Справа № 583/4393/24
1-кп/583/67/26
"30" квітня 2026 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
його представника ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовомузасіданні в залі суду в місті Охтирка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024200460000608 від 08.07.2024 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка, Сумської області, що має повну загальну середня освіту, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 року за ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 186, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 357, ч. 3 ст. 357 до покарання у вигляді чотирьох років обмеження волі,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
установив:
06.07.2024 приблизно о 17.00 год. ОСОБА_5 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість за скоєння умисних корисливих злочинів, перебуваючи в урочищі «Ківшар» поблизу річки Ворскла на території Охтирської міської об'єднаної територіальної громади в районі так званого «старого мосту», переслідуючи корисливу мету незаконного збагачення, діючи відкрито, повторно, застосував щодо потерпілого ОСОБА_7 фізичне насильство, що не є небезпечним для його життя та здоров'я, а саме, завдав останньому удар кулаком в область правого ока потерпілого, спричинивши таким чином ОСОБА_7 фізичного болю та легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я.
Після цього ОСОБА_5 , керуючись корисливим мотивом заволодів золотим перснем потерпілого, який до цього знаходився на середньому пальці правої руки останнього, а саме перснем вагою 5,64 г., 585 проби, 22 розміру, який потерпілий придбав 03.06.2024 в магазині «Столична ювелірна фабрика» по вул. Шевченка, 3, в м. Охтирка за ціною 20304 грн. та у подальшому, реалізуючи корисливу мету розпорядився ним у своїх корисливих цілях, завдавши таким чином потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди у сумі 20100 грн. 96 коп., що складає вартість викраденого золотого персня станом на 06.07.2024.
Такі дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав, пояснивши, що 06.07.2024 він разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 відпочивали на річці Ворскла в районі так званого «старого мосту», вживали алкогольні напої. Із собою взяли 3-4 пляшки горілки по 0,5 л, за вечір випили приблизно дві пляшки, ОСОБА_10 знаходився у середньому стані алкогольного сп'яніння, сам обвинувачений випив приблизно 200 г горілки. Сиділи вони у центрі пляжу, там було багато людей. Неподалік від них відпочивав потерпілий ОСОБА_11 з товаришем ОСОБА_12 подальшому між ОСОБА_13 та ОСОБА_8 виник конфлікт, у результаті якого ОСОБА_8 побив ОСОБА_14 , і останній поїхав додому. Після цього чи ОСОБА_8 , чи ОСОБА_9 покликали потерпілого ОСОБА_7 приєднатися до них, на що ОСОБА_11 погодився. В той час потерпілий вже був у стані сильного алкогольного сп'яніння та ще продовжив вживати алкогольні напої. Згодом між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почалася словесна перепалка, після чого ОСОБА_8 ударив потерпілого ОСОБА_7 правою ногою в голову, в результаті чого той упав та втратив свідомість. Обвинувачений намагався зупинити ОСОБА_8 , сказав, що вже має судимість та йому не потрібні конфлікти, але ОСОБА_8 продовжував бити потерпілого руками, а ОСОБА_5 у цей час сидів на своєму місці біля палатки. Після цього ОСОБА_8 з ОСОБА_9 повели потерпілого в кущі. Коли вони повернулися, потерпілий ОСОБА_7 був у крові, сів на велосипед і поїхав, а у ОСОБА_8 на руці був золотий перстень. Після того вони усі разом продовжили випивати, а приблизно о 20-21 годині обвинувачений поїхав додому, а ОСОБА_10 з ОСОБА_9 залишилися на ночівлю біля річки. Вранці 07.07.2024 обвинувачений ОСОБА_5 повернувся до хлопців: ОСОБА_15 та ОСОБА_16 та разом вони поїхали на таксі у ломбард. У таксі перстень був у ОСОБА_17 ломбарді ОСОБА_8 заклав золотий перстень і поділив отримані за нього гроші між ними: 3000 грн. віддав ОСОБА_5 , 3000 грн. - ОСОБА_9 , а решту забрав собі. На прохання ОСОБА_15 у ломбарді обвинувачений передав грошові кошти у сумі 3000,00 грн ОСОБА_18 .
Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом наступними доказами.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 повідомив, що є військовослужбовцем, події того дня пам'ятає погано, так як переніс кілька контузій. Зазначив, що 06.07.2024 приїхав з товаришем ОСОБА_19 на річку в районі старого мосту в м. Охтирка, з собою взяли пиво та горілку. ОСОБА_20 вже був на підпитку, вони випили ще по 50 г пива. Після цього підійшла компанія з трьох хлопців, сіли неподалік. У них була палатка, дрова. ОСОБА_21 почав до них чіплятися та хлопці сказали його забрати. Коли товариш поїхав звідти, хлопець у кепці запросив потерпілого до своєї компанії, на що ОСОБА_7 погодився та продовжив з ними вживати алкогольні напої. У цій компанії був обвинувачений ОСОБА_22 , він був одягнений у шорти, без футболки. Ще один з хлопців, «повненький», був у чорній футболці та спортивних штанах, третій - у кепці.
Надаючи показання потерпілий спочатку зазначив, що сидів навприсядки та перший раз його вдарили з боку і він не бачив хто саме, після першого удару втратив свідомість та коли прийшов до тями, тоді його вдарив обвинувачений рукою в обличчя під праве око.
Продовжуючи надавати покази потерпілий повідомив, що спочатку його вдарив ногою хлопець у чорній футболці, потім обвинувачений рукою і потім хтось сказав віддати перстень.
Далі потерпілий повідомив, що під час вживання алкогольних напоїв сидів навприсядки, навпроти нього хлопець у кепці, обвинувачений та ОСОБА_10 стояли з боку. Хлопець у чорній футболці вдарив його ногою у обличчя під праве око, після чого потекла кров, другий раз ударив під праве око кулаком обвинувачений та після другого удару він втратив свідомість. Після цього хлопець у кепці наказав віддати перстень, сказав: «ми і так його заберемо». До цього цікавилися, чи золотий у нього перстень. Потерпілий ОСОБА_7 змушений був віддати свій золотий перстень, передав його хлопцю у кепці. Після цього пішов додому, а на наступний день звернувся до поліції із заявою про злочин та зняв побої. Каблучку купив приблизно за два тижні до події за 20 000 грн. у магазині «Портал». До цього часу ніхто йому шкоду не відшкодував, вибачення не просив.
Також зазначив, що його товаришу ОСОБА_23 того дня ніхто тілесних ушкоджень не завдавав. На його переконання хлопці діяли узгоджено, так як ніхто з них не намагався припинити протиправні дії.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що 06.07.2024 дійсно перебував на річці разом з потерпілим ОСОБА_7 , вони разом випивали горілку та пиво. ОСОБА_7 мав при собі золотий перстень, який, за його словами, купив незадовго до того в магазині приблизно за 20 000 грн. Згодом ОСОБА_19 поїхав додому, бо погано себе почував, а ОСОБА_7 залишився на річці. Особисто йому ніхто тілесні ушкодження не наносив, але зі слів потерпілого йому відомо, що його там побили і забрали золотий перстень.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду пояснив, що 06.07.2024 перебував на річці Ворскла в районі так званого «старого мосту» разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_8 . Приблизно о 16:00 до них приєднався потерпілий ОСОБА_7 , з яким вони разом почали пити горілку. Потім ОСОБА_9 пішов спати в палатку, не пам'ятає, чи був у потерпілого перстень, не може згадати, чи виникали конфліктні ситуації, свідком побиття потерпілого не був. Наступного ранку ОСОБА_9 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_8 приїхали до відділення ломбарду ПТ «ТОВ «КЛИМКО» І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» (ПТ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ»), де ОСОБА_5 заклав золотий перстень в ломбард. Із них трьох паспорт був лише у ОСОБА_8 , тому перстень був закладений на ім'я останнього. Гроші внаслідок реалізації персня отримав ОСОБА_5 , віддав ОСОБА_9 борг в розмірі 3 тисячі грн. ОСОБА_9 не знає, чи давав ОСОБА_5 гроші ОСОБА_8 . Звідки у ОСОБА_5 з'явився зазначений золотий перстень, ОСОБА_9 не цікавився.