хв.
07.04.2026 року в судовому засідання Позивач та представник Позивачів 1, 2, 3 викладене в позовній заяві підтримали повністю та просили її задовольнити у повному обсязі.
Відповідач, та його представник не з'явилися у судове засідання про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Про причини своєї неявки не повідомили, заяв та клопотань не надавали. Також не з'явилися у судове засіданні і третя особа та її представник Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області. Про причини своєї неявки не повідомили, заяв та клопотань не надавали, про дату, час та місце його проведення повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
ОСОБА_2 третьою особою, яка не заявляють вимог щодо предмета спору, як і іншими третіми особами, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , які не заявляють вимог щодо предмета спору через свого представника адвоката Моргуна Д.М. викладене в позові спростовувалося та було заявлено про необхідність у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та надаючи оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, прийшов до наступних висновків.
Позивачі звернулися до суду з вимогою про зобов'язання укладення окремого договору найму Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, з ОСОБА_5 разом із ОСОБА_6 ; ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на приміщення 11 - житлова кімната 10,5 кв.м та приміщення 14 - житлова кімната - 28,0 кв.м на житлові кімнати площами 28,0 кв.м та 10,5 кв.м, в квартирі АДРЕСА_1 , а також з ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 - на інші ізольовані житлові кімнати в квартирі АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог Позивачі зазначають, що 07.12.2000року ОСОБА_2 отримано ордер № 000854 на квартиру АДРЕСА_2 . Рішенням Києво - Святошинського районного суду Київської обл. від 13.04.2016 р. шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано (справа № 369/2503/16-ц). Згідно довідки № 3431 від 08.07.2020р.виданій виконавчим комітетом Вишневої міської ради за адресою: АДРЕСА_3 зареєстровані та проживають ОСОБА_2 (власник особового рахунку) ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 ,
Позивачі зазначають, що квартира АДРЕСА_4 знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Вишневе, балансоутримувачем є Вишнева міська рада. Вказують, що Комунальним підприємством «Управління міським господарством» Вишневої міської ради, яка виступає орендодавцем укладено договір найму. Наймачем квартири є ОСОБА_2 позивачі та треті особи, що в ній зареєстровані та є членами сім'ї наймача. Позивач зазначають про наявність рівних прав та обов'язків щодо житла.
Крім того, вказують, що згідно технічного паспорту, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання технічної інвентаризації» 29.02.2016 р. зазначається, що загальна площа квартири АДРЕСА_4 складає 166,9 кв.м. Також позивачі зазначають про переобладнання ними квартири. При цьому, стверджують, що вчинено таке переобладнання за згодою відповідального квартиронаймача ОСОБА_2 .
Підставою для подання позову, вказаною позивачами, є несправедливий на їхню думку порядок користування квартирою, який породжує постійні сварки між мешканцями вказаної квартири. Зазначають, що фактично в квартирі проживають дві сім'ї, які розподілилися поверхнево, а саме, позивачі проживають на другому поверсі, а треті особи на першому. Вказують, що третіми особами збудовано нову стіну, а також заблоковано доступ приладів обліку води. Зазначають, що не мають можливості користуватися холодним та гарячим водопостачанням.
У зв'язку з викладеним обставинами, ОСОБА_5 зверталася до Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради з проханням укласти окремий договір найму з нею. Комунальним підприємством «Управління міським господарством» Вишневої міської ради відмовлено у задоволені такого прохання та зазначено, що договір найму не може укладатися без згоди всіх повнолітніх членів сім'ї наймача, а тому необхідно звертатися до суду.
Таким чином, як зазначають позивачі, оскільки іншим чином укласти окремий договір найму не можливо вони вимушені звертатися до суду.
Відповідачі зазначили, що не мають на своєму балансі вказаного майна, а саме, квартира АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим не вважають себе належним відповідачем по вказаним правовідносинам.
Треті особи, подали свої заперечення проти позовних вимог та зазначили, що викладені позивачами позовні вимоги є такими, що суперечать нормам чинного законодавства України, грубо порушують всі конституційні права на житло (квартира АДРЕСА_1 третіх осіб 1,2,3 в т.ч. відносно інтересів ОСОБА_9 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). і саме тому треті особи заперечують проти вказаних позовних вимог в повному обсязі. Зокрема, треті особи зазначили наступне.
