Справа № 339/296/25
Провадження № 22-ц/4808/539/26
Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С.
Суддя-доповідач Пнівчук
27 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої (судді-доповідача) Пнівчук О. В.,
суддів: Луганської В. М., Томин О. О.,
з участю секретаря Панасюк В. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Болехівського міського суду від 09 січня 2026 року, у складі судді Головенко О. С., у справі за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, виконавчого комітету, Болехівської ОТГ в особі голови Яцинин І. В. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Болехівської міської ради, виконавчого комітету, Болехівської ОТГ про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Позов обгрунтовано тим, що Болехівська міська рада не забезпечила належний розгляд заяви позивача щодо перевірки обставин загибелі його коня та відшкодування завданої шкоди, не провела належного розслідування, обмежилася формальними відповідями.
Зазначає, що Болехівська міська рада та її посадові особи не відреагували на самовільне розміщення пасіки в межах сільської забудови по АДРЕСА_1 без обов'язкової захисної огорожі, що призвело до загибелі двох коней, у тому числі загибелі коня позивача 28 липня 2024 року.
Незважаючи на звернення позивача, ні міська рада, ні поліція не провели розслідування обставин і причин загибелі його коня. Відповідач не вживав заходів контролю та не усунув порушення правил утримання пасіки, що створює ризик нових випадків шкоди, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Просив суд визнати протиправною бездіяльність Болехівської міської ради щодо невжиття заходів реагування на його заяви з приводу небезпеки, спричиненої утриманням бджіл на сусідній ділянці, в тому числі після загибелі тварин;
зобов'язати Болехівську міську раду вжити дії: організувати перевірку правильності утримання бджіл на згаданій земельній ділянці; вжити заходів щодо усунення загрози для його життя, здоров'я та життя тварин та у разі виявлення порушень вжити заходів для адміністративного реагування по їх усуненню або звернутися до уповноважених органів ветеринарної служби, поліції, тощо;
стягнути з Болехівської міської ради матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок бездіяльності, що призвела до загибелі коня в розмірі 40000 грн та моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
Рішенням Болехівського міського суду від 09 січня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, виконавчого комітету, Болехівської ОТГ в особі голови Яцинин І. В., про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає рішення суду незаконним та необґрунтованим.
Зазначає, що представниця Болехівської міської ради ОСОБА_2 лише спостерігала за судовим процесом, не задавала свідкам пригоди з конем питань, та не була присутня під час оголошення рішення суду.
Вважає, що без розслідування спеціальною комісією Болехівської міської ради побутового нещасного випадку загибелі коня позивача, що мав місце 28 липня 2024 року, та без відповідного акту комісії, позивач не може звернутись до суду з позовною заявою про відшкодування шкоди, завданої загибеллю коня, до власника бджолиної пасіки ОСОБА_3 . Водночас суд першої інстанції під час розгляду справи міг своєю ухвалою зобов'язати відповідача створити компетентну комісію по розслідуванню обставин і причин загибелі коня позивача.
Безпідставними є висновки суду щодо відсутності в коня позивача ветеринарно-технічного паспорта, зареєстрованого в санітарно-ветеринарній службі. Вважає, що санітарно-ветеринарна служба в селі таких паспортів не надає, а відсутність реєстрації коня не є причиною його загибелі.
Суд першої інстанції також не надав належної оцінки бездіяльності Міжрічанського старостату Болехівської міської ОТГ, на який покладено функції контролю за безпечним утриманням тварин на території старостату та який надав дозвіл на розміщення пасіки безпосередньо у житловій забудові по АДРЕСА_1 . Вважає, що вищевказана бджолина пасіка встановлена самовільно за відсутності захисної сітки по периметру висотою 2,5 м.
Болехівська міська рада посилалась на те, що зверталась до поліції за допомогою у розслідуванні побутового нещасного випадку з його конем. Однак зміст цих звернень та відповіді на них йому не відомі, тому просить суд їх витребувати.
Вважає, що співпраця міської ради та органів поліції, із залученням відповідних спеціалістів, призвела б до створення спеціальної комісії по розслідуванню побутового нещасного випадку з його конем, складення акту розслідування з встановленням обставин загибелі коня.
Зазначає, що власником бджолиної пасіки подано фальшиві документи щодо реєстрації пасіки, оскільки відсутній письмовий дозвіл на розміщення пасіки в житловій забудові, відсутня захисна сітка по периметру пасіки висотою 2,5 м, та не здійснюється жодного контролю за безпечною експлуатацією пасіки.
Суд першої інстанції безпідставно не задовольнив клопотання позивача щодо витребування у свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 документів та листів по реєстрації бджолиної пасіки по АДРЕСА_1 .
Зазначає, що кінь позивача не був хворий і не знаходився на обліку в санітарно-ветеринарній службі, тому у позивача не було потреби інформувати службу про його загибель.
Апелянт вказує, що його кінь загинув від укусів бджіл. Власник пасіки ОСОБА_3 запевнив позивача, що відшкодує шкоду у зв'язку з загибеллю коня, надав йому 300 грн та привіз сіна іншим конем.
