Справа№ 583/1734/26
2-а/583/18/26
01 травня 2026 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого - судді Ярошенко Т.О.
з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Короткий зміст позовних вимог.
Представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 25.03.2026 року ОСОБА_1 отримав рекомендований лист, в якому йому надійшли супровідний лист від 20.03.2026 року та постанова №R434765 від 20.03.2026 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . В оскаржуваній постанові №R434765 зазначено, що 07.03.2026 о 12 год. 50 хв. встановлено факт неявки ОСОБА_1 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 на визначену дату 08.01.2026року на 14 год. В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 допустив порушення вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинене в особливий період. Вказаною постановою визнано позивача винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено штраф у сумі 17000 гривень. З постановою позивач не погоджується, оскільки 26.11.2025 року отримав відстрочку від призову на військову службу. 22.12.2025 позивача було знято з розшуку. 02.02.2026 було продовжено відстрочку від призову на військову службу. Позивач повідомив працівника ІНФОРМАЦІЯ_3 , що 08.01.2026 року не міг прибути до ІНФОРМАЦІЯ_3 , так як 07.01.2026 року його мати ОСОБА_3 отримала закритий перелом правого наколінника. У зв'язку з тим, що батько позивача являється інвалідом першої групи та є лежачим хворим, який потребує постійного стороннього догляду та у зв'язку з тим, що мати також травмувалася, у позивача виникли несподівані додаткові навантаження, а саме, догляд за матір'ю. Позивач вважає оскаржувану постанову №R434765 від 20.03.2026 року неправомірною, так як при її винесені не враховано наявність у позивача відстрочки від призову на військову службу та крім того не враховано поважність причин не прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 08.01.2026 року, а саме, 08.01.2026 року позивач перебував весь час поруч з матір'ю та надавав їй допомогу в обслуговуванні. На підставі вищевикладеного просить скасувати постанову №R434765 від 20.03.2026 року по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень; закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Процесуальні дії в справі та аргументи сторін.
Ухвалою Охтирського міськрайонного суду від 22.04.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Відповідачу направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі та встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та пояснень не пізніше 01.05.2026. Зазначені документи з урахуванням особливостей провадження у вказаній категорії справ відповідно до положень ст. 286 КАС України (десять днів строк розгляду) вручені відповідачу в установленому законом порядку, про що в матеріалах справи мається підтвердження.
Від ІНФОРМАЦІЯ_1 відзиву в установлений законом строк чи інших заяв не надійшло.
За таких обставин суд розглядає справу на підставі наявних у справі матеріалів.
При звернунні до суду представник позивача просив розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні з викликом сторін, однак суд вважає за можливе розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 12 КАС України передбачається, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
В розумінні ст. 257, ст. 263 ч.1 п. 2 КАС України вказана справа є незначної складності, може розглядатися в спрощеному позовному провадженні, з урахуванням положень ст. 286 КАС України, в якій визначено, що вказаної категорії справи вирішуються судом протягом десяти днів з дня відкриття провадження в справі, сторони письмово виклали свої обґрунтування, а тому суд дійшов висновку про подальший розгляд справи без виклику сторін.
Положеннями ч. 5 ст. 262 КАС України визначено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої зі сторін про інше.
Оскільки, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи з викликом сторін, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, сторони не подали клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, учасники не заперечували проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а тому у відповідності до положень ст. ст. 4, 257, 260, 262 КАС України розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного (письмового) провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі наявних матеріалів справи.
Згідно із ст. 10 КАС України розгляд справ в адміністративних судах проводиться відкрито, крім випадків, визначених цим Кодексом, в розумінні ст. 4, ст. 262 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. У такому випадку судове засідання не проводиться, а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 251 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
З огляду на те, що згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.
Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд проаналізував матеріали справи, дослідивши письмові докази, дійшов наступного висновку.
Фактичні обставини справи та мотиви суду.
Встановлено, що 07.03.2026 року помічником начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 складено протокол стосовно ОСОБА_1 про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно якого 07.03.2026 року о 12 год 20 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 встановлено факт неявки ОСОБА_1 за викликом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 на визначену дату 08.01.2026 на 14 год для уточнення даних №6204337, без поважних причин у зв'язку з мобілізацією, що є порушенням вимог ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» вчинене в особливий період (а.с.7-8).