У вересні 2000 року житловою комісією Державного комітету у справах охорони державного кордону України було прийнято рішення про виділення п'ятикімнатної квартири за АДРЕСА_1 ОСОБА_2 , на його сім'ю із 5 осіб, а саме, ОСОБА_5 , на той час ще дружина, дочка ОСОБА_10 , 1978р.н (після шлюбу ОСОБА_11 , дочка ОСОБА_12 , 1983 р.н.( після шлюбу ОСОБА_13 ), а також дочка дружини ОСОБА_14 ,1988р.н.( після шлюбу ОСОБА_15 ). Вказане рішення реалізовано виконавчим комітетом Вишневої міської ради, а саме, рішення виконавчого комітету Вишневої міської ради від 24 жовтня 2000 року № 84/3 ОСОБА_2 була надана 5-ти кімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 131,2 кв.м. на склад сім'ї. Ордер № 000854 на вказану 5-ти кімнатну квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2 отримав 07.12.2000 року.
Зазначають також, що балансоутримувачем квартири не є ні Вишнева міська рада, ні Комунальне підприємством «Управління міським господарством» Вишневої міської ради, оскільки як вказано вище квартиру було викуплено Державним комітетом у справах охорони державного кордону України для свого службовця тобто квартира має статус - службове житло. Що є підставою для відмови у позові.
Зокрема, треті особи звертають увагу на те, що вказане питання, а саме, порядок користування та укладення окремого договору найму вже розглядалося Києво-Святошинським районним судом Київської області щодо тих же сторін та за тих же підстав. Зазначене рішення ухвалою Апеляційного суду Київської області від 27.09.2017 року у справі №369/3551/16-ц залишено без змін. Так, рішенням від 21.04.2016 р. у цивільній справі №369/3551/16-ц Києво-Святошинським районним судом Київської області у задоволенні позову було відмовлено. При цьому, як зазначають треті особи, судом вказано, що загальна площа квартири в багатоквартирному житловому будинку фактично складає 166,9 кв. м., а житлова площа складає 89,5 кв. м. При проведенні технічної інвентаризації виявлена наявність самочинного переобладнання квартири, про що в технічному паспорті проставлений штамп встановленого зразка. Під час самочинного переобладнання (без відповідного дозволу) житлова площа однієї з житлових кімнат зменшилась за рахунок монтажу перегородок та улаштування допоміжних приміщень. Суд констатував, що переобладнання ізольованих квартир у комунальні не передбачено чинним законодавством України. Саме рішенням у справі №369/3551/16-ц встановлено відсутність погодження на зазначене перепланування, як ОСОБА_2 , так і органами місцевого самоврядування, в установленому законодавством порядку. Даний факт, на думку третіх осіб, також свідчить про безпідставність позовних вимог.
Водночас, треті особи зазначають, що вказані переобладнання погіршили життєві умови та створили несправедливий на їхню думку порядок користування квартирою, який породжує постійні сварки між мешканцями вказаної квартири. Зазначають, що фактично в квартирі проживають дві сім'ї, які розподілилися поверхнево, а саме, позивачі проживають на другому поверсі, а вони на першому. Вказують, що вимушені були збудувати нову стіну, у зв'язку з тим, що переобладнаннями ОСОБА_2 втратив ізольованість приміщення і його кімната стала прохідною. Зокрема зауважують, що оплата позивачами користування холодним та гарячим водопостачанням здійснюється із запізненням, не дивлячись на постійне проживання та користування водою. Водночас, вказують на те, що доступ на другий поверх, де мешкають позивачі, мешканцям першого поверху закритий. Вхід на поверх позивачі перекрили дверима, які замикають на замок. Дубліката ключів треті особи не отримували не дивлячись на запити про це. При цьому, вказують, що всі повнолітні члени сім'ї ОСОБА_2 , як відповідального квартиронаймача, не давали згоди на окремий договір найму та вважають, що позивачі своїми діями порушують їх права. Вказані обставини, як вважають треті особи, навпаки свідчать про намагання позивачів вирішити спірні питання не у спосіб встановлений законодавством, тобто має на думку третіх осіб, місце, завуалювання порушень законодавства вчинених позивачами у спосіб захисту.