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що 06.07.2024 перебував на річці Ворскла в районі так званого «старого мосту» разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Приблизно о 16:00 до них приєднався потерпілий ОСОБА_7 , з яким вони разом почали пити горілку. Потерпілий ОСОБА_7 був у стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_5 ударив потерпілого ОСОБА_7 рукою по обличчю і той упав. Потім ОСОБА_8 пішов спати в палатку, де вже спав ОСОБА_9 ОСОБА_8 не може згадати, чи був у потерпілого перстень. Вперше перстень він побачив у ОСОБА_5 , коли вони ввечері того ж дня їхали в таксі, звідки з'явився перстень не запитував. Наступного ранку ОСОБА_8 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_9 приїхали до відділення ломбарду ПТ «ТОВ «КЛИМКО» І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» (ПТ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ»), ОСОБА_22 сказав, що треба продати каблучку. Перед ломбардом обвинувачений передав йому перстень, сказав, що у нього немає паспорта, із них трьох паспорт був лише в ОСОБА_8 , тому перстень був закладений на ім'я останнього. Гроші внаслідок реалізації персня в сумі 10 000 грн отримав ОСОБА_5 , з них віддав ОСОБА_9 борг, ОСОБА_8 грошей не давав.
Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що працював таксистом та ввечері 06.07.2024 забирав двох хлопців з річки Ворскла в районі так званого «старого мосту». Одного з хлопців він не запам'ятав, а іншим був обвинувачений ОСОБА_5 , який сидів на передньому пасажирському сидінні автомобіля, крутив у руках перстень та пропонував ОСОБА_24 купити в нього цей перстень за 20 000 грн., але це його не зацікавило та він відмовився.
Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_25 , працівниця ломбарду ПТ «ТОВ «КЛИМКО» І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» (ПТ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ»), суду пояснила, що 07.07.2024 приблизно з 08:30 год. до 09:00 год. ОСОБА_5 та ОСОБА_8 прийшли до відділення ломбарду та заставили золотий перстень. ОСОБА_25 оформила заставу та зробила копії документів, нічого протизаконного не запідозрила, оскільки особисто знала ОСОБА_5 , бо вони навчалися в одній школі. Розмову між ОСОБА_5 та ОСОБА_8 не чула. Хто саме забирав гроші за реалізований перстень, не пам'ятає, проте зазначила, що це можна дізнатися, переглянувши запис з камер відеоспостереження. Перстень викуплено не було, його відправили на центральний офіс ломбарду.
Свідок ОСОБА_26 суду повідомила, що потерпілий є її сином, 5-6 липня 2024 року син відпочивав на річці з односельчанином ОСОБА_27 та ввечері повернувся сильно побитий, розповів, що на річці була компанія з трьох хлопців, у нього попросили пива, після чого побили і забрали перстень. 07.07.2024 він звернувся до поліції і одразу до лікаря зафіксувати тілесні ушкодження, від госпіталізації відмовився, але дуже погано себе почував, три дні лежав дома, не їв, не пив, очі були закровлені. Розповідав, що у слідчого впізнав за фотознімками особу, яка його побила, але назвав його ОСОБА_28 та слідчий повідомив, що у того інше ім'я - ОСОБА_29 . Особисто вона не була присутня при цьому. Також свідок повідомила, що перебуваючи у приміщенні суду, до неї підходив захисник обвинуваченого та говорив, що допоможе у цій справі, що перстень не повернуть, але відшкодують гроші за нього, також запропонував підвезти її додому, на що вона погодилася. По дорозі вона говорила захиснику обвинуваченого, що хоче винайняти адвоката та останній сказав, що він їй не потрібен, що він їй допоможе сам та наступного разу їй не потрібно з'являтися до суду, що він зателефонує, коли буде потрібно. Дав їй номер свого телефону. При цьому захисник, як з'ясувалося, записував розмову на телефон, хоча не повідомляв, що здійснюється запис, відповідного дозволу у неї на запитував. Також свідок зазначила, що зі слів сина захисник ОСОБА_30 телефонував йому.
