Справа № 337/1047/26
Номер провадження 2/337/1148/2026
(Заочне)
30 квітня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Гнатик Г.В., за участю секретаря Сьомченко А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості договором, -
19.02.2026 року через систему «Електронний суд» позивач ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24000,00 грн., судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 13000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №3976099. Згідно умов договору кредитодавець зобов'язався надати ОСОБА_1 8000,00 грн. строком на 30 днів.
26.07.2024 року було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3976099. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 3976099. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за договором, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 24000,00 грн, з яких: - заборгованість за основним зобов'язанням(за тілом кредиту) - 8000,00 грн.; - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 14400,00 грн.; - заборгованість за комісіями - 1600,00 грн. Заборгованість за договором відповідачем не погашена, проценти за користування кредитними коштами не сплачені, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду.
Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 23.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник позивача ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» у судове засідання не з'явився, у позові просив розглянути справу за відсутності представника позивача, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позов не подав.
У зв'язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з приписами ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
За змістом ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Судом встановлено, що 28.12.2021 року в особистому кабінеті на офіційному сайті ТОВ «Мілоан», ОСОБА_1 подав анкету-заяву на кредит № 3976099, яка містить крім іншого й хронологію вчинення дій щодо укладення кредитного договору у формі електронного правочину.
28.12.2021 року між ТОВ «Міолан» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит № 3976099, відповідно до умов якого кредитодавець надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 8000,00 грн. на строк 30 днів з 28.12.2021. Строк повернення кредиту - 27.01.2022.
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто введення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Пунктом 6.1 договору встановлено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства таабо відповідний мобільний додаток чи інші засоби.
Відповідно до п. 6.3 договору, приймаючи пропозицію товариства про укладання цього кредитного договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, зокрема, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов кредитного договору та правил надання фінансових кредитів (послуг) товариством, що розміщені на сайті товариства та є невід'ємною частиною цього договору.
У розділі 10 договору «Реквізити сторін» у графі «Позичальник» містяться особисті дані ОСОБА_1 , зокрема: РНОКПП, паспортні дані, адреса зареєстрованого місця проживання, номер телефону, електронна пошта.
Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 під час укладення кредитного договору № 3976099 від 28.12.2021 використовував електронний підпис у формі одноразового ідентифікатора: «L86078», який йому було відправлено 28.12.2021 на номер мобільного телефону НОМЕР_1 .
Згідно з п. 1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 8000,00 грн. у валюті: українські гривні. Кредит надається строком на 30 днів з 28.12.2021.
Відповідно до п. 1.4 договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 27.01.2022.
Загальні витрати позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 5200,00 грн. в грошовому виразі та 44,164.00 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п. 1.5.1-1.5.2 договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат позичальника за кредитом складає 13200,00 грн.
Комісія за надання кредиту - 1600,00 грн., яка нараховується за ставкою 20,00 відсотків від суми кредиту одноразово (п. 1.5.1 договору).
Проценти за користування кредитом: 3600,00 грн., які нараховуються за ставкою 1,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (п. 1.5.2 договору).
Приписами п. 1.6 договору визначено, що стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Відповідно до п. 2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.4.1 договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 договору, а у випадку пролонгації ? не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування.
При цьому п. 3.2.5 договору визначає, що у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником умов цього договору, кредитодавець з дотриманням вимог законодавства має право стягнути заборгованість в примусовому порядку та/або звернути стягнення на майно, що належить позичальнику на праві власності
Факт перерахування кредитних коштів відповідачу у розмірі 8000,00 грн. підтверджується квитанцією виданою Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс».
Відповідно до паспорту споживчого кредиту № 3976099 ОСОБА_1 був ознайомлений із основними умовами кредитування та інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядком повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтями 525 та 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Матеріали справи не містять доказів того, що відповідач ОСОБА_1 повністю чи частково виконав зобов'язання за укладеним договором.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3976099 від 28.12.2021 вбачається, що станом на 04.02.2026 за ОСОБА_1 рахується заборгованість у розмірі 24000,00 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 8000,00 грн.; заборгованість за відсотками - 14400,00 грн.; заборгованість за комісією - 1600,00 грн.
Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 8000,00 грн. відповідачу нарахована обґрунтовано, тож підлягає стягненню у повному обсязі.
Що стосується стягнення заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.
Права та інтереси кредитодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).
Договором про споживчий кредит № 3976099 від 28.12.2021 визначено, що кредит надається строком на 30 днів з 28.12.2021. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу): 27.01.2022 (п. 1.3, 1.4 договору). Розмір процентів за користування кредитом - 3600,00 грн. (п. 1.5.2 договору).
