Справа № 609/407/26Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/141/26 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
про повернення апеляційної скарги
01 травня 2026 р. м. Тернопіль
Суддя Тернопільського апеляційного суду ОСОБА_2 перевіривши матеріали за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шумського районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2026 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді повернуто скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність уповноваженої особи, яка полягає у не внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР на підставі заяв про вчинене кримінальне правопорушення від 12 квітня 2026 року та 17 квітня 2026 року.
Не погоджуюучись із зазначеною ухвалою слідчого судді, ОСОБА_3 28 квітня 2026 року подав апеляційну скаргу.
Перевіркою апеляційної скарги встановлено, що подана ОСОБА_3 апеляційна скарга не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до вимог ст. 396 КПК України апеляційна скарга повинна містити, зокрема, чітко сформульовані апеляційні вимоги, тобто зазначення того, в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та яке рішення просить ухвалити особа, яка подає апеляційну скаргу.
Однак, як убачається зі змісту поданої апеляційної скарги, ОСОБА_3 зазначив у ній, що міг би погодитися з висновками слідчого судді Шумського районного суду про не підсудність йому скарги на бездіяльність органу досудового розслідування, розташованого в м.Кременець, і відповідно підсудність цих скарг Кременецькому районному суду.
Також, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 не заявив апеляційних вимог про скасування ухвали слідчого судді Шумського районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2026 року та не зазначив, яке саме нове рішення він просить винести суд апеляційної інстанції, що унеможливлює розгляд апеляційної скарги по суті її вимог, оскільки таких не заявлено.
Крім того, апеляційна скарга містить образливі висловлювання та неналежні формулювання, що є неприпустимим. Так, в апеляційній скарзі ОСОБА_3 щодо осіб слідчих суддів, суддів Тернопільського апеляційного суду і судової системи України в цілому містяться образливі висловлювання, які не підлягають правовій оцінці і не можуть використовуватися у процесуальних документах, оскільки свідчать про очевидну неповагу до честі та гідності людини, що у свою чергу суперечить загальним засадам та завданням кримінального провадження.
У розумінні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і в спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їх представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви.
Так, ЄСПЛ, застосовуючи пп. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він уважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Наприклад, ЄСПЛ указав на зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування з ЄСПЛ вживав образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або його працівників (ухвали щодо прийнятності у справах: «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01; «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 і 18589/02; «Гунтіс Апініс проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).
Аналогічної позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду (справи № 199/6713/14-ц, № 9901/324/19) - учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу. Нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.
Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, визначено ст. 396 КПК. Крім того, загальними вимогами до мови документа є: ясність викладу, точність опису, свобода від суперечностей, переконливість, лаконічність, етикет ділових паперів, мовний етикет.
Тобто учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду й інших учасників судового процесу. Заяви та скарги, що подаються до суду, мають відповідати вимогам чинного законодавства. У тексті цих документів не повинні допускатися використання образливих та лайливих слів, символів, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду. В іншому випадку це може свідчити про очевидну неповагу до честі, гідності цих осіб з боку автора документа. Такі дії суперечать основним засадам і завданням судочинства та можуть бути визнані судом як зловживання процесуальними правами.
КПК не містить відповідного окремого положення, яке визначає випадки та наслідки такого зловживання.
За вимогами ч. 6 ст. 9 КПК, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу. Тобто на практиці в деяких випадках це може обумовлювати необхідність ухвалення рішень, які прямо не передбачені КПК.
Заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства.
З огляду на зазначені вище положення, приходжу до висновку, що зміст скарги ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шумського районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2026 року порушує такі засади кримінального провадження, як повага до людської гідності та доступ до правосуддя.
Отже, з огляду на відсутність у апеляційній скарзі передбачених законом конкретних апеляційних вимог, а також з урахуванням використання апелянтом образливих висловлювань, що свідчить про зловживання процесуальними правами, апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Керуючись ст. 396, 399 КПК України, суддя,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Шумського районного суду Тернопільської області від 22 квітня 2026 року повернути особі, яка її подала.
Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Суддя