Свідок ОСОБА_31 суду повідомив, що працює таксистом служби таксі 777, точної дати не пам'ятає, але влітку близько 9 год. ранку було замовлення з «Ківшара», в районі так званого «старого мосту» до ОСОБА_32 . Було 3-4 пасажири, хлопці, серед них був обвинувачений, він сидів на передньому сидінні, вели себе спокійно. Вдруге було замовлення біля магазину магніт, що навпроти ОСОБА_32 .
Допитаний у судовому засіданні у якості свідка слідчий ОСОБА_33 повідомив, що потерпілий звернувся до поліції із заявою, в якій повідомляв, що його побили та викрали золотий перстень. Він відібрав заяву і допитав потерпілого, після чого внесено відомості до ЄРДР. Перед допитом потерпілого з ним проведено впізнання за фотознімками особи, яка вчинила щодо нього злочин. Потерпілий за пред'явленими йому фотознімками впізнав ОСОБА_34 , після цього він повідомив його ім'я та по батькові. Щодо ОСОБА_35 та ОСОБА_36 потерпілий не повідомляв, що ці особи вчиняли проти нього злочинні дії. Сам він не говорив потерпілому, що потрібно вказувати на Конвісара, а не на ОСОБА_35 . Під час досудового розслідування потерпілий не говорив, що до злочину причетні інші особи. Огляд місця події та слідчий експеримент з потерпілим він особисто не проводив.
Свідок ОСОБА_37 у суді повідомила, що була понятою при проведенні таких слідчих дій як пред'явлення особи для впізнання за фотознімками та огляд місця події, коли видавалися сонцезахисні окуляри, ставила свій підпис у відповідних протоколах, але коли це мало місце і при яких обставинах вона не пам'ятає.
Також винуватість ОСОБА_5 підтверджується зібраними у справі та дослідженими судом письмовими доказами:
даними висновку експерта Охтирського районного відділення судово-медичної експертизи Сумського обласного бюро судово-медичної № 391 від 11.07.2024, відповідно до якого тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_7 по тривалості розладу здоров'я кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я, утворились не менше ніж від двох фізичних дій, давність нанесення ушкоджень може відповідати даті вчинення кримінального правопорушення (Т.1 а.с.67);
даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2024 за участі потерпілого ОСОБА_7 , відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 впізнав ОСОБА_5 та вказав, що саме ОСОБА_5 спричинив йому легкі тілесні ушкодження та відкрито заволодів його золотим перснем (Т.1 а.с.74-76);
даними протоколу проведення слідчого експерименту із застосуванням технічних засобів фіксації (проведення відеозапису), з участю потерпілого на березі річки Ворскла - локація «Старий міст», розташованої за урочищем «Ківшар» в м. Охтирка Сумської області та відеозаписом до нього, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 розповів та на місці, за допомогою статиста, показав механізм спричинення йому ОСОБА_38 тілесних ушкоджень. Так потерпілий повідомив, що 06.07.2024 у вечірній час він, відпочиваючи на березі річки Ворскла, підсів відпочивати до компанії трьох молодих хлопців. Під час розпиття спиртного один із хлопців почав цікавитися золотим перснем потерпілого, в ході чого зненацька, коли потерпілий ОСОБА_7 сидів у положенні напівприсід, підійшов до нього та наніс один удар кулаком правої руки по обличчю в область лівого ока. Від удару потерпілий впав на спину, після чого вищезазначений хлопець вдарив потерпілого ще один раз в обличчя та наказав віддати йому золотий перстень, погрожуючи подальшим побиттям. Потерпілий змушений був віддати свій золотий перстень вказаному хлопцеві. 