Також суд враховує, що відповідно до п. 2.3.2 договору розділ 2.3 договору є домовленістю сторін про зміну умов кредитного договору на умовах відкладальної(их) обставин(и) щодо якої(их) невідомо настане вона(и) чи ні, відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України, і яка(і) полягає(ють) у:
а) здійсненні платежу(ів) позичальником після вибору доступних умов пролонгації на пільгових умовах, згідно п. 2.3.1.1 договору та розділу 6 Правил;
б) продовженні користування кредитними коштами позичальником після спливу строку кредитування, визначеного згідно п. 1.3, 2.3.1.1, 2.3.1.2 договору.
Після настання визначених в підпунктах «а» та/або «б» цього пункту обставин, умови кредитного договору, зокрема строк кредитування, згідно п. 1.3, термін (дата) повернення кредиту і сплати винагород (плати) визначений п. 1.4, змінюються пропорційно строку пролонгації. Нова дата платежу разом з актуальною сумою заборгованості відображаються кредитодавцем в оновленому графіку платежів, що за формою та змістом може відрізнятись від додатку № 1 і розміщується кредитодавцем в особистому кабінеті позичальника, який уповноважує кредитодавця на таке оновлення та не потребують будь-якого іншого оформлення. У випадку розбіжностей між умовами кредитного договору, включаючи додатки 1, 2 та оновленим графіком платежів, застосовуються умови визначені оновленим графіком.
Отже, продовження строку користування кредитом після 27.01.2022 мало бути формалізовано в оновленому графіку платежів, проте такий документ позивачем до суду поданий не був.
За відсутності детального розрахунку процентів із зазначенням періодів та підстав їх нарахування, суд вважає нарахування процентів після 27.01.2022 необґрунтованим.
За вказаних обставин суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню передбачена договором сума процентів за користування кредитом у розмірі 3600,00 грн.
Що стосується вимоги про стягнення заборгованості по комісії у сумі 1600,00 грн., то суд вважає її обґрунтованою, оскільки її сплата прямо передбачена договором.
Укладаючи кредитний договір відповідач беззастережно погодився із його умовами, у тому числі щодо сплати комісії у сумі 1600,00 грн.
Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що наразі у відповідача наявна заборгованість за договором про споживчий кредит № 3976099 від 28.12.2021 у розмірі 13200,00 грн., з яких: сума заборгованості за основною сумою боргу - 8000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 3600,00 грн.; сума заборгованості по комісії - 1600,00 грн.
26.07.2024 року було укладено договір № 26-07/2024 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3976099.
Згідно з актом приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» прийняло реєстр боржників, після чого від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» переходять права вимоги заборгованості від боржників і ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 26-07/2024 від 26.07.2024, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за кредитним договором № 3976099.
Отже, кредитором за договором про споживчий кредит № 3976099 від 28.12.2021 відповідно до укладеного договору № 26-07/2024 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 26.07.2024 виступає саме позивач.
Оскільки ОСОБА_1 не сплатив обґрунтовано нараховану заборгованість у розмірі 13200,00 грн., суд вважає позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надав суду належних доказів повної чи часткової сплати заборгованості, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати, пропорційно до задоволених позовних вимог.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 0612350038 від 13.02.2026.
Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: (2662,40 грн. х 13200 грн.) / 24000,00 грн. = 1464,32 грн.
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.
Згідно з приписами ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Частина 4 ст. 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як встановлено судом, у межах розгляду даної цивільної справи ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» надавалась професійна правнича допомога адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на підставі договору про надання правової допомоги № 02-07/2024 від 02.07.2024.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги № 417 від 01.01.2026, сторони за договором № 02-07/2024 від 02.07.2024 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатське об'єднання «ЛІГАЛ АССІСТАНС» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір № 3976099 на загальну суму 13000,00 грн.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням вищенаведеного, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу. Разом із тим, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, стягуваних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» з огляду на наступне.
Суд ураховує, що з 02.07.2024 між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» діє рамковий договір, який не вимагає усної консультації щодо кожної судової справи. В іншій частині заявлені до стягнення судові витрати на професійну правничу допомогу є неспівмірними зі складністю цивільної справи та обсягом наданих адвокатським об'єднанням послуг позивачу, оскільки складання позовної заяви не потребувало аналізу великої кількості документів, а у справах даної категорії наявна усталена судова практика. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума за витрачені 2 години на складання позовної заяви (6000,00 грн.), але пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі: (6000,00 грн. х 13200,00 грн.) / 24000,00 грн. = 3300,00 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу у визначеному судом розмірі є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатським об'єднанням обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їх розміру.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 133, 137, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) заборгованість за договором №3976099 від 28.12.2021 року у розмірі 13200,00 (тринадцять тисяч двісті) грн., 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (ЄДРПОУ 42640371, адреса: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, оф. 521) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1895,39 (тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) грн., 39 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 3300,00 (три тисячі триста) грн., 00 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.В. Гнатик