Справа № 337/5850/25
Номер провадження 2/337/245/2026
22 квітня 2026 рокум. Запоріжжя
Хортицький районний суд міста Запоріжжя в складі:
головуючого судді Котляр А.М.
за участі секретаря Ухань М.Ю.
розглянувши у відритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради про визнання права власності,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
06.11.2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, який обґрунтовує тим, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 .
Вона вирішила провести державну реєстрацію права власності квартири АДРЕСА_1 та звернулась до державного реєстратора Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (КМДА).
Державний реєстратор позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності зазначеної квартири, про що 08 липня 2025 року прийнято рішення № 79814677 про відмову у проведенні реєстраційних дій, з підстав того, що до повномасштабного вторгнення на територію України, повноваження ведення архівів реєстрації права власності на нерухоме майно до 2013 року та приватизації житла по Токмацькій громаді були надані Комунальному підприємству «Абрис» Токмацької міської ради. Директор КП «Абрис» виїхала з окупованої території у березні 2022 року, з того часу доступу до підприємства та до архіву не мала (наразі звільнена за власнім бажанням). Ключі від підприємства за вимогою окупаційної влади було вилучено у робітника цього підприємства. Станом на березень 2022 року паперовий архів не вивозився та розташовувався за фактичним місцезнаходженням підприємства (на окупованій території - Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, 42/74). Що наразі відбувається з інвентаризаційними справами та архівом, не відомо. Враховуючи вищенаведене, повідомляємо, що Токмацька міська військова адміністрація не має доступу до архіву КП «Абрис», тому не має можливості надати інформацію щодо зареєстрованих прав власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Тому, державний реєстратор позбавлений можливості провести державну реєстрацію права власності зазначеної квартири. Оскільки відповідачами не визнається право власності на квартиру, воно підлягає захисту в судовому порядку.
Просить суд:
- визнати право власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 .
Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Коваленко М.В. в судове засідання не з'явилися. Представник позивача адвокат Коваленко М.В. подала заяву в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити, та просила суд розглядати справу за її відсутності та відсутності позивачів.
Представник відповідача Токмацької міської територіальної громади в особі Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, просить ухвалити рішення на розсуд суду.
Представник Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради подав відзив, у якому просить суд врахувати, що державний реєстратор, відмовляючи у реєстрації права власності, діяв правомірно, тому підстави для задоволення вимог до відповідача відсутні. Просив розглядати справу за його відсутності.
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
12.11.2025 року суддя залишив позовну заяву без руху.
11.12.2025 року суддя визначив розмір судового збору за подання позовної заяви.
23.12.2025 суддя відкрив у справі загальне позовне провадження та призначив підготовче судове засідання.
03.02.2026 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду.
Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , є власником квартири АДРЕСА_1 що підтверджується свідоцтвом, виданим 29.01.2002 року виконавчим комітетом Токмацькою міською радою народних депутатів. Квартира отримана в порядку приватизації. Свідоцтво посвідчено реєстраційним написом КП «Абрис».
08.07.2025 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради розглянув заяву ОСОБА_1 та прийняв рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №79814677 від 08.07.2025 року, посилаючись на відповідь на запит від Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області.
Згідно відповіді від Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області до повномасштабного вторгнення на територію України, повноваження ведення архівів реєстрації права власності на нерухоме майно до 2013 року та приватизації житла по Токмацькій громаді були надані Комунальному підприємству «Абрис» Токмацької міської ради. Директор КП «Абрис» виїхала з окупованої території у березні 2022 року, з того часу доступу до підприємства та до архіву не мала (наразі звільнена за власнім бажанням). Ключі від підприємства за вимогою окупаційної влади було вилучено у робітника цього підприємства. Станом на березень 2022 року паперовий архів не вивозився та розташовувався за фактичним місцезнаходженням підприємства (на окупованій території - Запорізька обл., м. Токмак, вул. Шевченка, 42/74). Що наразі відбувається з інвентаризаційними справами та архівом, не відомо. Враховуючи вищенаведене, повідомляємо, що Токмацька міська військова адміністрація не має доступу до архіву КП «Абрис», тому не має можливості надати інформацію щодо зареєстрованих прав власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 .
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Згідно положень частини 3 статті 3 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Відповідно до Порядку реєстрації прав власності, який діяв до 2013 року, реєстрація права власності на квартири, житлові будинки, нежитлові приміщення та інші приміщення, будівлі та споруди проводилася в реєстрі прав власності на нерухоме майно, який зараз є архівною складовою частиною Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, здійснювалась реєстраторами заснованих відповідними органам місцевого самоврядування комунальних підприємств бюро технічної інвентаризації (БТІ) за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна.
Державна реєстрація здійснювалась на підставі правовстановлювальних документів, зокрема: - договорів, за яким відповідно до законодавства передбачається перехід права власності; виданих нотаріусом свідоцтва про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя, про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане органом місцевого самоврядування; свідоцтва про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень державного та комунального житлового фонду; рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна тощо.
Одночасно з прийняттям рішення про державну реєстрацію прав, реєстратор БТІ вносив записи до відповідного розділу Реєстру прав власності на нерухоме майно, після чого видавав у паперовому вигляді витяг про державну реєстрацію прав, який є невід'ємною частиною правовстановлювального документа, а у разі проведення державної реєстрації права на нерухоме майно на правовстановлювальному документі також робив відмітку (штамп) про державну реєстрацію.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України). При цьому, стаття 392 ЦК України не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах.
Відповідно до частини 5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
У відповідності до пункту 23 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування», у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до частини 1, 2 статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», за фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (у редакції чинній на момент приватизації спірного майна) передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.
Мотиви суду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи сторін, суд прийшов до висновку, що вимоги позову законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у проведенні державної реєстрації прав державний реєстратор посилався на відсутність відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем в електронній формі чи документів із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 01.01.2013, а саме: не надання відповіді відповідним БТІ щодо реєстрації права власності.
Тобто, відмова у державній реєстрації свідчить про невизнання права власності.
Невиконання (неналежне виконання) цього обов'язку, перешкоджає реалізації прав власників зареєструвати право власності на майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Відтак, через фактичне припинення діяльності комунального підприємства «Абрис» Токмацької міської ради, якому були передані повноваження ведення архівів реєстрації права власності на нерухоме майно до 2013 року та приватизації житла по Токмацькій громаді, а також через те, що матеріали інвентарних справ/архівів, що знаходились на його зберіганні у зв'язку із тимчасовою окупацією території Пологівського району Запорізької області не вивозились на підконтрольну Україні територію, отримати довідку про реєстрацію права власності в БТІ є неможливим.
Свідоцтво від 29.01.2002 року на квартиру зі штампом БТІ є тим доказом, що підтверджує право власності ОСОБА_1 на спірну квартиру.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17 дійшла висновку, що особа, яка до 01 січня 2013 року придбала нерухоме майно за договором купівлі-продажу, державну реєстрацію якого було належним чином здійснено, стала власником такого нерухомого майна з моменту державної реєстрації відповідного договору купівлі-продажу незалежно від того, чи здійснила ця особа в подальшому державну реєстрацію свого права власності.
Державний реєстратор вказав, що підставою відмови у здійсненні реєстраційних дій стала відсутність запитуваної у БТІ м. Токмака інформації, у зв'язку із окупацією міста, разом з тим, суд вважає, що позивачем були подані всі необхідні документи для проведення реєстрації права власності у реєстрі речових прав.
Основним документом, що підтверджує право власності на квартиру в Україні, є Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРП), який містить актуальну інформацію про зареєстроване право власності. Додатково право власності підтверджується правовстановлюючим документом (наприклад, договором купівлі-продажу, дарування, спадщини, рішенням суду), на підставі якого було внесено запис до реєстру. Також враховує, що для проведення будь-якої операції з нерухомістю власнику останньої необхідно отримати Витяг з ДРРП.
Враховуючи зазначене, неможливість для позивачки провести державну реєстрацію свого права власності на вказану квартиру, власником якої вона є, через відсутність інформації про зареєстровані речові права до 01.01.2013 тягне за собою позбавлення позивачки можливості отримати Витяг з ДРРП відносно вказаної квартири і, відповідно, підтвердити своє право власності на неї перед державними органами та іншими особами.
Натомість, судове рішення в разі задоволення позову у цій справі, відповідно до п.9 ч.1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», буде підставою для державної реєстрації права власності позивача на вказану квартиру, відтак ОСОБА_1 зможе отримати Витяг з ДРРП відносно вказаної квартири, як основний документ, що підтверджує право власності на неї.
Оскільки право власності позивачки не визнається, на підставі частини 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, а також ст.ст.321, 328,392 ЦК України, наявні підстави для визнання права власності за позивачкою в судовому порядку. Обраний позивачкою спосіб захисту невизнаного права відповідає вимогам закону та змісту правовідносин.
Належним відповідачем за позовними вимогами є Токмацька міська військова адміністрація Пологівського району Запорізької області, оскільки квартира, яке є предметом позову, знаходиться в її юрисдикції і відповідач може бути єдиним потенційним заявником (претендентом) на вказане майно.
В свою чергу Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради не є належним відповідачем у справі, оскільки дії державного реєстратора при відмові у реєстрації права власності можуть бути перевірені лише в порядку адміністративного судочинства, а майнових претензій до позивача щодо права власності на квартиру державний реєстратор мати не може.
Отже, суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, дійшов до висновку про задоволення позову.
Керуючись ст.263-265, 280-283 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Повне найменування або ім'я сторін та інших учасників справи:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Токмацька міська територіальна громада в особі Токмацької міської військової адміністрації Пологівського району Запорізької області, адреса: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, ЄДРПОУ 44698452.
Відповідач: Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради, адреса: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ЄДРПОУ 40452947.
Суддя: А.М. Котляр