Оскільки кінь загинув у вихідний день - неділю, то виклик представника санітарно-ветеринарної служби у цей день позивачем був би платним, а староста села або Болехівська міська рада могли викликати спеціаліста для забору аналізів, однак відповідач та його уповноважені особи цього не зробили. Натомість на прохання старости села створено некомпетентну комісію для розслідування побутового нещасного випадку з конем позивача, до складу якої входили ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .
Зазначає, що суд поза межами визначеного строку прийняв у ОСОБА_3 копії документів щодо реєстрації бджолиної пасіки, які належним чином не зареєстровані у суді в день їх подання 22.01.2026.
Просить скасувати рішення суду та задовольнити в повному обсязі вимоги позовної заяви, відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, а також судові витрати.
Болехівська міська рада подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає рішення суду законним та обґрунтованим, апеляційна скарга не містить належних аргументів, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.
Зазначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи і в межах заявлених нею вимог. Скаржник у своїх заявах та апеляційній скарзі фактично зазначає, що загибель коня могла бути спричинена бджолами, які належать власнику пасіки, або його діями. За таких обставин шкода підлягає відшкодуванню особою, яка її завдала.
У даній справі вимога про зобов'язання Болехівської міської ради створити комісію з розслідування загибелі тварини не була заявлена позивачем як самостійна позовна вимога, а також не була належним чином сформульована у порядку, передбаченому статтею 49 ЦПК України щодо зміни предмета або підстав позову.
Також зазначає, що Міжрічанський старостинський округ не є окремою юридичною особою, а є структурним елементом організації місцевого самоврядування в межах територіальної громади. Відтак будь-які питання щодо діяльності старостату розглядаються в контексті повноважень відповідного органу місцевого самоврядування - Болехівської міської ради, яка і була визначена відповідачем у справі.
Вважає доводи скаржника щодо нібито незаконного розміщення бджолиної пасіки, відсутності захисної огорожі або можливих укусів бджіл не підтверджені належними доказами та не встановлюють причинно-наслідкового зв'язку між такими обставинами і діями чи бездіяльністю Болехівської міської ради. Факт звернення Болехівської міської ради до органів поліції свідчить, навпаки, про вжиття органом місцевого самоврядування заходів реагування на звернення ОСОБА_1 та про належне виконання ним своїх повноважень у межах компетенції.
Скаржником не доведено наявності всіх елементів цивільно-правової відповідальності, а саме: протиправної поведінки Болехівської міської ради, причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) ради та загибеллю коня, належних і допустимих доказів фактичного заподіяння шкоди саме відповідачем.
Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги з наведених у ній мотивів.
Представник Болехівської міської ради у судове засідання не з'явився, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника Болехівської міської ради.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що твердження позивача про бездіяльність відповідача не знайшли свого підтвердження в суді з огляду на наявні в матеріалах справи докази, пояснення свідків, які свідчать про своєчасні вжиті заходи в межах компетенції на періодичні звернення позивача щодо спірного питання.
З вказаним висновком суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
У поданому позові ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною бездіяльність Болехівської міської ради щодо невжиття заходів реагування на його заяви з приводу небезпеки, спричиненої утриманням бджіл на сусідній ділянці, в тому числі після загибелі тварин;
зобов'язати Болехівську міську раду вжити дії: організувати перевірку правильності утримання бджіл на згаданій земельній ділянці; вжити заходів щодо усунення загрози для його життя, здоров'я та життя тварин та у разі виявлення порушень вжити заходів для адміністративного реагування по їх усуненню або звернутися до уповноважених органів ветеринарної служби, поліції, тощо;
стягнути з Болехівської міської ради матеріальну та моральну шкоду заподіяну внаслідок її бездіяльності.
Відповідно до положень статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ здійснюється в порядку іншого судочинства.
Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Публічно-правовим спором у розумінні пункту 2 частини першої статті 4 КАС України є спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до положень п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи із змісту заявлених позовних вимог ОСОБА_1 щодо бездіяльності Болехівської міської ради, а саме невжиття заходів реагування на його заяви з приводу небезпеки, спричиненої утриманням бджіл на сусідній ділянці, в тому числі після загибелі тварин, колегія суддів приходить до висновку що спірні правовідносини пов'язані з захистом прав, свобод та інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, який наділений владними повноваженнями. А отже цей спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та належить до юрисдикції адміністративних судів.
Відповідно до положень ч. 1, 3, 4 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
У разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Болехівського міського суду від 09 січня 2026 року та закриття провадження в справі, оскільки в ході судового розгляду встановлено, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст.ст. 374, 377, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Болехівського міського суду від 09 січня 2026 року скасувати, провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до Болехівської міської ради, виконавчого комітету, Болехівської ОТГ в особі голови Яцинин І. В. про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди закрити.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 , що розгляд цієї справи віднесений до юрисдикції адміністративного суду та протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення він може звернутися до Івано-Франківського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Ухвала суду набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 01 травня 2026 року.
Головуюча О. В. Пнівчук
Судді: В. М. Луганська
О. О. Томин