Крім того, треті особи зазначили, що згідно даних з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.04.2016року на ім'я ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 49,7 кв.м,, що розташована у Білогородці Бучанського (колишнього Києво-Святошинського) району Київської області.
Виходячи з викладених обставин треті особи вважають, що позов в повному обсязі не підлягає до задоволення, як безпідставний та необґрунтований.
Оцінивши доводи, викладені в позовній заяві, дослідивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає вимоги позовної заяви такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, у порядку зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного); (п. 2 ч. 2 ст. 19 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ч.4 ст.10 ЦПК України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї.
Судом констатується, що основною метою правосуддя, як зазначено Європейським судом з прав людини є перш за все, задоволення інтересів сторони та забезпечення справедливості, як про це зазначено у § 30 справи Niderost-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії). Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ч.ч.1,2 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Частиною 1 статті 79 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).
Відповідно до ч.2 ст.80 ЦПК України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Крім того,ч.1ст.89 ЦПК України визначає суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно ч. 2 ст. 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. При цьому, відповідно до вимог ч.3 ст.89 ЦПК України суд надає оцінку, як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи надані позивачами докази, судом встановлено, що відповідно до відповіді Вишневої міської ради (№ 3/02-2239 від 09.07.2024р.), що квартира, АДРЕСА_1 не належить до житлового фонду Вишневої міської ради або Вишневої міської територіальної громади, а також не перебуває у неї на балансі.
Крім того, матеріали справи містять відповідь Фонду державного майна України, який також вказав про неналежність спірної квартири до майна на яке розповсюджуються його повноваження.
Таким чином, позивачами не визначено належного відповідача. Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України, що й було здійснено судом в даному провадженні. Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Проте, заміна одного відповідача на іншого за клопотанням позивачів не призвела до появи належного відповідача.
Встановлення належності відповідачів й обґрунтування позову є обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (п. 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).
Натомість, за результатами розгляду належного відповідача не було встановлено.
Пред'явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові. Відмова в задоволенні позову з підстав неналежного суб'єктного складу, не перешкоджає повторному зверненню до суду із позовом до належних відповідачів.
Поряд з цим, суд бере до уваги, що житлове приміщення (квартира, АДРЕСА_1 ) надана ОСОБА_2 , як військовослужбовцю житловою комісією Державного комітету у справах охорони державного кордону України та викупалася для нього та фактично має статус службового житла.
Відповідно до ст.118 ЖК України від 30 червня 1983 р. № 5464-X, чинного на момент початку правовідносин сторін та на дату подання позову, службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв'язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Жиле приміщення включається до числа службових рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті ради. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири. При цьому, ч.1ст.119 ЖК України визначено, що перелік категорій робітників, яким може бути надано службові жилі приміщення, встановлюється законодавством України. Згідно із п.43 Постановою Ради Міністрів Української РСР № 37 від 4 лютого 1988р. «Про службові жилі приміщення», чинного на момент початку правовідносин та на момент подання позову, визначено військовослужбовців Державної прикордонної служби такою категорією до одержання ними постійного жилого приміщення.
Судом констатується, що згідно п.5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР № 37 від 4 лютого 1988 р., чинного на момент початку правовідносин та на момент подання позову, облік службових жилих приміщень у всіх будинках, незалежно від їх належності, здійснюється у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, яка прийняла рішення про включення жилого приміщення до числа службових.
Враховуючи відповідь Відповідача, що житлові приміщення, які є предметом розгляду, квартира, АДРЕСА_1 не перебувають на обліку у Вишневої міської ради та у Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради, Судом констатується обов'язковість, відповідно до абз.2 п.5 Положення про порядок надання службових жилих приміщень облік службових жилих приміщень в журналі обліку службових жилих приміщень. Підтвердженням обов'язковості обліку є і абз.3 п.5 який зобов'язує вести оперативний облік належних їм службових жилих приміщень також відповідні підприємства, установи, організації. Зокрема абз. 3 п. 6 Положення про порядок надання службових жилих приміщень визначає, що про виключення жилого приміщення з числа службових у журналі обліку службових жилих приміщень робиться відповідна відмітка.
