Справа № 462/3785/26
провадження 1-кс/462/706/26
30 квітня 2026 року слідчий суддя Залізничного районного суду міста Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026141390000287 від 28.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Львівської обл., с. Шоломиничі, українця, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, інваліда третьої групи, раніше не судимого,
встановив:
Суть клопотання, що вирішується.
30.04.2026 року (вх. № 11234) слідчий СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Залізничного районного суду м. Львова із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що в його провадженні знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного 28.04.2026 року до ЄРДР за № 12026141390000287, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, підозрюваним у якому є ОСОБА_4 . Підозра обґрунтована зібраними слідством доказами. Зазначає, що в ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зокрема, підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та як останній вчинив не тяжкий злочин за який передбачено покарання лише у вигляді позбавлення волі строком до п'яти років; незаконно впливати на свідків , покази яких значною мірою викривають злочинні дії підозрюваного, а відтак підозрюваний може схиляти свідка погрозами, проханнями або іншим чином для відмови від своїх показів та співпраці з органами досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, обстановка, час, місце та спосіб вчинення кримінального правопорушення - громадському місці, під час воєнного стану, свідчить що підозрюваний являється особою, яка не має жодних морально етичних цінностей та схильний на досягнення своїх злочинних цілей
Окрім цього, при вирішенні клопотання прокурора, суд крім наявності ризиків зазначених у ч. 1 ст. 177 КПК України на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити у сукупності всі обставини у тому числі зазначені у ч. 1 ст. 178 КПК України.
Вважає, що інші більш м'які запобіжні заходи не можуть запобігти таким ризикам, тому просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Позиція учасників судового розгляду, які беруть участь у справі.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, покликаючись на мотиви такого, яке просить задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечили, просили застосувати запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, надали суду характеризуючі матеріали щодо підозрюваного.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи на яких ґрунтується клопотання, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов наступного висновку.
Встановлені судом обставини.
Клопотання відповідає вимогам ст. 184 КПК України.
Копію клопотання та матеріалів, якими обґрунтовано необхідність застосування запобіжного заходу, підозрюваний отримав у строк, передбачений ч. 2 ст. 184 КПК України.
Встановлено, що СВ ВП № 1 ЛРУП № 2 ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026141390000287 від 28.04.2026 року.
28.04.2026 року ОСОБА_4 відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 276 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України за обставин того, що він 28.04.2026 приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи біля приміщення кав'ярні «More» по вул. І. Виговського, 100А у м. Львові, маючи умисел на заподіяння працівникові правоохоронного органу тілесних ушкоджень при виконанні ним службових обов'язків, а саме: старшому оперуповноваженому відділу розслідування злочинів проти власності управління карного розшуку Головного управління Національної поліції у Львівській області капітану поліції ОСОБА_7 , який виконував покладені на нього службові обов'язки відповідно до ст. 23 Закону України «Про національну поліцію», посадових інструкцій затверджених начальником УКР ГУ НП у Львівській області полковником поліції ОСОБА_8 та графіку чергувань працівників УКР ГУ НП у Львівській області в складі слідчо-оперативної групи ГУ НП у Львівській області на квітень 2026 року, в ході виконання його службових обов'язків щодо розкриття кримінального правопорушення вчиненого за адресою: м. Львів, вул. Щирецька, 36, де до ОСОБА_7 підійшов ОСОБА_4 , якому потерпілий повідомив, що являється працівником поліції та на даний момент виконує свої службові обов'язки, одразу після чого ОСОБА_4 розпочав конфлікт та умисно наніс ОСОБА_7 близько чотирьох ударів обома руками в ділянку голови, чим заподіяв потерпілому тілесне ушкодження у вигляді синця на лівій вушній раковині, яке відноситься до легкого тілесного ушкодження
Застосоване судом законодавство при розгляді клопотання.
Відповідно до ст. 131, 132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обставинами, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення є наявність в матеріалах досудового розслідування достатніх об'єктивних доказів, тобто обґрунтованість підозри підтверджуються матеріалами кримінального провадження, зокрема: протоколом затримання особи підозрюваного ОСОБА_4 від 29.04.2026 року; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні злочину від 28.04.2026 року; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 від 29.04.2026 року, протоколом огляду місця події від 28.04.2026 року, висновком експерта № 324 від 29.04.2026 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.04.2026 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Більше того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», наведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.
Обставиною, яка враховується слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, коли підозрюваний намагається вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, зокрема щодо можливості підозрюваного ухилитися від досудового розслідування чи суду, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Поряд з цим, суд зауважує, що слідчим у клопотанні вказується на наявність існуючих на його думку ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, проте доказів для доведеності усіх обставин, на існування яких вказує слідчий, слідчому судді не надано, твердження з приводу існування таких ризиків є лише припущеннями слідчого.
У рішенні в справі «W. проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав на те, що ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
Суд виходить з того, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України»).
Пленум Верховного Суду України у ч. 1 п. 3 постанови № 4 від 25.04.2003 року з подальшими змінами «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства» роз'яснив, що такий вид запобіжного заходу як взяття під варту обирається лише за наявності підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть не забезпечувати виконання підозрюваним, обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Висновки суду.
Враховуючи наведене, зокрема те що, прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, не доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, суд дійшов висновку, що клопотання слід задовольнити в частині застосування запобіжного заходу, відмовити в частині застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід, який є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, а саме - цілодобовий домашній арешт, що зможе запобігти спробам підозрюваного ухилитись від слідства та суду, забезпечить дієвість кримінального провадження та належну процесуальну поведінку підозрюваного, поклавши на ОСОБА_4 відповідні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, на строк два місяці.
ОСОБА_4 був фактично затриманий 29.04.2026 року. Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 202 КПК України, оскільки щодо підозрюваного ОСОБА_4 застосовується запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, суд вважає за необхідне негайно звільнити підозрюваного з-під варти та зобов'язати його невідкладно прибути до свого місця проживання.
З огляду на викладене, керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 202, 309, 395 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12026141390000287 від 28.04.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту терміном на 2 місяці.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- не залишати місце свого постійного проживання, а саме: АДРЕСА_1 - цілодобово.
- прибувати до слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , прокурора, слідчого судді чи суду, залежно від стадії кримінального провадження за першою вимогою;
- повідомляти слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_6 , прокурора, слідчого судді чи суду, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання чи місця роботи;
- утриматись від спілкування із потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.
Строк дії ухвали складає два місяці з дня оголошення такої і закінчується 28 червня 2026 року.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити підозрюваному та направити для виконання і контролю органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваному.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосереднього до Львівського апеляційного суду.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: