Справа № 204/4698/26
Провадження № 1-кс/204/799/26
49006, м. Дніпро, проспект Лесі Українки 77-б тел. (056) 371 27 02, inbox@kg.dp.court.gov.ua
29 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:
слідчого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
за участю захисника ОСОБА_4
за участю підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в режимі відеоконференції клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, громадянин України, раніше судимого, востаннє:
- 24.06.2025 року Жовтоводським міським судом Дніпропетровської області за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання,
військовослужбовця НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти (37ОБрМП), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України, -
23 квітня 2026 року до суду надійшло клопотання слідчого Слідчого управління Головного управління СБ України в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що слідчим управлінням Головного Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000002321 від 19.11.2025 за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України та за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. У ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. Так, у невстановлений у ході досудового розслідування час, але не пізніше 05.11.2025, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на вчинення диверсії, тобто вчинення вибуху з метою ослаблення держави, спрямованого на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах запровадження на території України дії воєнного стану. Встановлено, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти (37ОБрМП) та відповідно маючи навички поводження з вибуховими речовинами, а саме спеціальні знання, щодо методології виготовлення вибухових пристроїв, у невстановлений досудовим розслідуванням час та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, здійснив виготовлення саморобних вибухових пристроїв, які в подальшому використав для здійснення протиправної діяльності. Після чого, у невстановлений час, але не пізніше 05.11.2025, діючи умисно на шкоду обороноздатності та державній безпеці України, на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_5 , спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, вчинив дії спрямовані на підшукання відповідних ділянок місцевості, на яких розташовані об'єкти залізничної інфраструктури, а саме місцевість де знаходиться залізничний перегін «Просяна-Чаплине» Регіональної філії «Пидніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», з метою відшукання місця для подальшого здійснення протиправної діяльності, а саме підготовки до вчинення вибухів, з метою ослаблення держави, спрямованих на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану. В подальшому, у невстановлений час, але не пізніше 05.11.2025, ОСОБА_5 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи умисно, не відмовляючись від реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану, у невстановлений досудовим розслідуванням спосіб, незаконно набув невстановлену вибухову речовину та в подальшому, використовуючи свої навички поводження з вибуховими речовинами, здійснив виготовлення пристрою для здійснення вибуху. Після чого, у невстановлений досудовим розслідування період часу, але не пізніше 05.11.2025, ОСОБА_5 , спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибув до ділянки місцевості розташованої в районі 316 км залізничного перегону «Просяна-Чаплине» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», після чого ОСОБА_5 , розмістив заздалегідь підготовлений пристрій для здійснення вибуху, до основи електричних опор, які забезпечують електропостачання контактної мережі рухомого складу потягів на вказаній ділянці місцевості. В подальшому, ОСОБА_5 здійснив підрив вказаного пристрою, в результаті чого було пошкоджено три електричні опори - об'єкти залізничної інфраструктури, які в результаті вибуху впали на верхню будову колії, пошкодивши контактну мережу рухомого складу потягів на вказаній ділянці місцевості, що в свою чергу призвело до зупинки руху приміських поїздів на ділянці Чаплине-Улянівка. Після чого, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, бажаючи довести його до кінця, разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами, здійснив демонтаж елементів контактної мережі рухомого складу, що належить Регіональній філії «Придніпровька залізниця» АТ «Укрзалізниця», тим самим унеможливлюючи здійснення швидкого відновлення об'єктів залізничної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення в умовах воєнного стану. В подальшому, ОСОБА_5 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи умисно, не відмовляючись від реалізації свого злочинного умислу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.11.2025, діючи умисно, з метою реалізації єдиного злочинного умислу, спрямованого на вчинення диверсії, тобто вчинення вибуху з метою ослаблення держави, спрямованого на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану, використовуючи набутий за невстановлених обставин вибуховий пристрій, вчинив дії спрямовані на пошкодження шляхом вибуху електротрансформатора тягової підстанції залізничної станції «Ульянівка» АТ «Укрзалізниця» (ПС Улянівка Тягова-150/35/10кВ), що здійснював забезпечення електропостачання залізничної інфраструктури на залізничній двоколійній ділянці «Чаплино-Синельникове», а також здійнював електропостачання населеного пункту с. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області. Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 24.11.2025, ОСОБА_5 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, прибув до ділянки місцевості де знаходиться електротрансформатор тягової підстанції залізничної станції «Ульянівка» АТ «Укрзалізниця» (ПС Улянівка Тягова-150/35/10кВ), яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Васильківка, вул. Будівельна, 147, де розмістив раніше набутий вибуховий пристрій, у безпосередній близькості до вказаного об'єкта. В подальшому, ОСОБА_5 здійснив підрив вказаного пристрою, в результаті чого було пошкоджено електротрансформатор тягової підстанції залізничної станції «Ульянівка» АТ «Укрзалізниця» (ПС Улянівка Тягова-150/35/10кВ), який здійснював забезпечення електропостачання залізничної інфраструктури на залізничній двоколійній ділянці «Чаплино-Синельникове», а також здійнював електропостачання населеного пункту с. Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області. що в свою чергу призвело до знеструмлення контактної мережі залізничної інфраструктури та зазначеного населеного пункту. Після чого, ОСОБА_5 , реалізовуючи свій злочинний умисел, бажаючи довести його до кінця, разом з невстановленими в ході досудового розслідування особами, здійснив демонтаж елементів електротрансформатора тягової підстанції залізничної станції «Ульянівка» АТ «Укрзалізниця» (ПС Улянівка Тягова-150/35/10кВ), що належить Регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», тим самим унеможливлюючи здійснення швидкого відновлення об'єктів залізничної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення в умовах воєнного стану. Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 спільно з невстановленими досудовим розслідуванням особами, здійснив пошкодження трьох електричних опор - об'єктів залізничної інфраструктури та електротрансформатора тягової підстанції залізничної станції «Ульянівка» АТ «Укрзалізниця» (ПС Улянівка Тягова-150/35/10кВ), що належать Регіональній філії «Придніпровська залізниця» АТ «Укрзалізниця», після чого ОСОБА_5 разом з невстановленими досудовим розслідуванням особами, здійснив демонтаж обладнання вказаних об'єктів залізничної інфраструктури, що в свою чергу унеможливлює здійснення швидкого відновлення об'єктів залізничної інфраструктури, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення в умовах воєнного стану. Таким чином, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 05.11.2025, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, достовірно знаючи про запровадження та дію на території України правового режиму військового стану, будучи військовослужбовцем НОМЕР_1 окремої бригади морської піхоти (37ОБрМП), набув за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вибухові речовини, які в подальшому використав для виготовлення вибухового пристрою, за допомогою якого вчинив вибух (підрив) спрямований на зруйнування та пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, з метою ослаблення держави, в умовах воєнного стану, тобто вчинив диверсію. Дії ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які виразилися у диверсії, тобто діянні, умисно вчиненому з метою ослаблення держави вибуху, спрямованого на пошкодження об'єктів, які мають важливе народногосподарське та оборонне значення, в умовах воєнного стану, кваліфікуються за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
Так, 31.01.2026 року громадянина України ОСОБА_5 затримано, 1 лютого 2026 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України. 02.02.2026 року ОСОБА_5 слідчим суддею Чечелівського районного суду міста Дніпра обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 31.03.2026 року. В подальшому, 25.03.2026 року керівником Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до трьох місяців, строком до 01.05.2026 року та 27.03.2026 року громадянину України ОСОБА_5 , слідчим суддею Чечелівського районного суду міста Дніпра продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 01.05.2026 року.
Підозра ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинення кримінального правопорушення від 19.11.2025; протоколом затримання особи підозрюваної у вчиненні злочину від 31.01.2026; повідомленням про підозру у вчиненні кримінального правопорушення від 01.02.2026; протоколом допиту свідка від 29.01.2026; протоколами допиту свідків від 30.01.2026; протоколами пред'явлення особи до впізнання за фотознімками від 30.01.2026; протоколом огляду від 11.11.2025; протоколом огляду від 05.12.2025; висновком експерта №СЕ26-25/Л/3/1 від 14.01.2026; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності. Необхідність продовження стосовно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також тим, що інший, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду: Враховуючи матеріальне становище ОСОБА_5 , існує ризик того, що перебуваючи на волі ОСОБА_5 може виїхати за межі країни або іншим чином переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, що у подальшому, у разі визнання його судом винним у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, унеможливить притягнення останнього до встановленої законом кримінальної відповідальності. Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_5 ніде не працює, нікого на утриманні не має. В свою чергу відсутність тісних соціальних зв'язків вказує на наявність ризику його переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Знищити, сховати або спотворити будь-які із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: Тобто, підозрюваний ОСОБА_5 перебуваючи на волі може знищити, сховати або спотворити будь-які речі (чорнові записи, комп'ютерну техніку, мобільні термінали) про які невідомо органу досудового розслідування. Також, в стільниковому мобільному телефоні ОСОБА_5 могла міститись інформація, яка була частково видалена, що має значення для досудового розслідування. Зазначене вказує на існуючий ризик видалення ним інформації акаунтів в Інтернет-месенджерах, що ускладнить досудове розслідування. Незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні: Так, хоча органом досудового розслідування на даний час виконано значний обсяг слідчих дій, завдяки яким вдалось затримати правопорушника, на даний час по кримінальному провадженню встановлюються інші особи, які причетні до скоєння вказаного злочину, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може повідомити зазначених осіб про їх переслідування правоохоронними органами, а вказані особи можуть знищити або сховати предмети злочинної діяльності, які мають доказове значення для провадження, уникати спілкування з органом досудового розслідування шляхом переховування на тимчасово непідконтрольних Україні територіях. Наведені обставини свідчать про можливість незаконного впливу на можливих (невстановлених) свідків у цьому кримінальному провадженні, шляхом застосування до останніх методів залякування, погроз, або пропозицій надання неправдивих показань, зміни ними наданих раніше показань. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Так, отримавши матеріали обґрунтування кримінального провадження та перебуваючи на волі існує ризик, що ОСОБА_5 може не з'являтися за першим викликом до слідчого, прокурора та суду, що в подальшому перешкоджатиме проведенню досудового розслідування у кримінальному провадженні, виконанню необхідних слідчих та розшукових дій. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Наявність ризику вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовується тим, що підозрюваний ніде офіційно не працевлаштований, докази того, що підозрюваний десь працював чи працює не здобуті та не надані стороною захисту. За відсутності роботи немає джерела доходів, що створює ризик негативного впливу на поведінку підозрюваного та може спровокувати в подальшому вчинення злочинних дій. Окрім того, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний схильний до вчинення кримінальних правопорушень проти власності, що в свою чергу підвищує соціальну небезпеку підозрюваного та ризик вчинення іншого кримінального правопорушення є дуже актуальним та ймовірним. Інші менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти уникненню вищезазначених ризиків з боку ОСОБА_5 та відповідно до ст. 199 КПК України, йому необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Тому, слідчий звертається до суду з даним клопотанням.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, просив засосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Захисник підозрюваного підтримав пизицію підзахисного, просив обрати більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що ризики не доведені.
Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подане клопотання та надані слідчим матеріали, якими обґрунтовується необхідність продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , суд приходить до наступних висновків.
У судовому засіданні встановлено, що СУ ГУ СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025040000002321 від 19.11.2025 року за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України
1 лютого 2026 року, в рамках кримінального провадження № № 22025040000002321, ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України.
2 лютого 2026 року ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, тобто до 31 березня 2026 року, без визначення застави.
25 березня 2026 року постановою керівника Дніпровської спецівлізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіона ОСОБА_8 строк досудового розслідування кримінального провадження № 22025040000002321, продовжено до трьох місяців, тобто до 1 травня 2026 року.
27 березня 2026 року ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра відносно ОСОБА_5 продовжено строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, тобто до 1 травня 2026 року, без визначення розміру застави.
29 квітня 2026 року ухвалою слідчого судді Чечелівського районного суду міста Дніпра строк досудового розслідування кримінального провадження № 22025040000002321, продовжено до п'яти місяців, тобто до 1 липня 2026 року.
У клопотанні слідчим та прокурором у судовому засіданні зазначено, що на даний час існують ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має значення для досудового розслідування та здійснювати незаконний вплив на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжиьи кримінальне прравопорушення в якому підозрюється.
Однак, у судовому засіданні було належним чином підтверджено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_9 з метою уникнення відповідальності за скоєне може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; здійснювати незаконний вплив на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне прравопорушення в якому підозрюється.
Заявлені ризики передбачені п. 2, 4 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей, що має значення для досудового розслідування та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не були належним чином підтверджені у судовому засіданні.
Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК України, зазначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Застосування таких заходів завжди пов'язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК. Слідчий суддя, суд має зважати, що слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу за відсутності для цього підстав, передбачених ст. 177 КПК. Тому, в разі розгляду відповідного клопотання, не підкріпленого визначеними у КПК метою та підставами, останнє має бути відхилено.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Мамедов проти Росії» від 1 червня 2006 року, зазначено, що «суди, перевіряючи законність та обґрунтованість запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, незмінно посилались на тяжкість обвинувачень як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що заявник переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини. Однак Суд неодноразово відзначив, що, хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховуватися від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з виняткового абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину».
Відповідно до конвенції та практики Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії» та «Ігнатов проти України», обмеження права особи на свободу і особисту недоторканність можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення. Це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може бути підставою для запобіжного заходу у вигляді ув'язнення.
Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , вагомість наявних доказів вчинення ним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, враховуючи його вік, стан здоров'я, наявність судимостей, а також враховуючи, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень в яких він підозрюється може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; здійснювати незаконний вплив на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжиьи кримінальне прравопорушення в якому підозрюється, та те, що підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу у судовому засіданні не встановлено, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для продовження підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави, строком на 60 днів, тобто до 27 червня 2026 року.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 110, 131-132, 176-178, 183, 199, 219, 309-310, 369-372, 395 КПК України, суд, -
Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 113 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 27 червня 2026 року без визначення застави.
Ухвалу направити до СУ ГУ СБ України в Дніпропетровській області для виконання.
Ухвала щодо продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1