Провадження № 22-ц/803/3099/26 Справа № 199/4558/25 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
21 квітня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Шаповалової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Юрія» на додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 06 жовтня 2025 року, у складі судді Богун О.О., по справі № 199/4558/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта», Приватного акціонерного товариства “Юрія», третя особа - ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди, -
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, пред'явленою до ПАТ “НСК “Оранта», ПАТ “Юрія», визначивши третьою особою ОСОБА_2 , на предмет стягнення з ПАТ “НСК “Оранта» недоплаченого страхового відшкодування у розмірі 53 666,63 грн, пені у розмірі 9 316,49 за період з 10 червня 2024 року по 05 лютого 2025 року, інфляції за той же період у розмірі 5 242,03 грн та 3% річних за той же період у розмірі 1 060,57 грн, а також солідарно з відповідачів матеріальних збитків у розмірі 31 798,04 грн та судові витрати по справі пропорційно задоволеним вимогам.
Заочним рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 20 червня 2025 року, з урахуванням ухвали Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 19 вересня 2025 року про виправлення описки у заочному рішенні суду від 20 червня 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта», ПАТ «Юрія», третя особа: ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, задоволено в повному обсязі.
У вересні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Негробова О.В. подав заяву про ухвалення додаткового рішення, де просив стягнути з ПАТ “Юрія» та ПАТ “НАСК “Оранта» судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу у розмірі 30 000 грн, витрати на проведення рецензування звітів про оцінку у розмірі 10 000 грн та витрат на проведення експертизи у розмірі 5800 грн (а.с.67-69 Том І).
Додатковим рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 жовтня 2025 року доповнено рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 20 червня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «НАСК «Оранта», ПАТ «Юрія», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування шкоди.
Стягнуто з ПАТ «Юрія» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн; витрати на проведення рецензування звітів про оцінку у розмірі 10 000 грн; витрати на проведення експертизи у розмірі 5800 грн пропорційно до задоволених вимог (а.с.76,77 Том І).
Не погодившись з додатковим рішення суду першої інстанції, ПАТ “Юрія» у грудні 2025 року подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у стягненні з нього на користь позивача понесених судових витрат (а.с.106-108 Том І), обґрунтовуючи це тим, що у позивача не було підстав для замовлення незалежної експертизи, вартість якої становить 5800 грн, як і не було правових підстав для рецензування Звіту та висновку страховика, що позивачеві вартувало 10 000 грн, адже останнім у повному обсязі виконані обов'язки у розрахунку та виплаті страхового відшкодування. Також наголосив, що розмір витрат на правову допомогу у 30 000 грн позивачем є недоведеним.
ОСОБА_1 , скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, у березні 2026 року через свого представника - адвоката Негробова О.В. подав відзив на апеляційну скаргу ПАТ “Юрія», де наголосив, що у цій справі правова допомога позивачеві надана адвокатом та є багатоаспектною, враховуючи також і безпосередню участь адвоката у судових засіданнях у відповідності до наданих позивачем письмових доказів в системі “Електронний суд». Позивачем також понесені витрати на рецензування, що підтверджено фактичною сплатою суми у 10 000 грн, як і підтверджено витрати на оплату висновку експерта Дроздова Ю.В., у розмірі 5800 грн, оскільки висновки страховика щодо визначення розміру матеріальної шкоди складені з порушенням вимог чинного законодавства (а.с.252-257 Том І).
Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а додаткове рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про часткове задоволення вимог заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, з наступних підстав.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно п. 3 ч.1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Колегією суддів встановлено, що у позові ОСОБА_1 заявляв про те, що планує понести витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 грн, вже поніс витрати на оплату послуг рецензування у розмірі 10 000 грн та витрат на проведення експертизи у розмірі 5800 грн. В подальшому на підставі ч.8 ст. 141 ЦПК України стороною позивача будуть надані обсяги правової допомоги адвокатом та відомості про їх вартість.
