490/8659/24
нп 2-др/490/27/26
28 квітня 2026 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді - Чулуп О.С.
при секретарі - Правник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві заяву представника відповідача - адвоката Дідух Крістіни Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про перерахунок часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку
В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про перерахунок часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 квітня 2026 року позов залишено без розгляду за заявою позивача.
В матеріалах справи міститься заява представника відповідача про стягнення судових витрат, а саме він просить суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь
ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Однією з основних засад цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. До витрат, що пов'язані з розглядом справи, відносяться витрати на правничу допомогу.
Відповідно до ч.3 ст. 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Крім того, представником відповідача до заяви про ухвалення додаткового рішення, також, надана квитанція про підтвердження направлення даної заяви іншим учасникам справи.
З врахуванням положень ч.3 ст. 270 ЦПК України сторони в судове засідання для розгляду заяви про забезпечення позову не викликалась, у зв'язку із чим фіксація судового засідання не здійснювалась у відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, вивчивши матеріали справи, прийшов наступного висновку.
У провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_1 про перерахунок часток у праві спільної часткової власності на земельну ділянку.
Ухвалою суду від 01.04.2026 вказану цивільну справу було залишено без розгляду за клопотанням представника позивачів.
Згідно зі ст. 133 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до положень ч.ч. 3,5 ст. 142 ЦПК України - у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. У разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
У постанові від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17 Верховний Суд дійшов висновку, що сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання розподілу судових витрат, статей 129, 130 Господарського процесуального кодексу України, дає підстави для висновку, що у разі залишення позову без розгляду суд зобов'язаний виходити з положень частини 5 статті 130 зазначеного Кодексу, оскільки вказана норма є спеціальною. У разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Отже, відповідач повинен обґрунтовано заявити про наявність витрат, які виникли у зв'язку із поданням позову до нього і залишенням його у подальшому без розгляду
Як вбачається з матеріалів справи, при її судовому розгляді не було встановлено зловживання позивачами своїми процесуальними правами чи вчинення необґрунтованих дій , що є підставою для стягнення з них витрат на правову допомогу.
Провадження по даній справі залишено без розгляду за заявою представника позивачів, а отже суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви в частині стягнення з позивачів на користь відповідача витрат на правову допомогу.
Керуючись статтями 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
У задоволені заяви представника відповідача - адвоката - адвоката Дідух Крістіни Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Суддя