08.07.2024 потерпілий ОСОБА_7 під час пред'явлення особи для впізнання за фотознімками впізнав вищезазначеного хлопця - це був ОСОБА_5 , та вказав, що саме ОСОБА_5 спричинив йому легкі тілесні ушкодження та відкрито заволодів його золотим перснем. На запитання слідчого, чи вчиняли відносно нього того дня злочинні дії інші особи з цієї компанії, відповів заперечно, вказавши, що саме ОСОБА_5 завдав йому два удари кулаком в обличчя, висунув вимогу у переданні золотого персня та саме йому потерпілий свій перстень передав (Т.1 а.с.77-80);
даними протоколу огляду речей і документів від 15.07.2024 з фототаблицею, під час якого було проведено огляд відеозаписів з камер внутрішнього відеоспостереження відділення ломбарду ПТ «ТОВ «КЛИМКО» І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» (ПТ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ»), що розташоване за адресою: Сумська область, м. Охтирка, вул. Батюка, буд. 36-л, за період часу з 08:29 год. по 08:48 год. 07.07.2024. При перегляді даних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_22 першим заходить до приміщення ломбарду, після нього заходить ОСОБА_10 , у якого у руці знаходився золотий перстень та він передав цей перстень у ломбард, проте гроші за реалізований перстень забрав саме ОСОБА_5 та частину з них передав ОСОБА_39 1 а.с.84-98);
даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 09.07.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_25 , працівниця ломбарду ПТ «ТОВ «КЛИМКО» І КОМПАНІЯ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» (ПТ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ») впізнала ОСОБА_5 та вказала, що саме він стояв поряд з особою, яка передавала перстень у ломбард (Т.1 а.с.119-122);
даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.07.2024, відповідно до якого свідок ОСОБА_40 впізнав ОСОБА_5 , який 06.07.2024 їхав на передньому пасажирському сидінні автомобіля з річки Ворскла до магазину «Магніт» близько 20:00 год. та пропонував придбати у нього за 20 000 грн. золотий перстень (Т.1 а.с.127-129);
даними висновку експерта № СЕ-19/119-24/10980-ТВ від 16.07.2024, відповідно до якого ринкова вартість станом на 06.07.2024 року золотого персню 585 проби, вагою 5,64 г, розмір 22, придбаного новим 03.06.2024 за 20 304 грн. в магазині «столична ювелірна фабрика» по вулиці Шевченка, 3, в м. Охтирка, становила - 20100,96 грн (двадцять тисяч сто гривень 96 копійок) (Т.1 а.с.135-141).
Також судом досліджено протокол огляду місця події від 08.07.2024, з дотиками у виді фото таблиці, відповідно до якого на відкритій ділянці території по вул. Незалежності,31 в м. Охтирка Сумської області, ОСОБА_9 , у присутності понятих ОСОБА_41 та ОСОБА_42 , добровільно видав працівникам поліції Охтирського РВП сонцезахисні окуляри чорного кольору з темно-синіми вставками з внутрішньої сторони на оправі, без маркування, що належать ОСОБА_43 .
При цьому суд не бере до уваги в якості доказу відомості, що зафіксовані у зазначеному протоколі огляду місця події, оскільки вони виходять за межі пред'явленого обвинуваченого, не підтверджують та не спростовують фактичні обставини, що підлягають доведенню у цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, дослідивши зібрані у справі докази суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає наявними підстави для ухвалення обвинувального вироку.