Так, в підтвердження повноважень та визначення розміру судових витрат та суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката до заяви про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльність адвокатом Негробовим О.В., ордер на надання ОСОБА_4 ОСОБА_1 правничої допомоги у судових органах України усіх спеціалізацій та інстанцій, договір про надання правничої допомоги від 18 червня 2024 року, додаткова угода №1 до договору про надання правничої допомоги від 24 жовтня 2024 року, розрахунки на оплату №0036/24 від 26 вересня 2024 року, №0037/24 від 30 вересня 2024 року, №0039/24 від 08 жовтня 2024 року, №0045/24 від 26 листопада 2024 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №39 від 30 вересня 2025 року, акт приймання-передачі наданих правничих послуг до договору про надання правничої допомоги від 18 червня 2024 року та додаткової угоди №1 до договору, витяги (виписки) щодо операцій про рахунки АБ “Олександра Негробова», платіжні інструкції від 07 листопада 2024 року.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно п.п.1, 4 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу, а також пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. ч. 2, 3, 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Колегія суддів враховує, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження), акт виконаних робіт (детальний опис робіт, наданих послуг).
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року по справі №379/1418/18, від 13 грудня 2022 року по справі №695/2483/20.
Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. Такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року по справі №922/445/19, від 02 грудня 2020 року по справі №317/1209/19, від 22 січня 2021 року по справі №925/1137/19, від 03 лютого 2021 року по справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року по справі №753/1203/18, від 21 грудня 2022 року по справі №357/9210/18.
Учасник справи повинен деталізувати опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення/визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. Зазначення в акті приймання-передачі наданих послуг переліку наданих послуг та фіксований розмір гонорару адвоката є належним розрахунком/детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом. Наведена правова позиція узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21.
Частинами 4-5 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Колегія суддів доходить висновку, що витрати позивача, які він поніс при розгляді справи судом першої інстанції у розмірі 30 000 грн є доведеними належними та допустимими доказами, є співмірними з наданими послугами та повністю підтвердженими, що узгоджується з матеріалами справи, а заява про ухвалення додаткового рішення подана заявником у строк, визначений ч.8 ст. 141 ЦПК України.
Колегією суддів встановлено, що відповідальність відповідачів як ПАТ “Юрія», так і ПАТ “НАСК “Оранта» перед позивачем доведена у повній мірі, а тому, враховуючи фактичне понесення позивачем витрат на правову допомогу у загальному розмірі 30 000 грн, в силу ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з кожного окремо відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у розмірі по 15 000 грн.
Разом з цим колегія суддів відзначає, що у відповідності до ч.3,6,7 ст. 139 ЦПК України, експерт, спеціаліст чи перекладач отримують винагороду за виконану роботу, пов'язану зі справою, якщо це не входить до їхніх службових обов'язків. Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Колегією суддів встановлено, що позивач, скориставшись своїм правом на отримання висновку рецензента, що було прийнято колегією суддів до уваги, а також складанням висновку незалежної експертизи, наслідок відкидання недопустимого доказу страховика, вже поніс витрати по оплаті послуг експерта у розмірі 5800 грн та по оплаті послуг рецензента у розмірі 10 000 грн, що підтверджено письмовими доказами та не спростовано скаржником.
Однак, суд першої інстанції, стягнувши зазначені витрати лише з ПАТ “Юрія», не врахував того, що такі витрати були викликані внаслідок оскарження дій та висновків ПАТ “НАСК “Оранта», а тому підстав для стягнення цих сум з відповідача ПАТ “Юрія» немає, при цьому таке відшкодування витрат належить понести відповідачу ПАТ “НАСК “Оранта».
Доводи апеляційної скарги колегія суддів приймає лише в частині скасування додаткового рішення суду першої інстанції, при цьому встановивши інший порядок розподілу судових витрат у справі.
Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм процесуального та матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для відшкодування ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу з кожного з відповідачів по 15 000 грн, а з ПАТ “НАСК “Оранта» і відшкодування витрат на рецензування у розмірі 10 000 грн та витрат на оплату експерта у розмірі 5800 грн, що на переконання колегії суддів буде співмірним, пропорційним та розумним в цілях покладення таких витрат на кожного з відповідачів, враховуючи також і результати розгляду апеляційної скарги ПАТ “НАСК “Оранта» та заяви про приєднання ПАТ “Юрія» до апеляційної скарги ПАТ “НАСК “Оранта», в розумінні ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Юрія» - задовольнити частково.
Додаткове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпра від 06 жовтня 2025 року - скасувати та ухвалити нове рішення.
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства “Юрія», ЄДРПОУ 00447853, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта», ЄДРПОУ 00034186, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000 грн, витрати на проведення рецензування звітів про оцінку у розмірі 10 000 грн, витрати на проведення експертизи у розмірі 5 800 грн, а всього - 30 800 грн.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “21» квітня 2026 року.
Повний текст постанови складено “01» травня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: М.Ю. Петешенкова
М.О. Макаров