Справа №766/972/26
Пров. №2/766/7667/26
29 квітня 2026 року м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області в складі:
головуючого судді Хайдарової І.О.,
секретар судового засідання Валігурський Б.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу,
І. Виклад позиції позивача.
28.01.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений 25 березня 2015 року між нею та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Цюрупинського районного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №35.
В обґрунтування позову вказала, що 25.03.2015 року було зареєстровано шлюб між нею та відповідачем ОСОБА_2 . Від шлюбу мають малолітню дитину сина ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Спільне життя не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та обов'язки, з огляду на що подальше збереження сім'ї є неможливим. Проживають окремо, спільного господарства не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, кожен з подружжя живе окремим життям.
ІІ. Виклад позиції відповідача.
05.03.2026 року відповідачем через Електронний суд подано відзив на позов, у якому просив здійснити перехід із спрощеного позовного провадження до загального позовного провадження, призначивши справу до розгляду за правилами загального позовного провадження з викликом сторін; врахувати викладені у відзиві заперечення та обставини, що стосуються сімейного життя сторін, забезпечення найкращих інтересів малолітньої дитини, а також фактичних умов її проживання та виховання. Вказав, що позовна заява містить обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, однак у належний спосіб не відображені у заявлених позовних вимогах та фактично залишені поза належною правовою оцінкою. Зокрема, у тексті позову Позивач зазначає, що малолітній син сторін проживає та буде проживати разом із батьком, що фактично свідчить про відсутність спору щодо виховання дитини, її місця проживання та утримання. Разом із тим у прохальній частині позовної заяви відповідна вимога щодо визначення місця проживання дитини відсутня. Відповідач вважає, що за наявності малолітньої дитини розгляд справи не може зводитися виключно до формального припинення шлюбних відносин без належного врахування обставин її проживання, стабільності життєвого середовища та забезпечення її найкращих інтересів. Враховуючи вищевикладене, вважає за необхідне викласти обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Сторони разом із сином проживали на території лівобережної частини Херсонської області (Херсонський район, м. Олешки, вул. Житлоселище, буд. 118), яке опинилося під тимчасовою окупацією. З метою забезпечення безпеки та збереження життя дитини сім'я була вимушена залишити місце постійного проживання та переїхати до Волинської області. Після переміщення сторони певний час проживали разом. В подальшому в серпні 2024 Позивач самостійно прийняла рішення виїхати до Республіки Польща, де наразі проживає. Увесь цей час малолітній син постійно та безперервно проживає разом із батьком (відповідачем). Фактичне проживання дитини з батьком має тривалий, усталений та безперервний характер. У тексті позовної заяви Позивач прямо зазначає, що дитина проживає та буде проживати разом із батьком. Таким чином, Позивач визнає: тривале проживання дитини з Відповідачем; відсутність спору щодо фактичного місця проживання на даний час. Водночас у прохальній частині позову вимога щодо визначення місця проживання дитини відсутня. Фактично питання, яке безпосередньо стосується життєвих інтересів малолітнього, залишено поза межами процесуальної оцінки. Вважає, що за наявності малолітньої дитини розгляд справи не може зводитися виключно до формального припинення шлюбу, особливо з урахуванням тривалого періоду проживання дитини з одним із батьків після вимушеного переміщення з тимчасово окупованої території.
ІІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.02.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 31.03.2026 року у задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність.
Відповідач в судове засідання повторно не прибув, в матеріалах справи наявний відзив.
За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІV. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
25 березня 2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Цюрупинського районного управління юстиції у Херсонській області, актовий запис №35, прізвище дружини після реєстрації шлюбу ОСОБА_5 , що підтверджено копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 25.03.2015 року.
Від подружніх відносин сторони мають малолітню дитину ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено актовим записом про народження №166 від 08.07.2015 року, сформованим через Державний сервіс «Дія».
Судом встановлено, що шлюбні стосунки між подружжям припинені, подружжя проживають окремо, ведуть окреме господарство, не мають наміру на подальше збереження сім'ї. За таких обставин збереження сім'ї між подружжям неможливо. Майнового спору на час розгляду справи судом немає.
V. Оцінка Суду.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст. 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
У відповідності до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Сторони тривалий час проживають окремо, за час подружнього життя з'ясувалося, що сторони мають різні погляди на життя, шлюб та інші цінності, виявилась несумісність їх характерів, через наявність цього шлюбу, що має формальний характер.
Враховуючи те, що однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу, суд вважає, що у зв'язку з відсутністю вільної згоди позивачки на продовження шлюбу, подальше збереження шлюбу суперечить її інтересам, а також принципу добровільності шлюбу, у зв'язку з чим, є неможливим.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Відповідачем жодних заперечень з приводу розірвання шлюбу не висловлено, всі заперечення зводились лише до того, що позивачкою не заявлено вимогу про визначення місця проживання дитини з батьком. В той же час, судом відповідачу роз'яснено ухвалою суду від 31.03.2026 року про неможливість розгляду вказаних вимог разом із вимогами про розірвання шлюбу та того, що він не позбавлений можливості окремого звернення з вимогами в разі наявності спору.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що між сторонами склалися відносини, при яких збереження сім'ї неможливо, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, як це передбачено ст. 112 СК України, тому шлюб між сторонами носить формальний характер і підлягає розірванню.
Особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право за статтею 113 СК України після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Сторонами не заявлено про зміну їх прізвищ, а тому суд вважає можливим залишити без змін після розірвання шлюбу прізвища сторін.
VІ. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VІI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частинами 1, 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачкою не заявлено про розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 83, 89, 141, 247, 258-259, 263-265, 274-284, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 25 березня 2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Цюрупинського районного управління юстиції у Херсонській області, між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №35, що мають малолітню дитину - розірвати.
Після розірвання шлюбу, прізвища сторін залишити без змін.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 .
Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 29.04.2026 року.
СуддяІ. О. Хайдарова