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення та такі його дії кваліфікує за ч. 4 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
При цьому, оцінюючи показання потерпілого, надані у судовому засіданні, слід зауважити, що вони є непослідовними, суперечливими, оскільки суттєво відрізняються від тих, що він надавав під час досудового розслідування при проведенні слідчих дій. Та незважаючи на це, потерпілий у судовому засіданні все ж вказав на обвинуваченого ОСОБА_34 , як на особу, що 06.07.2024 в урочищі «Ківшар» поблизу річки Ворскла в м. Охтирка, в районі так званого «старого мосту», завдала йому тілесні ушкодження шляхом нанесення удару кулаком руки в область правого ока.
Як вбачається з дослідженого судом висновку судово-медичної експертизи № 391 від 11.07.2024, тілесні ушкодження, виявлені у потерпілого ОСОБА_7 , утворились не менше ніж від двох фізичних дій та давність їх нанесення відповідає даті вчинення кримінального правопорушення. Отже, удар, спричинення якого ОСОБА_38 підтверджено потерпілим у судовому засіданні, перебуває у причинному зв'язку з насідками, що настали для потерпілого ОСОБА_44 у виді легкого тілесного ушкодження.
В частині передачі свого золотого персня на незаконну вимогу особи, показання потерпілого є суперечливими, однак під час судового розгляду справи встановлено, що перстень потерпілого знаходився у володінні обвинуваченого ОСОБА_34 і саме він ним розпоряджався, пропонуючи продати його таксисту ОСОБА_24 того ж дня за 20000,00 грн., а потім, отримав за нього грошові кошти у ломбарді у сумі 10000,00 грн, частину з яких - 3000,00 грн передав
ОСОБА_45 наявних у справі доказів вбачається, що як на другий день після події, так і під час усього періоду досудового розслідування, потерпілий не повідомляв про причетність до цього злочину інших осіб окрім ОСОБА_34 , ба більше, категорично заперечував таку причетність двох інших хлопців ( ОСОБА_36 та ОСОБА_35 ) до вчинення щодо нього протиправних дій. При цьому будь-якої інформації про те, що на нього під час досудового роздування здійснювали тиск правоохоронні органи, суду не надано. У судовому засіданні потерпілий чітко не зміг пояснити, чому саме його показання різняться, зазначивши, що наразі погано пам'ятає події того дня та ті покази, що він давав під час досудового розслідування, оскільки має контузії,отримані під час перебування на військовій службі.
Не виключає суд і те, що зміна показів потерпілого під час судового розгляду справи може бути пов'язана з впливом на нього сторони захисту. Так як у судовому засіданні з'ясовано, що захисник обвинуваченого ОСОБА_6 пропонував матері потерпілого допомогу, у тому числі і правову, телефонував самому потерпілому, надав свій номер телефону для комунікації, що вбачається зі змісту записаної ним на мобільний телефон розмови, дослідженої у судовому засіданні.
Також суд критично оцінює показання обвинуваченого, надані у суді, оскільки вони не узгоджуються з дослідженими під час судового розгляду доказами, зокрема з показаннями потерпілого, свідків та письмовими доказами, а свідчать про намагання обвинуваченого уникнути кримінальної відповідальності за вчинений ним злочин.
При цьому покази свідків є послідовними, логічними, узгоджуються між собою та з наявними у справі письмовими доказами.
Так обвинувачений ОСОБА_5 суду повідомив, що саме ОСОБА_10 заволодів золотим перснем потерпілого, особисто заклав його у ломбарді та оформив на свій паспорт договір застави. При цьому потерпілий у судовому засіданні повідомив, що перстень передав ОСОБА_46 . З показів свідка ОСОБА_15 вбачається, що він поїхав до ломбарду на прохання обвинуваченого ОСОБА_34 , який перед входом до приміщення ломбарду передав йому перстень, щоб той його заклав та оскільки ОСОБА_22 не мав паспорта із собою, то попрохав закласти на ім'я ОСОБА_47 , у якого був паспорт.