Предметом судового розгляду не є встановлення статусу квартири, АДРЕСА_1 . Суд звертає увагу учасників справи на те, що вказане житлове приміщення не перебуває у власності сторін спору. Має місце лише користування ним на певних правових підставах.
В якості підстави звернення до суду сторона позивачів вказувала на несправедливий, на їхню думку порядок користування квартирою, який породжує постійні сварки між мешканцями вказаної квартири.
З даного приводу суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Водночас, ч. 5 ст. 82 ЦПК України визначає, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Станом на момент винесення рішення суду не було надано інших обставин в порівнянні з встановленими у справі № 369/3551/16-ц.
При цьому суд враховує, що Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року у даній справі зазначено, що реалізація права учасників спірних правовідносин на звернення до суду з позовом з урахування збільшення їх складу та виникнення нових обставин після вирішення попередньої справи є правомірним.
Таким чином, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вказано на те, що суду необхідно враховувати рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 квітня 2017 року у справі № 369/3551/16-ц з врахуванням збільшення суб'єктивного складу учасників сторін та виникнення нових обставин.
Враховуючи зазначене суд констатує, що позивачем є ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , тобто батько обох дітей, а також позивачкою є ОСОБА_6 мати дітей. При цьому, як встановлено судом ОСОБА_1 має право власності на квартиру загальною площею 49,7 кв.м,, що розташована у Білогородці Києво-Святошинському районі Київської області, тобто має змогу забезпечити дітей нормальними умовами проживання. Водночас, суд зауважує, що згідно п.5 Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 р. «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» яка була чинна на дату подання позову зазначається, що батьки або інші законні представники зобов'язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. При цьому, п.7. Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 р. «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. Відповідно до абз.3 п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 207 від 2 березня 2016 р. «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру» реєстрація місця проживання новонародженої дитини може здійснюватися також через органи соціального захисту населення на підставі даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.
Станом на день винесення рішення набрала законної сили Постанова Кабінету Міністрів України №265 від 7 лютого 2022 р. «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» згідно п.14 якої дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання батьків або інших законних представників чи одного з них без їх згоди. Зокрема, як зазначається п. 15. Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 7 лютого 2022 р. «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» дитина віком від 14 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж задеклароване/зареєстроване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них. У разі декларування місця проживання у гуртожитку на період здобуття освіти така згода не надається. Водночас, як регламентується п.16. Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 7 лютого 2022 р. «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» місце проживання дитини віком до 14 років може бути задекларовано за адресою місця проживання одного з батьків або інших законних представників, зокрема одночасно із зняттям з попереднього задекларованого/зареєстрованого місця проживання, за декларацією, поданою одним з її батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників дитини. При цьому, як встановлено п.17. Постанови Кабінету Міністрів України №265 від 7 лютого 2022 р. «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» згода іншого з батьків або законних представників дитини підтверджується електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Враховуючи, що питання проживання дітей не було предметом розгляду суд не може за своєю ініціативою його вирішувати. Проте, виходячи із захисту інтересів дітей зауважив про наявність можливості у позивачів забезпечити проживання дітей без порушення їх прав та з врахуванням інтересів дітей. Зокрема, суд зауважує, що згідно з ч.1ст.160 СК України, Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Виснуючи зазначене, суд констатує відсутність, у контексті сформованих позовних вимог, порушення прав позивачів та інтересів дітей, а також недоведеність обставин, якими обумовлені позовні вимоги. Зокрема, суд зауважує, що позивачі не сформували позовні вимоги належним чином у зв'язку з чим обрали неналежний спосіб захисту. При цьому, позивачі пред'явили позов до неналежного складу відповідачів, що є самостійною підставою для відмови в позові.
Водночас, відмова в задоволенні позову з вказаних підстав (неналежного суб'єктного складу), не перешкоджає зверненню до суду із позовом до належних відповідачів.
Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог повністю витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на позивачів.
Керуючись ст.ст. 141,258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах малолітніх: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, треті особи, які не заявляють вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 в своїх інтересах та в інтересах малолітнього ОСОБА_9 , Служба у справах дітей та сім'ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про укладення окремого договору найму - відмовити повністю.
Витрати по сплаті судового збору покласти на позивачів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено: 30.04.2026 року.
Суддя А.В. Янченко