У графі пояснення до вказаного протоколу ОСОБА_1 вказав, що він не отримував повістку, хоча самостійно з'являвся неодноразово до ТЦК.
20.03.2026 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було винесено постанову № R434765 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн (а.с.5).
В обґрунтування свого позову представник позивача додав копію свідоцтва про народження ОСОБА_1 , в графі батьки якого зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.9), довідку відділу з питань державної реєстрації Охтирської міської ради від 28.02.2025 за № 15-16/662 щодо надання інформації про кількість зареєстрованих осіб (а.с.9, зворот), витяг з мобільного додатку «Дія» (а.с.10), довідку Охтирської філії Сумського обласного центру зайнятості від 26.02.2025 року за № 331 (а.с.10 зворот), консультативний висновок спеціаліста КНП ОМР «Охтирська центральна районна лікарня» від 07.01.2026, пенсійне посвідчення ОСОБА_3 (а.с.11 зворот), довідку до акту огляду медико-соціальною експертною комісією №490772 (а.с.13 зворот,14), посвідчення інваліда 1 групи ОСОБА_4 (а.с.14 зворот). Вказаними документами позивач підтверджує поважність причин неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вирішуючи питання наявності складу адміністративного правопорушення в діях позивача, а також даючи оцінку правомірності прийнятого відповідачем за оскаржуваною постановою рішення, суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно із ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до положень КУпАП вищевказані обставини встановлюються на підставі доказів.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КУпАП оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», який також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначено Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
За приписами ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Згідно з абз.1 п.34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (в редакції, чинній з 29.06.2024 згідно з постановою КМУ № 747 від 25.06.2024), повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.
Згідно з абз.2, 3 п.34 Порядку (в редакції, чинній з 27.08.2024 згідно з постановою КМУ № 951 від 16.08.2024) у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних.
У разі не уточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
Згідно з пп.2 п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до статей 17, 65 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту) (частина 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»).
Адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено статтею 210-1 КУпАП.
Згідно частин 1, 3 статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як визначено ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно ст.1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, 25.02.2022 Президентом України видано Указ «Про загальну мобілізацію» № 69/2022, строки якого неодноразового продовжувалась.
Саме з періоду оголошення Президентом України рішення про мобілізацію законодавець пов'язує настання особливого періоду під час якого громадянами України зобов'язуються виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.
Як встановлено судом з матеріалів справи, ОСОБА_1 не отримував повістки та не був обізнаний про те, що вказану повістку було направлено на його адресу. Вказана обставина відповідачем не спростована, відзиву не надано суду.
Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів належного сповіщення позивача ОСОБА_1 про необхідність прибуття до 08.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , що дає підстави для висновку про відсутність у відповідача належних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Суд констатує, що начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 при розгляді протоколу про накладення адміністративного стягнення безпідставно не враховано ту обставину, що ОСОБА_1 не був повідомлений в установленому законом порядку про необхідність прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , а розгляд справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 проведено формально та незаконно накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн.
Наведене дає суду підстави стверджувати, що оскаржувана постанова винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 за ст. 210-1 ч. 3 КУпАП щодо ОСОБА_1 протиправно, без врахування всіх фактичних обставин справи, а тому підлягає скасуванню.
При цьому суд не перевіряє твердження представника позивача про те, що ОСОБА_1 має відстрочку від призову, оскільки в даному випадку суд встановив порушення ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , а саме відсутність належного сповіщення позивача про необхідність прибуття до 08.01.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Висновок суду.
Таким чином, оцінюючи надані в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, перевіряючи чи прийнято відповідачем постанову обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно, суд приходить до висновку, оскільки відповідачем належним чином не доведено належними і допустимими доказами факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не доведено правомірність прийнятого відповідачем рішення, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність скасування постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Щодо судових витрат.
Відповідно до частин першої та третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань установи відповідача.
Керуючись ст. ст. 247, 251, 280, 283 КУпАП, ст. ст. 2,4, 6, 9,10,12, 72-77, 90,139, 229, 242-246, 286 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 20.03.2026 року № R434765 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн., закрити провадження в справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 665,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складено 01.05.2026 року.
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (юридична адреса АДРЕСА_2 , код ЄРДПОУ НОМЕР_2 ).
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Т.О. Ярошенко