Такі покази свідка ОСОБА_15 узгоджуються з показами свідка ОСОБА_24 , який повідомив у суді про те, що саме ОСОБА_22 , перебуваючи на передньому пасажирському сидінні у його автомобілі, на якому він приїхав за викликом до річки, що в районі так званого «старого мосту», тримав золотий перстень у руках та пропонував продати йому цей перстень за 20000,00 грн.
Також такі показання узгоджуються і з дослідженим у судовому засіданні відеозаписом з камер спостереження у ломбарді, з якого вбачається, що ОСОБА_22 , проявляючи ініціативу, перший заходить у приміщення ломбарду, після нього зайшов ОСОБА_10 , що узгоджується з показами останнього, що він діяв за вказівкою ОСОБА_48 . Обвинувачений ОСОБА_22 протягом усього часу оформлення договору застави очікував у приміщенні ломбарду, у відділення для подачі речей та коштів (касу) рукою просував перстень, передавав договір, що свідчить про його корисливу зацікавленість у продажу персня та отримав грошові кошти за цей перстень у касі ломбарду, якими самостійно розпорядився, передавши частину коштів ОСОБА_46 . При цьому свідок ОСОБА_49 у суді повідомив, що отримав від ОСОБА_34 кошти в сумі 3000,00 грн. у приміщенні ломбарду як повернення позики.
У суді обвинувачений ОСОБА_22 повідомляв, що саме ОСОБА_10 спочатку заподіяв тілесні ушкодження товаришу потерпілого ОСОБА_19 , а після того як останній покинув місце відпочинку, також і потерпілому.
Разом з тим, і такі показання обвинуваченого не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, так як допитаний свідок ОСОБА_20 і потерпілий ОСОБА_11 у суді таку інформацію спростували.
Судом також досліджено надану стороною обвинувачення довідку про результати опитування з використанням поліграфу від 30.07.2024, відповідно до якої у приміщенні ІТТ №3 ГУНП в Сумській області 24.07.2024 з використанням поліграфа «Рубікон» проведено психофізіологічне дослідження стосовно ОСОБА_5 з метою отримання орієнтовної інформації щодо причетності опитуємого до скоєння пограбування ОСОБА_7 , про що ОСОБА_5 надав письмову згоду. При проведенні опитування отримано позитивні реакції на питання, що свідчать про наявність у опитує мого психологічної установки на приховування інформації. При цьому зазначено, що результати опитування дають змогу дійти висновків, що: опитуємий вважає себе причетним до скоєння таких правопорушень, як розпивання спиртних напоїв у громадських місцях, нанесення тілесних ушкоджень, незаконні дії з наркотичними речовинами, пограбування,збут викраденого, надання неправдивих свідчень; вважає, що наносив потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження, забирав у потерпілого золотий перстень, пропонував таксисту придбати у нього золотий перстень потерпілого, носив у себе на руці золотий перстень потерпілого, забирав гроші за золотий перстень у ломбарді, вважає себе винним у вказаному кримінальному правопорушенні, не дає правдиві пояснення під час опитування з використанням поліграфу. Також зазначено, що під час проведення опитування на частину питань не отримано відповідей у зв'язку з тим, що опитує мий не в повному обсязі дотримувався необхідних правил поведінки.
Суд не приймає інформацію, що міститься у зазначеній довідці у якості доказу на підтвердження винуватості обвинуваченого, однак у сукупності з іншими доказами у справі така інформація, на переконання суду, ставить під сумнів правдивість поданої ним у суді власної версії подій 06.07.2024, з метою перешкоджання встановленню істини по справі та дійсних фактичних обставин вчиненого кримінального правопорушення, та направлена на уникнення ним кримінальної відповідальності.
