01 травня 2026 року місто Чернівці справа № 727/13650/25
провадження №22-ц/822/628/26
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Височанської Н. К.
суддів: Кулянди М.І., Одинака О.О.
за участю секретаря судових засідань Факас А.В.
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач - ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Терещенко О.Є., повне рішення складено судом 02 лютого 2026 року,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2025 року позивач АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Просили стягнути з ОСОБА_1 , в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 лютого 2015 року в розмірі 103 533 грн. 08 коп., а також стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішень суду першої інстанції
Рішенням Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 12 лютого 2015 року в розмірі 103 533 грн. 08 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» витрати по оплаті судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп.
Повний текст рішення складено судом 02 лютого 2026 року.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, адвокат Волошина Т.Б., яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 сформувала в системі «Електронний Суд» 03 березня 2026 року апеляційну скаргу на вказане рішення суду.
Просила рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача АТ КБ «Приватбанк» - адвокат Бацей Т.М. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Рух справи в апеляційному суді
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 05 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено позивачу строк для подачі своїх заперечень щодо клопотань позивача, а також встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
Ухвалою Чернівецького апеляційного суду від 08 квітня 2026 року вирішено клопотання відповідачки про призначення по справі товарознавчої (оціночної) експертизи розглянути в судовому засіданні, заслухавши думку інших учасників справи. Закінчено проведення підготовчих дій та справу призначено до розгляду.
29 квітня 2026 року адвокат Волошина Т.Б., яка діє в інтересах відповідачки ОСОБА_1 сформувала в системі «Електронний Суд» заяву, відповідно до якої просить апеляційний суд прийняти її відмову від апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 року. Наслідки відмови від апеляційної скарги відповідачу відомі та просить закрити провадження у справі.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість прийняття відмови ОСОБА_1 від апеляційної скарги.
Щодо розгляду справи за відсутності учасників справи, які не з'явились в судове засідання
У судове засідання учасники справи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, про поважність причин неявки суд не повідомили (а.с.215-219).
Згідно із статтею 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року у справі №755/20287/21.
Також, якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 02 жовтня 2024 року в справі № 757/61314/18-ц, від 17 липня 2024 року в справі № 182/3021/21, від 25 червня 2024 року в справі № 496/5051/19 та інших.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов'язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Отже, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Крім цього, колегія судді враховує, що явка до апеляційного суду учасників справи не є обов'язковою, позиція сторін у справі є чіткою і зрозумілою, а тому колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд справи за відсутності учасників справи, що не призведе до порушення їх прав.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, враховуючи баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, освідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, суд апеляційної інстанції вважає необхідним справу розглянути за відсутності учасників справи, які не з'явилися в судове засідання, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи.
Частиною 3 ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. За відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження (ч.4 ст.364 ЦПК України).
Згідно з п.1 ч.1, ч.2 ст.362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження, особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги. Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Згідно з частиною 5 статті 364 ЦПК України у разі закриття апеляційного провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги на судове рішення повторне оскарження цього рішення особою, що відмовилася від скарги, не допускається.
Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 12 постанови Пленуму від 24 жовтня 2008 року №12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» прийняття відмови від апеляційної скарги не пов'язується з обов'язком апеляційного суду перевіряти, чи у зв'язку з такою відмовою не порушуються права будь-яких осіб, оскільки право особи на відмову від апеляційної скарги не обмежене.
З матеріалів цивільної справи вбачається, що апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 року відкрите, цивільна справа за вказаною апеляційною скаргою призначена до розгляду, тобто апеляційне провадження не закінчене.
З огляду на відповідність поданої заяви вимогам чинного законодавства, відсутність відомостей про те, що відмова від апеляційної скарги та закриття апеляційного провадження суперечить інтересам учасників справи, не порушує будь-чиїх прав та законних інтересів, відповідно до статті 364 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне прийняти відмову ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від апеляційної скарги та закрити апеляційне провадження з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.362 ЦПК України.
Наслідки відмови від апеляційної скарги, передбачені ч.5 ст.364 ЦПК України роз'яснені.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст. 255 ЦПК України при закритті провадження у справі суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
Пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Згідно з частиною другою статті 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року в справі №820/4918/16 (провадження №11-42апп19) зазначено, що: «згідно з пунктом 5 частини першої статті 7 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Отже, наведеною нормою Закону № 3674-VI передбачено повернення судового збору в разі закриття (припинення) провадження у справі.
Однак, оскільки Велика Палата Верховного Суду закриває касаційне провадження у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від касаційної скарги, то підстав для повернення судового збору немає».
В ухвалі Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2019 року в справі № 816/731/16 (провадження № К/9901/9639/19) вказано, що: «пункт 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачає можливість повернення судового збору лише у випадку закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях. Наслідком закриття провадження у справі є відсутність (скасування) рішення, яким закінчено розгляд справи по суті, тоді як закриття касаційного провадження призведе до залишення оскаржуваних судових рішень в силі. Указане підтверджує різне значення понять «закриття провадження у справі» та «закриття касаційного провадження» та неможливість їх ототожнення.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у змісті ухвал від 23 травня 2023 року у справі № 330/14/20 (провадження № 61-1167ск22), від 20 травня 2024 року у справі № 202/3778/16-ц (провадження № 61-2293св23), від 10 червня 2024 року у справі № 910/10252/22, від 27 червня 2024 року у справі № 910/10694/23, від 09 липня 2025 року в справі № 369/3565/21, від 18 червня 2025 року у справі №569/19893/24.
Отже, наведеною нормою Закону України «Про судовий збір» передбачено повернення судового збору лише у разі закриття (припинення) провадження у справі, а не у випадку закриття апеляційного провадження.
Оскільки заявник не є позивачем в справі, а його відмова від апеляційної скарги не є тотожним відмови від позову на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку, то відсутні підстави для повернення апелянту судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
Керуючись ст.13, п.1 ч.1, ч.2 ст.362, ч.4, 5 ст.364, ст.389 ЦПК України, колегія суддів,
Заяву ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відмову від апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 - задовольнити.
Прийняти відмову ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від апеляційної скарги на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 року.
Апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м.Чернівців від 23 січня 2026 року по цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 , яка дії в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про повернення судового збору - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Повна ухвала складена судом 01 травня 2026 року.
Суддя-доповідач: Н.К. Височанська
Судді: М.І. Кулянда
О.О. Одинак