Аналізуючи викладене, вирішуючи справу у межах висунутого обвинувачення стосовно ОСОБА_34 , суд приходить до висновку про доведеність поза розумним сумнівом вини обвинуваченого ОСОБА_34 у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст. 186 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до вимог ст. ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відносить до тяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При цьому, обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого та обставин, визначених ст. 67 КК України, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Суд бере до уваги що обвинувачений має постійне місце проживання, неодружений, тобто не має міцних соціальних зв'язків, є працездатною особою молодого віку, має задовільний стан здоров'я, на обліку і лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, при цьому ніде не працює, не навчається, отже не має законних джерел доходу, перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше судимий за вчинення умисних корисливих та насильницьких кримінальних правопорушень, у період застосування до нього запобіжного заходу у виді нічного домашнього арешту, обраного до вступу у законну силу попереднього вироку, вчинив новий умисний корисливий злочин, тобто належних висновків не зробив та повторно вчинив умисне корисливе та насильницьке кримінальне правопорушення, у вчиненому не розкаявся, потерпілому шкоду не відшкодував. Також суд враховує відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин. З урахуванням наведеного, суд вважає доцільним призначити покарання у межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України у виді позбавлення волі.
Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».
Як встановлено судом, ОСОБА_5 засуджений за вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 за ч.4 ст. 189, ч.4 ст. 186, ч.1 ст. 357, ч.3 ст. 357, ч.2 ст.190 КК України до покарання у виді 4 років обмеження волі, які на даний час не відбув, суд, керуючись вимогами ст.ст. 71, 72 КК України, до призначеного покарання за цим вироком частково приєднує не відбуте покарання за попереднім вироком і призначає остаточне покарання у виді позбавлення волі.
Обраний обвинуваченому ОСОБА_5 вид покарання, на переконання суду, відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати цілям покарання.
Клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили не надходило.
Кримінальним правопорушенням завдано матеріальної шкоди потерпілому на загальну суму - 20100 (двадцять тисяч сто гривень) 96 копійок, яка потерпілому станом на час ухвалення вироку не відшкодована.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати пов'язані із залученням експерта відповідно до ст. 124 КПК України покладаються судом на обвинуваченого.
Відповідно до ст. 174 КПК України підлягає скасуванню арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.07.2024.
Доля речових доказів по справі підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 174, 374-376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому за цим законом покарання у виді 8 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22.08.2023 та призначити остаточне покарання у виді 9 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_5 залишити тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_5 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зарахувати в строк відбутого покарання попереднє ув'язнення з 12.07.2024 по день набрання вироком законної сили відповідно до ст. 72 КК України.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи в розмірі 1893 (одна тисяча вісімсот дев'яносто три) гривні 20 копійок.
Речовий доказ - оптичний диск типу «DVD-R» ємністю 4,7 gB з відеозаписами, які мають назву 217 Oxturka Batyka 36 L_ch2_20240707083006_20240707084804; 217 Oxturka Batyka 36 L_ch3_20240707083000_20240707084804, із камер № 2 та № 3 внутрішнього відеоспостереження, які розташовані у відділенні ломбарду ПТ «ЛОМБАРД КАПІТАЛ» по вул. Батюка, буд. 36-л в м. Охтирка, Сумської області, за період часу з 08:29 год. по 08:48 год. № 12024200460000608 від 08.07.2024, який зберігається при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Речовий доказ - сонцезахисні окуляри чорного кольору з темно-синіми вставками з внутрішньої сторони на оправі, що передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Охтирського РВП ГУНП в Сумській області згідно з квитанцією №002035 від 12.07.2024 - повернути власнику ОСОБА_7 , скасувавши арешт, накладений за ухвалою слідчого судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.07.2024.
Вирок може бути оскаржений до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Роз'яснити учасникам судового провадження їх право на отримання в суді копії вироку.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області ОСОБА_1